Зіньківський районний суд Полтавської області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/745/25
Номер провадження 1-кс/530/211/25
16.04.2025 р. слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши в м. Зіньків Полтавської області скаргу ОСОБА_3 на незаконні дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса місця розташування АДРЕСА_1 , щодо незаконного утримання її сина ОСОБА_4 ,1996 року народження, -
До слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області надійшла для розгляду скарга ОСОБА_3 на незаконні дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса місця розташування АДРЕСА_1 , щодо незаконного утримання її сина ОСОБА_4 ,1996 року народження.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу справи, дана справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 ..
Із скарги вбачається, що скаржник ОСОБА_3 просить зобов'язати відповідальну особу (начальника) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) негайно звільнити громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Зіньківським PC УДМС у Полтавській області 26.11.2015 року, який незаконно утримується в ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , вулиця Центральна, будинок 15.
В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності.
Слідчий суддя, зачитавши скаргу, та дослідивши наявні матеріали справи, приходить до висновку:
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В судовому засіданні було встановлено, що 16 квітня 2025 року о 08 годині ранку громадянин ОСОБА_4 , 1996 року народження, уродженець м. Зіньків Полтавської області, на своєму власному авто марки «NISAN» під'їхав до магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_4 » мережа фірмових магазинів продукція від селян » за адресою м.Полтава, вул. М. Грушевського,33. Маючи намір вийти з свого автотранспортного засобу, йому шлях перегородило тоноване авто «бусік», з якого вийшли чоловіки, які були одягнуті в військову форму без знаків розрізнення військових військ ЗСУ, не представившись, почали вимагати документи, після отримання інформації про особу, повідомили що затримують його до вияснення всіх обставин, (потім уже з'ясували, що затримання здійснив старший солдат БРИДУН) та відвезли до Щербанів,де незаконно утримували в приміщенні Щербанівської селищної ради за адресою м. Полтава, вул. Василя Симоненка. На даний час везуть до ІНФОРМАЦІЯ_5 АДРЕСА_1 . Цивільна дружина ОСОБА_4 з якою він цивільним шлюбом проживає майже п'ять років, ОСОБА_6 2002 року народження за дзвінком цивільного чоловіка негайно прибула до приміщення Щербанівської с/р в якому незаконно утримувався ОСОБА_7 зі свого мобільного номера на лінію 102 викликала слідчо - оперативну групу, замість того щоб припинити кримінальний злочин зі сторони осіб у військовій формі, працівники правоохоронних органів, самі вчинили кримінальний злочин, а саме: прикривши папкою включену боді-камеру, наказали прикрити рота ОСОБА_4 , сказали, що ніхто злочин фіксувати не буде, та заламавши руки громадянину ОСОБА_4 , затягли його в темну комірчину без вікна, світла, без прямого доступу свіжого повітря, в будівлі Щербанівської селищної ради, повідомивши, що тепер, якщо звісно зможе, в самостійний спосіб хай вибирається з ТЦК та СП. На даний час громадянина ОСОБА_4 , працівник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , під конвоєм доставляють до ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 для примусового проходження ВЛК.
Згідно норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи ТЦК не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання особи та її подальше утримання.
Положеннями ст.ст. 38 Конституції України встановлено засади верховенства права.
Так, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно зі ст 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі і в порядку встановлених законом.
Відповідно до ч.4 ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ч.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи ІНФОРМАЦІЯ_6 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання особи та її подальше утримання.
Відповідно до ч.ч.2-5 ст.206 КПК якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Як встановлено в ході розгляду даної скарги, ОСОБА_4 ,1996 року народження без його на те волі, утримується працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 .
Враховуючи встановлені обставини, приходжу до висновку, що скарга ОСОБА_3 на незаконні дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса місця розташування АДРЕСА_1 , щодо незаконного утримання її сина ОСОБА_4 ,1996 року народження , підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 206 КПК України , слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на незаконні дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса місця розташування АДРЕСА_1 , щодо незаконного утримання її сина ОСОБА_4 ,1996 року народження - задоволити.
Зобов'язати відповідальну особу (начальника) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) негайно звільнити громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Зіньківським PC УДМС у Полтавській області 26.11.2015 року, який незаконно утримується в ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1