Справа № 397/825/23
н/п : 1-кп/397/26/25
Іменем Ураїни
про закриття кримінального провадження
17.04.2025 Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Олександрівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.05.2023 за № 12023121020000441, на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Обознівка Кропивницького району Кіровоградської області, українець, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28.10.2019 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України,
У провадженні Олександрівського районного суду Кіровоградської області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121020000441 від 09.05.2023 стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, а саме по епізоду від 06.05.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_5 на суму 1366,67 грн. та по епізоду від 08.05.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_6 на суму 664,43 грн., на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Потерпілий ОСОБА_6 надав до суду заяву про проведення підготовчого засідання та розгляд кримінального провадження без його участі; вказав, що шкода йому відшкодована у повному обсязі; просив призначити покарання на розсуд суду (а.с. 28).
Потерпілий ОСОБА_5 надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі; міру покарання обвинуваченому просив обрати на розсуд суду. Також подав цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди та стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди в сумі 6027,79 грн. та моральної шкоди в сумі 25000 грн., який підтримав та просив задовольнити (а.с.27, 37, 38-39).
У судовому засіданні прокурор не заперечував щодо закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, а саме по епізоду від 06.05.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_5 на суму 1366,67 грн. та по епізоду від 08.05.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_6 на суму 664,43 грн., на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши зміст обвинувального акту, приходить до наступних висновків.
Відповідно до обвинувального акту, 27.04.2023 близько 16:00 години у ОСОБА_4 , який проживав на той момент у домоволодінні, належному ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна з вказаного домоволодіння, а саме алюмінієвих карнизів та чавунних радіаторів опалення (батарей), належних ОСОБА_5 , які, як йому було достовірно відомо, зберігалися у кімнаті будинку.
Цього ж дня, а саме 27.04.2023 близько 16:30 години ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, переконавшись що ніхто із сторонніх осіб не спостерігає за ним, зайшов до кімнат житлового будинку по АДРЕСА_3 , де зберігалися 8 алюмінієвих карнизів, належних ОСОБА_5 та встановлені в систему опалення трьохсекційні, п'ятисекційні і десятисекційні чавунні радіатори опалення (батареї).
ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, будучи впевненим, що його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, розуміючи суспільну небезпечність своїх злочинних діянь та бажаючи їх настання, таємно, в період воєнного стану, викрав 8 алюмінієвих карнизів, вартість одного з яких становить 76,39 грн. на загальну суму 611,12 грн., 8 п'ятисекційних чавунних радіаторів опалення (батареї), вартість одного з яких становить 250,00 грн. на загальну суму 2000,00 грн., 2 десятисекційних чавунних радіаторів опалення (батареї), вартість одного з яких становить 500,00 грн. на загальну суму 1000,00 грн., 3 семисекційних чавунних радіаторів опалення (батареї), вартість одного з яких становить 350,00 грн. на загальну суму 1050,00 грн., належних ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 4 661,12 грн.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Крім того, 06.05.2023 близько 16:00 години у ОСОБА_4 , який проживав на той момент у домоволодінні, належному ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна з вказаного домоволодіння, а саме чавунної двоконфорочної плити, належної ОСОБА_5 , яка, як йому було достовірно відомо, зберігалася у кухні будинку.
Цього ж дня, а саме 06.05.2023 близько 16:30 години ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, переконавшись що ніхто із сторонніх осіб не спостерігає за ним, зайшов до кухні житлового будинку по АДРЕСА_3 , де знаходилася плита пічного опалення, належна ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, будучи впевненим, що його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, розуміючи суспільну небезпечність своїх злочинних діянь та бажаючи їх настання, таємно, повторно, в період воєнного стану, викрав чавунну двоконфорочну плиту вартістю 1366,67 грн., належної ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на зазначену суму.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, 08.05.2023 близько 16:00 години у ОСОБА_4 , який проживав на той момент у домоволодінні, належному ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна з території домоволодіння, належного ОСОБА_6 , розташованого по АДРЕСА_3 , а саме металевої труби, належної ОСОБА_6 , яка, як йому було достовірно відомо, встановлена на присадибній ділянці потерпілого.
Цього ж дня, а саме 08.05.2023 близько 16:30 години ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, підійшов до паркану, який встановлений на межі будинків під АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_6 . Переконавшись що ніхто із сторонніх осіб не спостерігає за ним, ОСОБА_4 за допомогою лопати, яку приніс із собою, почав викопувати металеву трубу, встановлену як частину паркану, з'єднуючу між собою секції вищевказаного паркану, належну ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, будучи впевненим, що його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, розуміючи суспільну небезпечність своїх злочинних діянь та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, в період воєнного стану, викрав металеву трубу вартістю 664,43 грн., належну ОСОБА_6 .
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на зазначену суму.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частина 1 ст.2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб - 2684 гривень.
Як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 інкримінується:
- таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене в умовах воєнного стану 27.04.2023 у потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 4661,12 грн., і такі дії кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України;
- таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене повторно, в умовах воєнного стану 06.05.2023 у потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 1366,67 грн., і такі дії кваліфікувались за ч.4 ст.185 КК України;
- таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене повторно, в умовах воєнного стану 08.05.2023 у потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 664,43 грн., і такі дії кваліфікувались за ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 479? КПК України, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч.3 ст. 479? КПК Україн и, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 ч.1 ст. 284 цього Кодексу у частині обвинувачення його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України по епізоду таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану 06.05.2023 у потерпілого ОСОБА_5 на суму 1366,67 грн. та по епізоду таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану 08.05.2023 у потерпілого ОСОБА_6 на суму 664,43 грн.
Враховуючи викладене та те, що у відповідності до Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
А тому, клопотання обвинуваченого про закриття провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України по епізоду від 06.05.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_5 на суму 1366,67 грн. та по епізоду від 08.05.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_6 на суму 664,43 грн., на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України (у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння), підлягає задоволенню.
Що стосується кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України по епізоду від 27.04.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 4661,12 грн., то суд керується наступним.
Згідно ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 217 КПК України, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2020 року, прийнятій у справі №344/20740/18, провадження №51-874км20, виснував, що рішення про виділення матеріалів кримінального провадження ухвалюється судом у разі наявності визначених для цього законом підстав.
Враховуючи, що судове провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України по епізоду від 27.04.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 4661,12 грн., підлягає продовженню, суд вважає за необхідне виділити дані матеріали в окреме провадження, а судовий розгляд вказаного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 продовжити в загальному порядку.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 не заявлено.
Потерпілим ОСОБА_5 подано цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 майнової шкоди в сумі 6027,79 грн. та моральної шкоди в сумі 25000 грн. (а.с.38-39).
Згідно з ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму ВСУ №3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди слід залишити без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює, що залишення цивільного позову у кримінальному провадженні без розгляду не перешкоджає потерпілому звернутися з цим позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні не застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження.
Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні.
Керуючись ст.185 ч.4 КК України, cт. 9, 100, 129, 217, 284, 334, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121020000441 від 08.05.2023 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України по епізоду від 06.05.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_5 на суму 1366,67 грн. та по епізоду від 08.05.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_6 на суму 664,43 грн., закрити за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цивільний позов потрепілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає його праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.
Речовий доказ - металеву трубу розмірами 317х90 см, вага якої під час проведення зважування становить 35,40 кг., що вилучена в ході огляду території біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 і належить потерпілому ОСОБА_6 та передана йому на зберігання під розписку - вважати повернутою власнику.
Виділити в окреме провадження матеріали кримінального провадження №12023121020000441 від 08.05.2023 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України по епізоду від 27.04.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_5 на суму 4661,12 грн.
Виділені матеріали кримінального провадження №12023121020000441 від 08.05.2023 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України по епізоду від 27.04.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_5 на суму 4661,12 грн. - передати до канцелярії Олександрівського районного суду Кіровоградської області для їх реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.
Продовжити судовий розгляд кримінального провадження №12023121020000441 від 08.05.2023 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України по епізоду від 27.04.2023 щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_5 на суму 4661,12 грн. у загальному порядку з викликом учасників судового провадження у відкрите судове засідання на 13 год. 30 хв. 26 травня 2025 у приміщенні Олександрівського районного суду Кіровоградської області.
Копію ухвали направити до Відділу поліції №1 (м. Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області для вирішення питання, у разі наявності підстав, про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП за вчинення діянь, кримінальне провадження щодо яких закрито на підставі ст.284 ч.1 п.4-1 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Олександрівський районний суд Кіровоградської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1