Справа № 212/8258/23
2/212/58/25
17 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.
секретар судового засідання - Розинько К.А.
у цивільній справі № 212/8258/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз», третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропертовськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норм використання природного газу, визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів.
В судовому засіданні брали участь:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14
представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_17 ,
представник позивача ОСОБА_11 - ОСОБА_18 ,
представник відповідача - Мартинова Н.Ю.
20 жовтня 2023 року Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили визнати незаконними дії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 .
Визнати незаконним встановлений Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_17 ).
Зобов'язати Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» з 25.01.2017 року поновити для побутових споживачів природного газу: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_17 ), режим нарахування природного газу відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання природного газу населенню у разі відсутності газових лічильників.
Визнати право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_17 ).
Зобов'язати Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» відповідно до ст. 6 Закону України “Про забезпечення комерційного обліку» за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників для побутових споживачів природного газу: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_17 ).
В обґрунтування позову зазначено, що на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 між побутовими споживачами природного газу, що проживають в будинку АДРЕСА_1 та Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» був укладений типовий договір розподілу природного газу. Доказом факту приєднання всіх Споживачів договору розподілу природного газу є щомісячне споживання ними природного газу. У зв'язку з цим, слід констатувати, що права та обов'язки споживачів виникли з однієї підстави та, що предметом даного спору є однорідні права та обов'язки. Разом з цим, в порушення умов Договору АТ “ОГРС “Криворіжгаз» в односторонньому порядку перестало виконувати свої зобов'язання перед Споживачами в частині забезпечення на межі балансової належності належного обліку природного газу, що призвело до штучного завищення АТ “ОГРС “Криворіжгаз» визначених об'ємів розподілу, споживання природного газу та поклало на споживачів щомісячні додаткові фінансові витрати. АТ “ОГРС “Криворіжгаз» самовільно в односторонньому порядку без відома та дозволу Споживачів встановило на будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальнобудинковий вузол обліку газу. В лютому 2017 року Позивачам стало відомо, що для них АТ “ОГРС “Криворіжгаз» в односторонньому порядку з 25.01.2017 року почало нараховувати об'єми використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу.
Дані самовільні дії АТ “ОГРС “Криворіжгаз» Позивачі вважають незаконними посилаючись на те, що фактичні об'єми розподіленого природного газу по об'єкту побутового споживача визначається за допомогою лічильника газу, який встановлюється на межі балансової належності об'єкта споживача. Побутовим споживачам, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , які не забезпечені приладами обліку газу, для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по їх квартирах, на межі балансової належності, якою є територіально відокремлюючи стіни даних квартир, АТ “ОГРС “Криворіжгаз» повинно встановити квартирні лічильники газу, а в разі відмови від квартирних лічильників газу припинити газопостачання. Оскільки Позивачі як побутові споживачі за договором розподілу природного газу не забезпечені індивідуальними лічильниками газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання відповідно до пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС. У зв'язку з наведеним вважають дії АТ “ОГРС “Криворіжгаз» по встановленню загальнобудинкового приладу обліку газу замість квартирних лічильників газу побутовим споживачам, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , такими, що вчинені в порушення положень Закону України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС, Типового договору розподілу природного газу; та ставить побутових споживачів природного газу, що проживають в будинку АДРЕСА_1 у нерівне становище перед іншими побутовими споживачами багатоквартирних будинків Дніпропетровської області, в яких Оператором ГРМ встановлені індивідуальні лічильники газу.
Також зазначили, що відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок у багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 не має власника (балансоутримувача), що володіє даним будинком одноособово, оскільки даний будинок є спільною частковою власністю власників квартир та приміщень цього будинку, тобто управління здійснюється співвласниками відповідно до положень чинного законодавства. Наведені обставини, на переконання Позивачів свідчать про те, що співвласникам даного багатоквартирного будинку, які є побутовими споживачами (населенням), по їх об'єктах мають встановлюватись квартирні лічильники газу відповідно до Закону України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем. Крім того, Позивачами зазначено, що в порушення пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, відповідачем Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності відносно будинку АДРЕСА_1 , не складався, а тому точка обліку не була визначена, тобто вихідних даних для розрахунку проекту, працівники АТ “ОГРС “Криворіжгаз» не було, що позбавило відповідача можливості розробити проект, та відповідно, не мали підстав здійснювати монтаж загальнобудинкового приладу обліку.
Позицію АТ “ОГРС “Криворіжгаз» про те, що запровадження у побутових споживачів природного газу обліку газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу вважають дискримінаційною, оскільки вони на відміну від споживачів, які вже забезпечені індивідуальними приладами обліку газу, вимушені сплачувати за газ, який насправді не використовувався ними, що призводить до порушення прав Позивачів.
10 листопада 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у зазначеній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29 листопада 2023 року представником відповідача подано до суду відзив на позов, відповідно до якого представник відповідача просив суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог Позивачів, та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що 28.07.2023 року НКРЕКП прийняло постанову № 1388 “Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ “Криворіжгаз» п. 1 якої визначено: Зупинити Акціонерному товариству “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 29.06.2017 року № 845, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію, яка набрала чинності з 01.08.2023 року. Тобто зазначає, що з 01.08.2023 року у відповідача відсутні повноваження Оператора ГРМ, та відповідно з 01.08.2023 року АТ “Криворіжгаз» не встановлює режим нарахування об'ємів природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку природного газу, до повноважень АТ “Криворіжгаз» не входити здійснення перерахунку плати за газ, виходячи з діючих протягом вказаного періоду норм споживання газу для громадян для приготування їжі, в квартирах в яких не встановлені лічильники, не має повноважень на забезпечення індивідуальними газовими лічильниками побутових споживачів. Разом з цим 19.08.2016 року ПАТ “Криворіжгаз» встановлено загальнобудинкові вузли обліку природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , які були введено в експлуатацію з 19.08.2016 року, що в всою чергу свідчить про те, що наявність правових підстав у АТ “Криворіжгаз» для встановлення вузлів обліку природного газу на вхідному газопроводі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 має розглядатись на підставі тих норм права, що регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “про забезпечення комерційного обліку природного газу» (в редакції, що діяла на момент встановлення загальнобудинкового лічильника за адресою Позивачів) суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані були забезпечити встановлення лічильників газу населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема тільки для приготування їжі до 01.01.2018 року. ППТ “Криворіжгаз» було розроблено та подано на затвердження НКРЕКП План розвитку газорозподільної системи ПАТ “Криворіжгаз» на 2016 - 2025 роки. Постановою НКРЕКП від 31.03.2016 року № 547 (зі змінами) затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ “Криворіжгаз» на 2016 - 2025 роки та джерела його фінансування по розділах. У І розділі Плану розвитку на 2016 - 2025 роки (Інвестиційна програма ПАТ “Криворіжгаз» на 2016 рік), було передбачено з урахуванням технічних та економічних чинників загальнобудинковий лічильник за адресою: вул. Соколовська (Панкєєва), 9 м. Кривого Рогу, а ПАТ “Криворіжгаз», в свою чергу, не мало повноважень відступити від положень, встановлених Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ “Криворіжгаз» на 2016 - 2025 роки. 19.01.2018 року, тобто після встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу на ввідному газопроводі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , набрали чинності зміни до Закону України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу», які були внесені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу» від 21.12.2017 № 2260-VІІІ. Змінами до Закону було доповнено статтю 2 Закону новою частиною другою, згідно з якою з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, встановленому ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Отже відповідач вважає, що за адресою: АДРЕСА_1 було забезпечено облік природного газу відповідно до вимог Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, тобто АТ “Криворіжгаз» правомірно встановило загальнобудинковий ВОГ, тому вважає позовні вимоги Позивачів безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, представник відповідача зазначає, що на переконання відповідача, Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу» не включає в себе поняття повного фінансування робіт по встановленню лічильників газу споживачам за кошти АТ “Криворіжгаз», та вважає, що вказаним Законом передбачено право, а не обов'язок виконувати роботи з оснащення лічильниками споживачів.
Також, представником відповідача зазначено, що згідно Акту № 2043 від 04.01.2021 року, було знято загальнобудинковий вузол обліку природного газу в будинку АДРЕСА_1 , у зв'язку із непрацездатністю (даний факт додатково підтверджується довідкою про непрацездатність № 327733 від 05.01.2022 року, а також вважає безпідставними позовні вимоги про визнання незаконними дій АТ “Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу в будинку АДРЕСА_1 , а також щодо режиму нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового вузла обліку природного газу для побутових споживачів природного газу - позивачів.
Також вважає, що вирішення зазначеного спору може призвести до порушення прав інших споживачів природного газу - які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, зазначає, що загальнобудинковий лічильник газу за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено і опломбовано 19.08.2016 року, а Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом 20.10.2023 року, тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку, який закінчився 19.08.2019 року, посилаючись на те, що Позивачі, як побутові споживачі природного газу, були обізнані ще з вересня 2016 року, з моменту введення у експлуатацію такого приладу та отримання в платіжках нарахування об'ємів спожитого газу відповідно до його показників. Враховуючи, що Позивачами не надано доказів переривання строку позовної давності за вказаним спором, враховуючи також, що з 04.01.2021 року загальнобудинковий лічильник був знятий через його несправність, тому просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
26 березня 2024 року ухвалою суду здійснено перехід з розгляду спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
15 серпня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справи призначено до судового розгляду в судовому засіданні.
18 жовтня 2024 року Позивачами подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої позивачі зазначили, що свій позов підтримують, а заперечення відповідача вважають такими, що не заслуговують на увагу зазначивши, що не дивлячись на те, що у відповідача з 01.08.2023 року відсутня ліцензія з розподілу природного газу, враховуючи, що відповідач отримав від них оплату за послугу з встановлення індивідуальних лічильників газу, вважають, що відповідач має встановити до їх квартир індивідуальні лічильники газу, враховуючи також, що підприємство працює та має відповідні класифікатори видів економічної діяльності. Зазначивши також, що на теперішній час тільки в квартирах позивачів відсутні індивідуальні лічильники газу, а всі інші квартири будинку АДРЕСА_1 вже забезпечені такими лічильниками. Крім того зазначили, що про порушення свого права дізналися у жовтні 2023 року, коли дізналися про те, що іншим мешканцям будинку АДРЕСА_1 встановив індивідуальні лічильники газу.
В судовому засіданні 13.09.2024 року позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , представник позивача ОСОБА_4 - Бабич В.В., представник позивача ОСОБА_11 - ОСОБА_18 , - позов підтримали з наведених у ньому підстав та просили його задовольнити. 18.10.2024 року Позивачі звернулися до суду із заявою про розгляд справи у їх відсутність.
В судовому засіданні 13.09.2024 року представник відповідача позов не визнала з підстав, наведених у відзиві та просила відмовити у нього задоволенні. 18.10.2024 року, 21.11.2024 року, 23.12.2024 року представники відповідача звертались до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку вступом у справу іншого представника відповідача та необхідністю у зв'язку з цим ознайомитись з матеріалами справи.
В судове засідання представник третьої особи - ТОВ “Дніпропетровськгаз збут», не з'явився з невідомих суду причин, про причини неявки суду не повідомив, письмові пояснення з приводу предмета спору суду не надав.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін та представника третьої особи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що позивачі є споживачами природного газу та проживають в багатоквартирному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с.12-14); ОСОБА_2 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.15-16); ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.17); ОСОБА_4 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.18-21); ОСОБА_5 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.22-24); ОСОБА_6 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_7 (а.с.25); ОСОБА_7 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 (а.с.26-29); ОСОБА_8 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_9 (а.с.30-31); ОСОБА_9 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_10 (а.с.32-33); ОСОБА_10 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_11 (а.с.34-36); ОСОБА_11 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_12 (а.с.37-38); ОСОБА_12 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_13 (а.с.39); ОСОБА_13 є співвласником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_14 (а.с.40-42); ОСОБА_14 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_15 (а.с.43-44); ОСОБА_15 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_16 (а.с.45-47); ОСОБА_16 є співвласником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_17 та власником квартири АДРЕСА_18 (а.с.48-53).
Позивачі є споживачами послуг, що надавались АТ “ОГРС “Криворіжгаз», що сторонами не оспорювалось.
При цьому надані Позивачами копії платіжних документів про сплату комунальних платежів (а.с.54-119) суд до уваги не приймає, оскільки зазначені докази не містять підтвердження здійснення Позивачами платежів за послуги, надані Відповідачем.
Відповідно до п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р “Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», з метою забезпечення повного комерційного (приладового) обліку природного газу в побуті відповідно до вимог Закону України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу»: 1. Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями і суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території:
1) розробити та затвердити графіки оснащення квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу в розрізі територій, на яких провадять господарську діяльність зазначені суб'єкти, та до 1 липня 2012 р. подати їх Кабінетові Міністрів України;
2) вжити заходів до оснащення в повному обсязі квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу:
до 1 січня 2016 р., - якщо природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;
до 1 січня 2018 р., - якщо природний газ використовується тільки для приготування їжі.
Постановою НКРЕ від 28.12.2011 року встановлені тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу для ПАТ “Криворіжгаз». Відповідно до п. 16 Додатку 1 до вказаної постанови до структури тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для ПАТ “Криворіжгаз» входять витрати на встановлення лічильників газу, до якої в подальшому вносились зміни, але в структурі тарифу незмінно знаходились витрати на встановлення лічильників газу населенню (а.с.121-130).
Згідно п. (1.1 - щодо правомірності встановлення загальнобудинкового лічильника) правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 26.10.2021 року у цивільний справі № 212/5836/17 за аналогічним позовом до ПАТ “Криворіжгаз»:
Відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG (зріджений природний газ).
Ця система правовідносин може бути представлена як сукупність договорів різного виду, які укладаються суб'єктами ринку природного газу. Права та обов'язки суб'єктів ринку природного газу як сторін відповідних договорів визначаються безпосередньо зазначеним Законом.
Серед споживачів окреме місце займають побутові споживачі - фізичні особи, які придбавають природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Серед принципів функціонування ринку природного газу пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про ринок природного газу» першочергово визначає забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу.
Серед прав споживача передбачено право на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів, а також безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу (пункти 4, 5 частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу»). Аналогічні права визначені у типовому договорі постачання природного газу споживачам, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831).
З метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання здійснюється приладовий облік природного газу (частина перша статті 18 Закону України «Про ринок природного газу»).
За частиною четвертою статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» держава заохочує впровадження новітніх систем, у тому числі апаратних засобів, обліку природного газу, зокрема тих, що забезпечують можливість споживача активно управляти власним споживанням.
Таким чином, приладовий облік споживання природного газу розглядається з позицій забезпечення державних гарантій прав споживачів, у тому числі побутових споживачів природного газу.
Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Стаття 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції від 10 жовтня 2015 року визначає, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, зокрема, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року.
Тобто після зазначених дат постачання цим категоріям споживачів мало здійснюватися за умови комерційного обліку лічильниками газу, до їх настання - незалежно від наявності газових лічильників.
Відповідно до приписів частини другої статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції від 20 січня 2018 року загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
До 20 січня 2018 року питання встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу не було врегульоване на рівні закону, а регламентувалося підзаконними нормативно-правовими актами.
Приписами абзаців третього-п'ятого пункту 4 Тимчасового положення у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 46) передбачено, що:
- ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи;
- встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем. Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку;
- власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або оператора газорозподільної системи та за їх рахунок у багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких у повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Бадансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору газорозподільної системи в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.
З наведених положень вбачається, що до 20 січня 2018 року оператор газорозподільної системи мав право встановити загальнобудинковий лічильник природного газу, врегулювавши з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечити можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.
Отже для встановлення загальнобудинкового лічильнику природного газу оператор газорозподільної системи не міг діяти в односторонньому порядку оскільки повинен був в договірному порядку врегулювати з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку.
Також відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, становить частину спільного майна багатоквартирного будинку.
У свою чергу, таке майно є спільною сумісною власністю власників квартир та нежитлових приміщень будинку (частина друга статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Таким чином, будь-яке втручання у належні до багатоквартирного будинку інженерні мережі (незалежно від місця їх розташування - всередині чи за межами будинку) є діями, які вчиняються щодо майна, належного співвласникам такого будинку на праві спільної сумісної власності.
Встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу не є винятком з цього загального висновку, адже здійснюється з безпосереднім втручанням в інженерні мережі будинку, а сам прилад обліку, будучи приєднаним до мереж будинку, стає невід'ємною складовою частиною останніх, перестає існувати як окрема річ і бути об'єктом права власності оператора газорозподільної системи. Об'єкт же права власності співвласників багатоквартирного будинку зазнає фізичних змін. За відсутності згоди співвласників такі зміни можуть кваліфікуватися або як правопорушення, або як допустиме обмеження права власності.
Разом з тим відповідно до однозначних приписів частини сьомої статті 319 та частини другої статті 321 ЦК України обмеження права власності можуть бути запроваджені виключно законом.
Тобто з урахуванням положень абзацу другого частини другої статті 4 ЦК України такі обмеження можуть бути встановлені виключно нормативно-правовим актом, що має юридичну силу закону України. Зазначене кореспондується із приписами пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до яких правовий режим власності визначається виключно законами України.
Відтак Велика Палата Верховного Суду вважає, що до та після 20 січня 2018 року першочергово слід враховувати, що втручатися у газові мережі, що складають спільне майно багатоквартирного будинку, можна лише за згодою власників такого майна, яка мала бути надана в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (якщо в такому будинку створене об'єднання співвласників - у порядку статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»). У свою чергу, будь-які підзаконні нормативно-правові акти не могли встановлювати інший порядок вирішення цього питання і тим більше надавати оператору газорозподільної системи право в односторонньому порядку втручатися в газові мережі багатоквартирного будинку для встановлення загальнобудинкового лічильника.
Таким чином, слід вважати, що оператор газорозподільної системи, який в односторонньому порядку встановив для багатоквартирного будинку загальнобудинковий лічильник природного газу, як до 20 січня 2018 року, так і після цієї дати діяв з порушенням вимог законодавства.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що у питанні правомірності встановлення загальнобудинкового лічильника газу можна виокремити такі режими регулювання:
- до 20 січня 2018 року - за письмовою згодою споживачів відповідно до Тимчасового положення (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 620) та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також за умови укладення договору щодо зняття показань з будинкового вузла обліку та квартирних лічильників газу з власником (власниками) будинку (будинків) (квартир), експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо;
- з 20 січня 2018 року - загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку відповідно до чинної редакції Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Отже, враховуючи наведений висновок Великої Палати Верховного Суду та аналізуючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів правомірності встановлення 19.08.2016 року загальнобудинкового лічильника газу у багатоквартирному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутня письмова згода споживачів відповідно до Тимчасового положення (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 620) та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також відсутній договір щодо зняття показань з будинкового вузла обліку та квартирних лічильників газу з власником (власниками) будинку (будинків) (квартир), експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
При цьому твердження представника відповідача про пропуск Позивачами строку позовної давності до вказаної позовної вимоги суд визнає безпідставним, оскільки згідно наданим відповідачем доказів загальнобудинковий лічильник був встановлений відповідачем 19.08.2016 року, знятий 04.01.2021 року; Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом 20.10.2023 року, тобто з дотриманням загального трирічного строку, визначеного ст. 257 ЦК України; крім того матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Позивачі були обізнані про нарахування їм зазначених платежів саме за показниками загальнобудинкового лічильника.
Що стосується позовних вимог про визнати незаконним встановлений Відповідачем режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для Позивачів, то суд вважає за необхідне навести п. (1.2) Постанови Великої Палати Верховного суду від 26.10.2021 року у цивільний справі № 212/5836/17 за аналогічним позовом до ПАТ “Криворіжгаз», відповідно до якого:
Положеннями Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» встановлено систему стимулів та гарантій запровадження повного комерційного (приладового) обліку та здійснення контролю за використанням ресурсів природного газу.
З прийняттям цього Закону внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2467-VI «Про засади функціонування ринку природного газу» (який втратив чинність 01 жовтня 2015 року з прийняттям Закону «Про ринок природного газу»), відповідно до яких відпуск природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. При цьому населення у разі відсутності приладів обліку природного газу споживає газ за нормами, встановленими законодавством, до строків, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Однак як норми Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», так і норми Закону України «Про ринок природного газу» не ставлять у залежність визначення обсягу споживання населенням природного газу від наявності чи відсутності загальнобудинкового лічильника газу.
Закон України від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу» змінив строк постачання природного газу, яке здійснюється за умови його комерційного обліку в частині населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі, - з 1 січня 2021 року. Ці зміни набули чинності 20 січня 2018 року.
Отже, з 1 січня 2018 року почало діяти правило про облік до моменту встановлення лічильників газу за нормами споживання, визначеними Кабінетом Міністрів України. Це положення не пов'язується з наявністю загальнобудинкового лічильника газу.
Таким чином, законодавчими актами передбачено лише два механізми обчислення обсягу спожитого газу:
- за даними лічильників газу;
- за встановленими Кабінетом Міністрів України нормами споживання.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.
Тому для застосування такої санкції, як визначення фактичного об'єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, має бути встановлений факт відмови споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок оператора ГРМ.
Таким чином, у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 01 січня 2021 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Отже, враховуючи наведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду та аналізуючи надані сторонами докази, відповідно до яких, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того що Відповідач пропонував, а Позивачі відмовлялись від пропозиції Відповідача по встановленню індивідуальних лічильників за рахунок оператора ГРМ, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
З цих же підстав підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Відповідача поновити для побутових споживачів природного газу - Позивачів, режим нарахування природного газу відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання природного газу населенню у разі відсутності газових лічильників.
При цьому з наведених вище підстав, суд не вбачає підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
Що стосується позовних вимог про визнання права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу - Позивачами, та зобов'язання Відповідача відповідно до ст. 6 Закону України “Про забезпечення комерційного обліку» за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників для побутових споживачів природного газу - Позивачів, то враховуючи, що вищенаведеними нормами чинного законодавства закріплено обов'язок, в даному випадку, саме за Відповідачем по встановленню в квартирах Позивачів індивідуальних лічильників газу, та з матеріалів справи судом встановлено, що саме з вини Відповідача - суб'єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, який згідно матеріалів відзиву, взагалі не визнає такого свого обов'язку, не було встановлено в квартирах Позивачів індивідуальні лічильники газу.
Разом з цим, відповідно до п. 1 - 3 Постанови НКРЕКР № 1388 від 28.07.2023 року (зі змінами від 26.09.2023 року та від 29.12.2023 року) “Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ “Криворіжгаз», яка набрала чинності з 01.08.2023 року, було зупинено АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КРИВОРІЖГАЗ» (код ЄДРПОУ 03341397) дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 845, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.
Зобов'язано АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КРИВОРІЖГАЗ» до 31 грудня 2023 року передати грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «КРИВОРІЖГАЗ» на праві власності, для забезпечення виконання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ «КРИВОРІЖГАЗ» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «КРИВОРІЖГАЗ» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «КРИВОРІЖГАЗ» у 2021 - 2023 роках, зокрема:
кошти, що підлягають коригуванню за результатами заходів державного контролю;
на баланс ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ «КРИВОРІЖГАЗ», у тому числі тих, що були встановлені (замінені).
Отже, враховуючи норми наведеної Постанови обов'язок Відповідача по встановленню вузлів обліку природного газу передано іншій юридичній особі, що було роз'яснено судом Позивачам в судовому засіданні 13.09.2024 року, але Позивачі продовжували наполягати на своїх позовних вимогах заявлених до Відповідача про що зазначили у Відповіді на відзив, та відповідно клопотань про залучення співвідповідача перед судом не заявляли, а суд позбавлений права самостійно (без клопотання позивачів) приймати рішення щодо залучення належного відповідача чи співвідповідача ( ст.51 ЦПК України).
За таких підстав, зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки судом встановлено право Позивачів на забезпечення їх квартиріндивідуальними безкоштовними газовими лічильниками, але враховуючи, що обов'язок по забезпеченню квартир Позивачів індивідуальними газовими лічильниками, переданий іншій юридичній особі, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладене; керуючись ст. ст. 4 - 13, 18, 76 -83, 89, 263-265, 273, 352 - 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз», третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропертовськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норм використання природного газу, визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» по встановленню загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 .
Визнати незаконним встановлений Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз» режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_17 ).
Поновити для побутових споживачів природного газу: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_17 ), режим нарахування природного газу відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання природного газу населенню у разі відсутності газових лічильників.
Визнати право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за побутовими споживачами природного газу : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_17 ).
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 17 квітня 2025 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна