Справа№592/4274/25
Провадження №2/592/1500/25
16 квітня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Шияновської Т.В.,
з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 73 803,19 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.01.2021 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №501292554, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. У випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. АТ «Альфа Банк» належним чином виконало свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 73 803,19 грн, з яких: 37 196,38 грн заборгованість по тілу кредиту, 17 315,61 грн проценти за користування кредитними коштами, 19 291,20 грн заборгованість по комісії.
Вказане стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 20.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
31.03.2025 відповідач подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем був пропущений строк позовної давності звернення до суду; попередні звернення банку до суду були відхилені (справи №592/13721/24, №592/6033/24).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд встановив таке.
Так, між АТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 29.01.2021 було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту №501292554, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Своїм підписом позичальник засвідчив про отримання ним всієї інформації про умови кредитування, та про те , що Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501292554, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29.01.2021 отримав у дату складання цієї Оферти (а.с.28).
За умовами оферти на укладання угоди про надання кредиту №501292554 від 29.01.2021 ОСОБА_1 надано споживчий кредит: сума кредиту 64 303,68 грн, фіксована процентна ставка 33,00 % річних на 24 місяці, за період з 12-го по 23-й місяць користування кредитом - 28,00 %, за період з 24-го по 24-й місяць користування кредитом - 23,00 %.
Відповідно до п. 1 вказаної оферти під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором. За ці послуги встановлюється комісійна винагорода, а саме: (а) за надання кредиту 0.00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладення Угоди (далі - Оферта) без ПДВ; (б) за обслуговування кредиту 1,50% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ. Комісійна винагорода може бути змінена в порядку, передбаченому умовами договору та сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3 кредит надається для: власних потреб у розмірі 64 303,68 грн., спосіб видачі переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714.
Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг, був підписаний особисто відповідачем, як і заява (акцепт) №248.501292554.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування (а.с. 29).
Крім того, відповідачем 29.01.2021 підписано анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с.30).
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 встановлено сума кредиту 64 303,68 грн, строком на 24 місяці, процентна ставка, відсотків річних 33,00 % (а.с.29).
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 64 303,98 грн підтверджено меморіальним ордером №31118166 від 29.01.2021 (а.с.34).
25.01.2024 АТ «СЕНС БАНК» звернувся з досудовою вимогою до ОСОБА_1 щодо виконання договірних зобов'язань (а.с.25-26).
30.11.2022 в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про зміну найменування позивача з АТ АЛЬФА-БАНК на АТ СЕНС БАНК (а.с.17-24).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №501292554 від 29.01.2021, станом на 24.10.2023 за відповідачем рахується заборгованість, а саме: 37 196,38 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17 315,61 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 19 291,20 грн - заборгованість по комісії, а всього 73 803,19 грн (а.с.33).
Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що у спірних правовідносинах кредитор свої зобов'язання за договором виконав та надав позичальнику кредит в обумовленому договором розмірі.
Позичальник свої обов'язки за вказаним договором не виконав та не повернув отримані кошти і проценти за користування кредитом.
На підтвердження існування у відповідача заборгованості за кредитним договором до позовної заяви надано виписку по рахунку за договором та розрахунок заборгованості.
Крім того, відповідач здійснював часткове погашення заборгованості, що підтверджується відомостями виписки по особовому рахунку, а також розрахунком заборгованості.
Отже, факт укладення кредитного договору і його невиконання боржником підтверджений належним чином.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.
Щодо вимог про стягнення заборгованості по комісії, то пунктом п.1 Угоди про надання кредиту від 29.01.2021 №501292554, укладеного між АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 , встановлено плату за послуги з розрахунково касового обслуговування кредиту у розмірі 1.5% від суми кредиту.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені ЗУ «Про споживче кредитування», який набув чинності 10.06.2017.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
У цій справі згідно з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг за Угодою, загальний розмір плати за обслуговування кредиту зазначений у розмірі 23 149,44 грн, тобто практично дорівнює загальному розміру процентів за користування кредитом (24 379,22 грн).
Вказані розміри плати за обслуговування кредиту у порівнянні з розмірами процентів та отриманого розміру кредиту не можна визнати справедливими та розумними.
Водночас угода не містить перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.
Суд наголошує, що умови угод, їх укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Крім того, в підпункті (б) п. 1 угоди про надання кредиту передбачено, що комісійна винагорода за обслуговування кредиту як різновид послуг банку за розрахунково-касове обслуговування оплачується окремо.
Ураховуючи, що Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення п. 1 угоди (акцепту) про надання кредиту щодо встановлення плати за обслуговування кредиту (за розрахунково-касове обслуговування) у розмірі 1,50 % від суми кредиту щомісяця у кредитному договорі, укладеному між відповідачем та АТ «Альфа- Банк» є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23.
Також суд бере до уваги, що в підпункті (б) п. 1 угоди про надання кредиту, крім вказаної комісії, також передбачено сплату відповідачем на користь позивача комісійної винагороди за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку сплачується згідно діючих Тарифів банку. Тарифи є невід'ємною частиною договору, які розміщені на сайті банку www.alfabank.ua.
Проте, позивач разом з позовною заявою не подав до суду докази обізнаності відповідача з діючими Тарифами банку, а також доказ їх підписання нею.
Вказане свідчить про недоведення позивачем обставини погодження сторонами цієї угоди розміру вказаної комісії.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки суду не надано доказів погодженої та підписаної сторонами договору редакції Тарифів банку, а укладена між ними угода не містить відомостей щодо розміру погодженої ними комісійної винагороди за переказ коштів та приймання готівки з подальшим її зарахуванням на рахунки в банку, тому нарахована сума комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.
Отже, наведений позивачем розрахунок заборгованості включає нарахування та списання банком сум, які не обумовлені умовами договору.
За таких обставин суд вважає, що оскільки, згідно з наданими банком випискою по рахунку та розрахунку заборгованості, у рахунок погашення боргу за нікчемною умовою кредитного договору (сплата комісій) відповідач сплатив 11 574,72 грн, тому на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 42 937,27 грн, виходячи з такого розрахунку: 37 196,38 грн (заборгованість за тілом кредиту) + 17 315,61 грн (заборгованість за процентами) - 11 574,72 грн (сплачена комісія).
Також суд враховує, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку з рахунку відповідача.
Отже, позов підлягає задоволенню частково в означеній частині. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо застосування позовної давності, то згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 28.01.2022 востаннє сплатив черговий платіж за кредитним договором.
Отже загальна позовна давність для вимог про сплату платежів за кредитом мала б остаточно сплавати 28.01.2025.
Однак, 17.03.2022 набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та який триває й на теперішній час.
Таким чином твердження відповідача, що строк позовної давності сплив є безпідставними, оскільки у зв'язку із набранням чинності вищезазначених норм законодавства на час звернення позивача до суду 17.03.2025 визначені ст.257 ЦК України строки не закінчились.
Крім того, не заслуговують на увагу суду доводи відповідача щодо відхилення судом попередніх звернень банку.
Так, ухвалами Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.05.2024 у справі 592/6033/24, від 06.09.2024 у справі № 592/13721/24 позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, постановлено вважати неподаною та повернути.
У відповідності до вимог ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 409,30 грн (42 937,27х (2422,40) : 73 803,19).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Сенс банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс банк» заборгованість за кредитним договором № 501292554 у сумі 42 937,27 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 409,30 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд.100.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 16.04.2025.
Суддя Т.В. Шияновська