Справа № 457/472/25
провадження №2/457/157/25
(заочне)
15 квітня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючої-судді Василюк Т.В.,
секретар судового засідання Кушнір М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ звернулося до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 березня 2020 року ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» подала заявку на отримання кредиту № 1841084. Дана заявка знаходиться у власному кабінеті відповідачки на офіційному веб-сайті товариства. ТОВ «МІЛОАН» направило відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідачка підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 1841084 від 18 березня 2020 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідачки на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору відповідачка отримала проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та правилами, розміщеними на веб-сайті товариства що є невід'ємною частиною цього договору. На підставі платіжного доручення відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 13000 грн. Відповідачка не виконала належним чином кредитні зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість. 10 липня 2020 року згідно з умовами договору факторингу №01/07 ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1128504 від 14.02.2020 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідачки. 24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» було укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за Договором про споживчий кредит № 1841084 від 18 березня 2020 року. Згідно з додатком № 1 до договору факторингу сума боргу відповідачки перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» становить 22557,58 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9132 грн.; заборгованість за відсотками становить 10825,58 грн.; заборгованість за комісією становить 2600 грн. Також просить стягнути з відповідачки 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідачки, однак відповідачки не скористалася процесуальним правом подачі відзиву чи заперечень на позовну заяву.
2. Заяви та клопотання сторін.
20 березня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача, просив позов задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 18 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки учасники розгляду справи не з'явилися у судове засідання, суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд протокольною ухвалою від 15 квітня 2025 року ухвалив провести заочний розгляд справи без участі позивача та його представника та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
18 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1841084, відповідно до умов п.1.1 якого позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Як вбачається з умов п. 1.2 - 1.5 Розділу 1 кредитного договору, сума кредиту становить 13000,00 грн. у валюті - гривня; кредит надається строком на 30 днів з 18 березня 2020 року, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 17 квітня 2020 року; сукупна вартість кредиту складає 21450,00 грн. і включає в себе складові, визначені у п. 1.5.1-1.5.2 цього договору.
Умовами п. 2.2.3 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення товариством в односторонньому порядку нарахування процентів товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов'язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням товариства.
З умов п. 6.1 договору убачається, що кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті товариства miloan.ua, а згідно з п. 6.5, цей договір сторони визначили таким, що прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Водночас, з умов п. 10 кредитного договору убачається, що кредитний договір не підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором /арк. справи 33-38/.
Згідно з анкетою-заявою на кредит №1841084 від 18 березня 2020 року, роздрукованою позивачем із сайту miloan.ua, в ній міститься інформація щодо суми кредиту, строку кредиту, суми до повернення (з врахуванням комісії та процентів), анкетні даних фізичної особи, що співпадають із відповідними даними відповідачки, а також процес оформлення та розгляду заяви 1841084 /арк. справи 19/.
Факт виконання позивачем своїх обов'язків підтверджується платіжним дорученням 16768225 від 18 березня 2020 року /арк. справи 61/.
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення, яка складена ТОВ «Мілоан», борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» становить 22557 грн., з яких: 9132 грн. - борг за тілом кредиту, 10825,58 грн. - борг за відсотками, 2600 грн. - борг за комісією /арк. справи 23-26/. З наведеної відомості вбачається, що відповідачка періодично сплачувала заборгованість за кредитним договором.
10 липня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджі Фінанс» укладено договір факторингу №01/07, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» зобов'язується відступити ТОВ «Діджі Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджі Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 Договору факторингу №01/07 від 10 липня 2020 року) /арк. справи 40-46/.
З укладеного 24 січня 2022 року між ТОВ «Діджі Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» договору факторингу №1/15 убачається, що ТОВ «ФК «Пінг-Понг» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Діджі Фінанс» за плату, а ТОВ «Діджі Фінанс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Пінг-Понг» свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (п. 1.1 Договору факторингу №1/15) /арк. справи 53-57/.
Оскільки ОСОБА_1 продовжила не виконувати свої грошові зобов'язання за кредитним договором № 1841084, але вже перед новим кредитором за цим договором (позивачем по справі) у ОСОБА_1 виник борг по кредиту у розмірі 22557,58 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9132 грн.; заборгованість за відсотками становить 10825,58 грн.; заборгованість за комісією становить 2600 грн.
5. Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 509, пп. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 1 ст. 629 ЦК України зобов'язання можуть виникати з договорів, які стають обов'язковими для виконання сторонами, що їх уклали.
Виходячи з положень ст.ст. 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. При цьому, з огляду на положення статті 207 ЦК України, такий договір може бути укладений шляхом обміну сторонами одним або декількома документами, в яких зафіксовано його зміст, та які підписані обома сторонами: споживачем, як однією стороною договору, та уповноваженим на це представником кредитодавця із скріпленням печаткою кредитодавця, як другою стороною договору, при цьому підписи можуть бути електронними за письмовою згодою сторін.
Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» уклали між собою договір № 1841084 відповідно до якого, компанія взяла на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит у гривні у розмірі 13000 гривень. Позивач взяті на себе зобов'язання виконав повністю.
Виходячи з положень ст.ст. 526, 529 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зокрема, за вказаним договором, ОСОБА_1 , взяла на себе зобов'язання, за договором № 1841084, повернути кредит у розмірі 13000 гривень протягом 30 днів, сплачувати проценти від суми кредиту, сплату одноразової комісії, а також сплату пені у разі прострочення зобов'язань по поверненню кредиту.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання).
Але, як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала. У зв'язку з чим, у неї як позичальника, дійсно утворилась заборгованість спочатку перед первинними кредиторами, а потім і перед новим кредитором (позивачем) за договором № 1841084 від 18 березня 2020 року у розмірі 22557,58 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9132 грн.; заборгованість за відсотками становить 10825,58 грн.; заборгованість за комісією становить 2600 грн.
Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачкою взятих на себе грошових зобов'язань, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як нового кредитора у цих зобов'язаннях, на отримання від відповідачкою вказаних вище сум боргу.
Тому матеріально-правові вимоги позивача до відповідачки слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
6. Розподіл судових витрат.
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано договір про надання правової допомоги № 43657029 від 01 листопада 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Пінг-Понг» в особі директора Ланового Є.М., що діє на підставі Статуту, з другої сторони /арк. справи 28-32/, акт про підтвердження факту надання правничої (правової допомоги) адвокатом від 03 березня 2025 року /арк. справи 18/, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М. /арк. справи 27/, додаткова угода № 1841084 від 03 березня 2025 року до договору № 43657029 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року /арк. справи 60/.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та з врахуванням того, що позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідачки також слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 288, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за кредитним договором № 1841084 від 18 березня 2020 року у розмірі 22557 грн. 58 грн., а також 6000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а всього 30979 (тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 98 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано впродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ», юридична адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: Т. В. Василюк