Справа №443/213/25
Провадження №2/443/308/25
іменем України
(заочне)
11 квітня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Крета О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бібрської міської ради Львівської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,
Адвокат Крет Олег Ігорович в інтересах ОСОБА_1 звернувся Жидачівського районного суду Львівської області із позовом, в якому просить: встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини; встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новострілищанської селищної ради, загальною площею 2,3407 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №078198 від 06.04.2001.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачки - ОСОБА_4 . Згідно довідки Бібрської міської ради №242 від 13.09.2024, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно по день смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою разом із ним проживали: ОСОБА_3 , 1921 р.н. - мама, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , 1954 р.н. - брат, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від імені ОСОБА_4 у виконкомі колишньої Новострілищанської селищної ради заповіт не посвідчувався.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабця позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшло зокрема земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новострілищанської сеоищної ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 2,3407 га. належні померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №078198 від 06.04.2001. Згідно довідки Бібрської міської ради №243 від 13.09.2024, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою разом із нею проживали: ОСОБА_2 , 1954 р.н. - син, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв її син ОСОБА_2 , але юридично свої права на таку він оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько позивачки - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої входило зокрема земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новострілищанської сеоищної ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 2,3407 га. належні померлій його матері - ОСОБА_3 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №078198 від 06.04.2001, що він фактично успадкував, але не оформив своїх спадкових прав. Згідно довідки Бібрської міської ради №244 від 13.09.2024, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно на день смерті проживав та був зареєстрованаий за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою разом із ним без реєстрації проживала племінниця ОСОБА_1 . Від імені ОСОБА_2 у виконкомі колишньої Новострілищанської селищної ради заповіт не посвідчувався.
Інших спадкоємців, крім позивачки після смерті після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 немає, а відтак позивачка, як спадкоємець п'ятої черги фактично прийняла спадщину після смерті свого дядька, оскільки проживала та здійснювала догляд за своїм дядьком, не заявляла відмові від спадшини, однак юридично свої спадкових прав не оформила.
З метою оформлення своїх спадкових прав позивачка звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу з метою юридичного оформлення спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск терміну для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, у позивачки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 19.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 14.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, з мотивів, викладених у такому, просили позов задоволити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву та клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не надходило.
У зв'язку з цим суд визнає неявку представника відповідача неповажною та вважає, що у відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України справу можливо слухати у відсутності відповідача (заочний розгляд), оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши вступне слово позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №0047013807 від 17.09.2024, сформованого на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.42).
Як видно із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №0047014212 від 17.09.2024, сформованого на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.43).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (а.с.38).
Згідно свідоцтва про одруження виданого повторно серії НОМЕР_2 , 09.11.1996 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.39).
Як вбачається з копії паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.34-36), остання зареєстрована за адресою: с.Шпильчина, Перемишлянський район, Львівська область, з 31.10.2001 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області від 03.04.2013 року (а.с.37).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Новострілищанської селищної ради, загальною площею 2,3407 гектари, що належали померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІ-ЛВ №078198 від 06.04.2001 року (а.с.55).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Бібрської міської ради №243 від 13.09.2024, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою разом із нею проживали: ОСОБА_2 , 1954 р.н. - син, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від імені ОСОБА_3 у виконкомі колишньої Новострілищанської селищної ради заповіт не посвідчувався (а.с.48).
Заповіту ОСОБА_3 не залишала, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №77988530 від 13.08.2024 (а.с.49), а відтак спадкування відбулося за законом.
Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом на підставі досліджених письмових доказів встановлено, що єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 був тільки її син - ОСОБА_2 , оскільки другий її син - ОСОБА_4 помер раніше за свою матір, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 20.06.2002 року (а.с.40).
ОСОБА_2 спадщину за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично прийняв, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час смерті останньої, однак юридично своїх спадкових прав не оформив, що підтверджується також інформаційною довідкою зі спадкового реєстру №77988535 від 13.08.2024 року, де відсутня інформація про зареєстровані спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.50).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_5 від 13.02.2016 року, виданим виконавчим комітетом Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області (а.с.41).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входило земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Новострілищанської селищної ради, загальною площею 2,3407 гектари, що належали померлій його матері - ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІ-ЛВ №078198 від 06.04.2001 року, що він фактично успадкував, але не оформив своїх спадкових прав.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Бібрської міської ради №244 від 13.09.2024, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою разом із ним без реєстрації проживала племінниця ОСОБА_1 . Від імені ОСОБА_2 у виконкомі колишньої Новострілищанської селищної ради заповіт не посвідчувався (а.с.47).
Заповіту ОСОБА_2 не залишав, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №78418359 від 19.09.2024 (а.с.45), а відтак спадкування відбулося за законом.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно положень статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дала покази про те, що є колишньою сусідкою позивачки. ОСОБА_1 приїздила в село до своєї бабці - ОСОБА_3 , та коли бабця занедужала позивачка здійснювала догляд за нею до самої її смерті. Після смерті бабусі ОСОБА_1 ще проживала деякий час в будинку своєї бабусі. Позивачка також приїздила до свого дядька ОСОБА_2 та здійснювала догляд за ним, також займалася його похованням. ОСОБА_2 своєї сім'ї не мав. Батько позивачки - ОСОБА_4 помер раніше за свою матір та рідного брата.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала покази про те, що ОСОБА_1 виросла в с.Старі Стрілища. Після того як її бабця ОСОБА_3 занедужала, позивачка доглядала її до самої смерті, займалася її похованням. Також позивачка після смерті своєї бабусі здійснювала догляд за своїм рідним дядьком ОСОБА_2 , доглядала за ним, займалася його похованням.
Відтак судом встановлено, що єдиним спадкоємцем п'ятої черги за законом, після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 була тільки позивачка, та на момент смерті ОСОБА_2 не було осіб, які б могли спадкувати за законом у спосіб передбачений ст.1261-1264 ЦК (перша, друга, третя та четверта черга спадкування).
ОСОБА_1 , спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняла, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час смерті останнього, однак юридично своїх спадкових прав не оформила, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78418361 від 19.09.2024 року, де відсутня інформація про зареєстровані спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.46).
З метою оформлення права власності на спадкове майно, позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Однак, постановою приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Медвідь Н.С. №11 від 19.09.2024, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину але не оформив своїх спадкових прав після смерті його матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки на території Бібрської міської ради (колишньої Новострілищанської селищної ради) Львівського району (колишнього Жидачівського району) Львівської області. Спадщина не може бути оформлена, так як не надані докази прийняття спадщини спадкоємцем та пропущений термін для прийняття спадщини (а.с.44).
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
У п.п. 2,23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Метою встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Одночасно суд бере до уваги і той факт, що позивач позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на час його смерті.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у постанові від 01.07.2024 по справі № 461/7330/15-ц зазначив, що за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України, факт прийняття спадщини тісно пов'язується з постійним проживанням разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, проте чинне законодавство не передбачає можливості окремо встановити факт прийняття спадщини без встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином, суд приходить до переконання, що здобутими під час судового розгляду письмовими доказами, та показами свідків достатньо стверджується факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому позов у цих частинах є підставним та підлягає до задоволення.
Крім того, частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст. ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1297 ЦК України, встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у вигляді втрати права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296,1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК України. За змістом ст. 392 ЦК України, належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.
Крім того, п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Наведене, з урахуванням зазначених вище норм ЦК України, а також позицій Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дає обґрунтовані підстави вважати, що позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування за законом щодо спадкового майна.
Враховуючи зазначені норми ЦК України, роз'яснення постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7та листа ВССУ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту порушеного права, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ в нотаріальному порядку, право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою.
Позивачка стверджує, що Державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_3 втрачено, а в неї наявна тільки архівна копія Державного акту.
Доказом того, що покійній ОСОБА_3 на праві приватної власності належали земельні ділянки, які розташовані на території Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області, є архівна копія Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №078198 від 06.04.2001 (а.с.55).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом положень ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача. При цьому, в даному випадку, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема у зв'язку із тим, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області..
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-282, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новострілищанської селищної ради, загальною площею 2,3407 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №078198 від 06.04.2001.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 16 квітня 2025 року.
Головуючий суддя С.І. Сливка