Справа № 740/7088/24 Головуючий у 1 інстанції Карпусь І. М.
Провадження № 33/4823/294/25
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
16 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Щербініна Є.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 лютого 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 02 грудня 2024 року о 22 год. 53 хв., по вул. Батюка, 1 у м. Ніжині Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Щербінін Є.М. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Апелянт вказує на те, що адміністративні матеріали складені поліцейським з порушенням вимог законодавства, ОСОБА_1 не роз'яснені положення ст.268 КУпАП, не забезпечено право на захист, попри висловлення останнім бажання скористатися послугами адвоката. Також зазначає, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не є безперервним. Звертає увагу на те, що зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час вчинення правопорушення о 00:00 год. 02.12.2024 не підтверджується іншими доками у справі, і суд не може самостійно редагувати викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, про час і місце розгляду справи були поінформовані належним чином. При цьому, захисник Щербінін Є.М. надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №187349 від 02.12.2024, ОСОБА_1 , 02 грудня 2024 року о 22 год. 53 хв., по вул. Батюка, 1, в м. Ніжині Чернігівської області, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Твердження апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду першої інстанції вказано різний час вчинення правопорушення, є слушним, однак дана підстава не є причиною для скасування винесеного судом першої інстанції рішення.
Невірно зазначений час вчинення адміністративного правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення є механічною помилкою, яка була допущена відповідною службовою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Посилання апелянта на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є непереконливими, з огляду на таке.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що легковий автомобіль сріблястого кольору під'їхав на стоянку під Ніжинською міською радою, навпроти готелю "Ніжин", та зупинився. До транспортного засобу відразу ж підійшов поліцейський та під час спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які йому були озвучені, при цьому ОСОБА_1 зізнався, що випив 0,5 пива. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу або в медичному закладі, водій відмовився. Після цього, поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП та що стосовно нього буде складено адміністративний протокол.
Отже, вказаним відеозаписом беззаперечно підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що було обґрунтованою підставою для пропонування поліцейськими водію пройти огляд на стан сп'яніння.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Твердження апелянта про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, так як відеофіксація не здійснювалась безперервно, є непереконливими, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою.
Також, на відеозаписі чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права та не дали можливості скористатись правовою допомогою адвоката, чим було порушено його право на захист, є непереконливими, з огляду на таке.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 під час складення протоколу стосовно нього скористався своїм конституційним правом, яке передбачене ст.63 Конституції України та відмовився надавати будь-які пояснення по суті порушення.
Крім того, відсутність захисника при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не вирішується питання про його адміністративну відповідальність, а лише фіксується факт правопорушення, висновок щодо якого вправі зробити суд.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Щербініна Є.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний