Справа № 736/2453/24 Головуючий у 1 інстанції Чурупченко М. І.
Провадження № 33/4823/335/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
16 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 ,
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 06 жовтня 2024 року, о 18 год. 03 хв., в смт. Холми по пров. Центральному, 2, Корюківського району, Чернігівської області, ОСОБА_1 керувала мотоциклом Спарк, без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та зі згоди водія було проведено за допомогою приладу «Алкофор», чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова суду винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, процедура проходження її огляду на стан алкогольного сп'яніння була порушена. Зазначає, що вона була дуже знервована, вживала заспокійливі засоби, що, на її думку, і вплинуло на отриманий позитивний результат у ході тестування. Також, вказує, що її не було належним чином відсторонено від керування транспортним засобом.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто, на достатніх і незаперечних доказах.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП, не дотримався.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№144438 від 06.10.2024 року, результат приладу «Драгер», акт огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із такого.
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції також передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи працівників поліції.
Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .
У подальшому, працівник поліції запропонував останній пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, при цьому не озвучив будь-яких ознак сп'яніння водія, а також не роз'яснив їй порядок проведення такого огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП.
Тобто, переглядом відеозапису встановлено, що працівник поліції вимагав у водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак підстави для його проведення не називав. Жодних ознак алкогольного сп'яніння водієві, не вказав, та більш того, такі взагалі не зазначені і у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.8).
З відеозапису взагалі не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , обличчя та очі водія були звичайного кольору, поведінка адекватна, вона усвідомлює свої дії, чітко вимовляє фрази, одягнена у чистий одяг. Запах алкоголю відеокамера не передає.
Слід зазначити і те, що провівши огляд ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу Драгер, працівники поліції взагалі не з'ясували у останньої, чи погоджується вона із результатами проведеного огляду та не роз'яснили їй право пройти огляд у закладі охорони здоров'я у разі незгоди до складання протоколу про адміністративне правопорушення та більш того, права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз'яснено також не було, про що свідчить пропуск вказаного рядку при зачитуванні протоколу працівником поліції, як того вимагає ч. 4 ст. 256 КУпАП, що поза розумним сумнівом не доводять винуватості водія у порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення не містить результатів огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та у ньому зазначено, що ОСОБА_1 керувала не в стані алкогольного сп'яніння, а з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що не відповідає взагалі вимогам п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, яке ставиться у провину останньої.
За наведених підстав, апеляційний суд констатує грубі порушення працівниками поліції порядку проведення огляду, встановленого Інструкцією.
Враховуючи допущені працівниками поліції порушення під час проведення процедури огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного спяніння, які залишились поза увагою суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку (через порушення процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного спяніння), такий огляд водія на визначення стану алкогольного спяніння, у відповідності до ч. 5 ст. 266 КУпАП, необхідно визнати недійсним, у зв'язку із чим в діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху, а тому слід вважати, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
За таких обставин, апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення доводів апелянта, відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, із закриттям провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу даного адмінправопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач