Номер провадження: 22-з/813/136/25
Справа № 757/33465/23
Доповідач Громік Р. Д.
15.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Вадовської Л.М.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи заяву адвоката Борогана Валентина Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» про стягнення заборгованості, визнання права власності та стягнення судових витрат,
Представник позивача звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача, який в подальшому уточнив, і просив стягнути кошти у розмірі 188883,31 грн та стягнути судові витрати.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» про стягнення заборгованості, признання права власності та стягнення судових витрат задоволено. Стягнено з ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 188 883,31 грн (158036,00 грн. основна сума боргу, 5143,75 грн 3 відсотки річних, 25703,56 грн витрати від інфляції). Стягнено суму судового збору у розмірі 1 888,33 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» залишено без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 березня 2024 року залишено без змін.
18 лютого 2025 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Борогана В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з ПУАТ «ЗНВКІФ «ХАННЕР-СХІД» на користь ОСОБА_1 усі судові витрати, які складаються з витрати з надання правничої допомоги у розмірі 40 000,00 грн.
Дана заява обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення суд не вирішив питання про судові витрати, які поніс позивач заперечуючи проти апеляційної скарги шляхом надання відзиву на апеляційну скаргу, а саме: витрат з надання правничої допомоги. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем було заявлено про орієнтований розмір судових витрат за подання такого відзиву, який складає 40 000,00 грн.
Дана заява обґрунтована тим, що 10 липня 2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Бороган» укладено договір про надання правничої допомоги, згідно п. 2.1. якого Адвокатське Бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надати клієнту наступну правову допомогу у представництві інтересів клієнта по справі №757/33465/23 за апеляційною скаргою представника ПУАТ «ЗНВКІФ «ХАННЕР-СХІД» на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 березня 2024 року по справі №757/33465/23. Згідно п. 4.1. та п. 4.2. Договору про надання правничої допомоги від 10 липня 2024 року, за надання правничої допомоги, яка є предметом договору, згідно пункту 2.1 цього договору, адвокатське бюро клієнту сплачує винагороду у розмірі 40 000,00 грн. Отже, дана сума є фіксованою.
17 лютого 2025 року ОСОБА_1 та АБ «БОРОГАН» підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 10 липня 2024 року. Згідно Акту, у відповідності до вимог пунктів 2.1., 4.1 Договору про надання правничої допомоги від 10 липня 2024 року, адвокатським бюро виконані, а клієнтом прийняті наступні роботи: усна консультація, вивчення матеріалів судового провадження, вивчення сталої судової практики в подібних правовідносинах, формування правової позиції, підготовка відзиву на апеляційну скаргу. Всього за виконану роботу клієнт протягом 5-ти робочих днів після надходження (стягнення) коштів з відповідача зобов'язується сплатити адвокатському бюро винагороду у розмірі 40000,00 грн.
Про судове засідання, призначене на 15 квітня 2025 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Повний текст судового рішення виготовлено 15 квітня 2025 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем у суді апеляційної інстанції надано наступні документи:
- договір про надання правничої допомоги від 10 липня 2024 року укладений між ОСОБА_1 , як клієнтом, та Адвокатським Бюро «Бороган», відповідно до якого:
п. 2.1. адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надати клієнту наступну правничу допомогу у представництві інтересів клієнта по справі №757/33465/23 за апеляційною скаргою представника ПУАТ «ЗНВКІФ «ХАННЕР-СХІД» на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 березня 2024 року від 25 березня 2024 року по справі №757/33465/23.
п. 4.1. За надання правової допомоги, яка є предметом Договору, згідно п. 2.1. цього договору, адвокатському бюро клієнт сплачує грошову винагороду у розмірі 40 000,00 грн.
п. 4.4. Сторонами погоджено, що виплата винагороди, розмір якої зазначено у пунктах 4.1 цього договору здійснюється протягом 5-ти робочих днів після надходження коштів, які є предметом позову згідно п. 2.1. договору на рахунок клієнта.
- акт про приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 10 липня 2024 року датований 17 лютого 2025 року, у якому зазначено, що у відповідності до вимог п.п. 2.1., 4.1. договору про надання правничої допомоги від 10 липня 2024 року, адвокатським об'єднанням виконанні, а Гриденюк А.В. прийняті наступні роботи: усна консультація; вивчення матеріалів судового провадження; вивчення сталої судової практики в подібних правовідносинах; формування правової позиції; підготовка відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ст. 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, від 12 травня 2021 року у справі №873/79/20).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункту 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює понесені позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов'язку відшкодувати такі витрати.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що фактично на стадії апеляційного провадження адвокат подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відзив на апеляційну скаргу на 7 аркушах.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування адвокатських витрат у заявлені сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності і тому підлягає зменшенню та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, з урахуванням складності справи, строку розгляду справи, виконаних адвокатом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Заяву адвоката Борогана Валентина Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» про стягнення заборгованості, визнання права власності та стягнення судових витрат.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» (ЄДРПОУ 34350285, вул. Веретка Івана, 13/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29011) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн.
В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: В.Л. Вадовська
М.М. Драгомерецький