Єдиний унікальний номер 728/197/25
Номер провадження 2/728/202/25
17 квітня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря - Кирути Л.І.,
а також
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача 1 - не з'явився,
відповідача 2 - не з'явилася,
представника відповідача 1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бахмачі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради (вул. Б. Хмельницького буд. 19, м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, 16500) та директора КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» Іванько Ганни Володимирівни (вул. Б. Хмельницького буд. 19, м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, 16500) про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 05.02.2025 № 728/197/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (далі також - Позивач) до Комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради (далі також - Відповідач 1 або КЗ “Бахмацька публічна бібліотека») та директора КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» Іванько Ганни Володимирівни (далі також - Відповідач 2), за змістом якого Позивач просить визнати неправомірними та скасувати накази № 2-в та № 3-в від 17.01.2025 про застосування до неї дисциплінарних стягнень, винесених директором КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» Іванько Г.В., а також вирішити питання про стягнення понесених нею судових витрат у вигляді судового збору.
2. Вищезгаданою ухвалою Суду розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
3. Ухвалою Суду від 11.03.2025 № 728/197/25 вирішено питання про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено заяву представника Відповідача 1 про виклик і допит свідків, призначено проведення судового засідання.
4. Будь-які інші процесуальні заяви чи клопотання, окрім клопотання Позивача щодо постановлення окремої ухвали стосовно Відповідача 2, учасники справи не заявляли.
5. У судовому засіданні 01.04.2025 Суд, перейшовши до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку з наявністю виняткового випадку та складністю справи, відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 5 днів, оголосивши дату та час його проголошення.
6. У зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, судове засідання з проголошення судового рішення відкладено повторно до 17.04.2025 на 09 год 30 хв.
ІІ. Позиції учасників справи.
7. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що згідно з наказами Відповідача 1 від 17.01.2025 № 2-в і № 3-в, які вона просить визнати незаконними і скасувати, їй були оголошені догани за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з охорони праці та посадової інструкції бібліотекаря, а саме - за запізнення при поверненні на робоче місце після відбою повітряної тривоги 21.12.2024 і 25.12.2024 на 10 і 8 хвилин відповідно.
8. Також вказувала, що з 11.02.2016 працює у Комунальному закладі “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради на посаді бібліотекаря.
9. Зазначала, що вона не була належним чином ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також не погоджується з фактичними обставинами, встановленими роботодавцем під час притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки ним безпідставно враховано у час її запізнення п'ятихвилинний часовий проміжок, протягом якого працівники мають повернутися на своє робоче місце згідно з вимогами відповідної інструкції з охорони праці.
10. Окрім того наголошувала, що у зв'язку з відсутністю мобільного зв'язку в укритті - вона орієнтувалася на звукові сповіщення, які подаються з незначною, але ж затримкою.
11. Додатково просила Суд врахувати, що укриттям користуються інші особи, його фактичний стан вимагає певної обачливості під час користування ним, що теж має наслідком затримки під час повернення на робоче місце.
12. Вважала, що Суд має відреагувати на вказані недоліки шляхом постановлення окремої ухвали, якою слід зобов'язати Відповідача 2 розробити та затвердити нову інструкцію дій під час повітряної тривоги, а також провести відповідні тренінги і навчання працівників.
13. Як на правову підставу своїх аргументів посилалася на положення статті 43 Конституції України та статей 130, 153 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП).
14. Просила здійснити розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме - стягнути на її користь сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
15. Відповідачем 1, в особі представника - адвоката Ковалюха В.М., було подано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній вказує, що позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
16. Зазначає, що Позивач перебуває у трудових відносинах саме з Відповідачем 1, тому незрозумілими є обставини, що могли б свідчити про порушення прав чи законних інтересів Позивача Відповідачем 2.
17. Також вказує, що під час процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача, остання надала пояснювальну записку від 15.01.2025, у якій зазначено, що 21.12.2024 вона поверталася на робоче місце через 10 хвилин після закінчення повітряних тривог, а 25.12.2024 - через 8 хвилин, не наводячи при цьому поважності причин затримки при поверненні.
18. Акцентував увагу, що Позивач не перебувала в укритті 21.12.2024, що підтверджується відеозаписом з мобільного телефона
19. При цьому наголошував, що Позивач була належним чином ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією бібліотекаря, а також з наказом від 20.12.2024 № 29 “Про затвердження Інструкції про порядок дій працівників під час сигналу “Повітряна тривога» та надзвичайної ситуації через воєнні дії», які вона порушила.
20. Вважав, що Відповідачем 1 у повній мірі дотримано порядок застосування дисциплінарного стягнення, факт порушення працівником трудової дисципліни є доведеним і належно оціненим роботодавцем.
21. Як на правову підставу своїх доводів посилався на положення статей 139, 140, 142, 147, 149 КЗпП, Статут КЗ “Бахмацька публічна бібліотека», затвердженого 14.12.2022 рішенням 30-ї сесії Бахмацької міської ради 8-го скликання, Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі також - ПВТР), затверджені рішенням трудового колективу КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» від 13.12.2023, протокол № 1, і Інструкцію про порядок дій працівників під час сигналу “Повітряна тривога» та надзвичайної ситуації через воєнні дії (далі також - Інструкція), затверджену наказом КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» від 20.12.2024 № 29.
22. Просив здійснити розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме - стягнути на користь Відповідача 1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
23. У свою чергу, Позивачем до Суду було подано відповідь на відзив, згідно з якою, на переконання Позивача, Відповідачем 1 не спростовані доводи стосовно недостатності часу для повернення на робоче місце після відбою повітряної тривоги, з долученого відео неможливо ідентифікувати, про які події в ньому йде мова.
24. Також Позивач просила долучити до матеріалів справи табель обліку її робочого часу за 21.12.2024 і 25.12.2024, де останній обліковано повні восьмигодинні робочі дні у зазначені дати.
25. Крім того, вважала необґрунтованим заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
26. Згідно з наказом КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» від 17.01.2025 № 2-в до Позивача, як бібліотекаря Бахмацької міської бібліотеки-філії для дітей КЗ “Бахмацька публічна бібліотека», застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення пунктів 3.1.1, 3.1.4, 5.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку КЗ “Бахмацька публічна бібліотека», пункту 1.5 Інструкції про порядок дій працівників під час сигналу “Повітряна тривога» та надзвичайної ситуації через воєнні дії та пункту 7.1 посадової інструкції бібліотекаря Бахмацької міської бібліотеки-філії для дітей від 03.05.2024, а саме - за запізнення на роботу 21.12.2024 після закінчення повітряної тривоги, яка тривала з 10 год 18 хв по 11 год 26 хв, на 10 хвилин та за запізнення на роботу цього ж дня після закінчення повітряної тривоги, яка тривала з 12 год 05 хв по 15 год 52 хв, на 10 хвилин (а.с. 9).
27. Також згідно з наказом КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» від 17.01.2025 № 3-в до Позивача застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани за аналогічне порушення, а саме - за запізнення на роботу 25.12.2024 після закінчення повітряної тривоги, яка тривала з 09 год 58 хв по 10 год 19 хв, на 8 хвилин (а.с. 10).
28. Позивач була ознайомлена під підпис з посадовою інструкцією бібліотекаря Бахмацької міської бібліотеки-філії для дітей, яку затверджено 03.05.2024 директором КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» (а.с. 49).
29. Крім того, Позивач 13.12.2023 приймала участь у зборах трудового колективу КЗ “Бахмацька публічна бібліотека», якими, на виконання вимог статті 142 КЗпП, було затверджено правила внутрішнього трудового розпорядку Відповідача 1 (а.с. 35-39), про що свідчить протокол зборів трудового колективу від 13.12.2023 № 1 (а.с.39 зворот - 41).
30. Окрім того, 20.12.2024 Позивача було ознайомлено з Інструкцією та відповідним наказом про її затвердження, що підтверджується її особистим підписом з проставленням дати ознайомлення (а.с. 50-52).
31. Водночас завідувачем міської бібліотеки-філії для дітей, за участі двох інших бібліотекарів, 21.12.2024 було складено акт про відсутність на роботі Позивача без попередження після закінчення сигналу “Повітряна тривога» об 11 год 26 хв протягом 10 хвилин - до 11 год 36 хв, а також протягом 10 хвилин після закінчення згаданого сигналу о 15 год 52 хв (а.с. 44).
32. Подібний за змістом акт тими ж особами було складено 25.12.2024, згідно з яким Позивач без попередження після закінчення сигналу “Повітряна тривога» об 10 год 19 хв запізнилася на роботу на 8 хвилин (а.с. 44 зворот).
33. Вказані обставини щодо несвоєчасного повернення Позивача на робоче місце після закінчення сигналу “Повітряна тривога» також підтверджуються показами свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
34. У подальшому 02.01.2025 завідувач Бахмацької міської бібліотеки-філії для дітей ОСОБА_2 направила на ім'я Відповідача 2 доповідну записку (а.с. 42), якою поінформувала, що Позивач, зокрема, порушувала вимоги Інструкції, а додатковою доповідною запискою (а.с. 43) вказала на фактичні обставини такого порушення 21.12.2024 і 25.12.2024, тобто, про запізнення Позивача при поверненні на робоче місце після закінчення сигналу “Повітряна тривога».
35. У свою чергу, Позивач надала пояснювальну записку на ім'я Відповідача 2, якою, зокрема, поінформувала про те, що 21.12.2024 кожного разу поверталася через 10 хвилин після закінчення сигналу “Повітряна тривога», а 25.12.2024 - через 8 хвилин.
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
А. Загальні зауваження.
36. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
37. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
38. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
39. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
40. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
41. Окрім того, Суд нагадує, що на сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence) і «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
42. При цьому, Суд враховує, що хоча й статтею 80 ЦПК України визначено принцип достатності доказів, який за своєю правовою природою відноситься до раніше згаданої «наявності чітких та переконливих доказів» і займає проміжну позицію між «балансом ймовірностей» та «поза розумним сумнівом», однак у трудовому праві беззаперечно діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість (постанова Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 461/8132/17).
В. Щодо безпечності умов праці під час повітряної тривоги.
43. Суд наголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
44. У частині четвертій статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
45. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України “Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципі пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, а частиною першою статті 14 вказаного Закону встановлено, що працівник зобов'язаний серед іншого дбати про особисту безпеку та здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.
46. Статтею 130 Кодексу цивільного захисту України покладено на роботодавця обов'язок розробити план/інструкцію реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі - ракетні обстріли та пов'язані із цим повітряні тривоги, які повинні містити, зокрема: дії персоналу після початку повітряної тривоги, маршрути евакуації персоналу в безпечні місця, його укриття в захисних спорудах цивільного захисту тощо. Такі план/інструкція мають бути доведені до відома працівників. Невжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки працівників може призвести до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності посадових осіб роботодавця, залежно від наслідків такої бездіяльності.
47. А згідно з частиною п'ятою статті 153 КЗпП роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров'я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
48. При цьому, на переконання Суду, затвердивши Інструкцію про порядок дій працівників під час сигналу “Повітряна тривога» та надзвичайної ситуації через воєнні дії, вимоги якої доведені у встановленому порядку і поширюються на Позивача, Відповідач 1 виконав свій обов'язок визначений чиним законодавством.
49. Враховуючи викладене, Суд відхиляє доводи Позивача щодо протиправного врегулювання трудових правовідносин між нею і Відповідачем 1.
С. Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом від 17.01.2025 № 2-в.
50. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, приймаючи оскаржуваний наказ, Відповідач 1 вважав, що Позивачем допущено порушення вимог пунктів 3.1.1, 3.1.4 і 5.2 ПВТР, за змістом яких працівники КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» зобов'язані працювати чесно і сумлінно, додержуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівника установи, використовувати свій робочий час для продуктивної праці, а також додержуватися вимог з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної охорони, що передбачені відповідними правилами та інструкціями.
Час початку і закінчення роботи, перерва на відпочинок і харчування, зокрема для Позивача, встановлена з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв (перерва в межах періоду часу з 12 до 14 години).
51. Також Відповідач 1 вважав, що Позивачем допущено порушення вимог пункту 1.5 Інструкції, згідно з яким стежити за початком і відбоєм сирен у регіоні можна через мобільний додаток “Тривога!», який доступний у Google Play Market та AppStore, а час повернення на робочі місця після відбою повітряної тривоги становить 5 хвилин.
52. Відповідно, вважав, що Позивач запізнилася на роботу 21.12.2024 після закінчення повітряної тривоги, яка тривала з 10 год 18 хв по 11 год 26 хв, на 10 хвилин та запізнилася цього ж дня після закінчення повітряної тривоги, яка тривала з 12 год 05 хв по 15 год 52 хв, на 10 хвилин.
53. У цьому контексті Суд зазначає, що відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
54. Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
55. Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
56. Відповідно до вимог статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
57. Як роз'яснив Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі № 761/33628/16, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
58. Згідно зі статтею 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.
59. Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
60. За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходить із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України. З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.
61. Разом з тим, згідно зі статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
62. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
63. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
64. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
65. І саме на роботодавця покладається обов'язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.
66. У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
67. У той же час, матеріали справи не містять доказів того, що роботодавцем з'ясовувалося питання, коли саме Позивач отримувала у мобільному додатку сигнал відбою повітряної тривоги чи була іншим чином ознайомлена з таким фактом відбою.
68. Суд також враховує, що Відповідачем безпідставно включено до часу запізнення Позивача для повернення на робоче місце і той час, який визначено пунктом 1.5 Інструкції, протягом якого працівник зобов'язаний повернутися.
69. Окрім того, з урахуванням положень пункту 7.2 ПВТР, яким передбачено можливість застосування до працівника за порушення трудової дисципліни дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, догани та звільнення, Відповідачем 1 не доведена співмірність ступеня тяжкості вчиненого проступку та його шкідливих наслідків із врахуванням обставин, за яких проступок на думку Відповідача 1 був вчинений, і фактично обраного заходу дисциплінарного впливу.
70. За таких обставин, Суд не може констатувати наявності в діях Позивача усіх необхідних ознак дисциплінарного проступку і дотримання Відповідачем 1 процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, що має своїм наслідком визнання незаконним та скасування відповідного наказу роботодавця про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
D. Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом від 17.01.2025 № 3-в.
71. Також Відповідач 1 вважав, що Позивачем допущено порушення вимог пунктів 3.1.1, 3.1.4 і 5.2 ПВТР, за змістом яких працівники КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» зобов'язані працювати чесно і сумлінно, додержуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівника установи, використовувати свій робочий час для продуктивної праці, а також додержуватися вимог з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної охорони, що передбачені відповідними правилами та інструкціями.
Час початку і закінчення роботи, перерва на відпочинок і харчування, зокрема для Позивача, встановлена з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв (перерва в межах періоду часу з 12 до 14 години).
72. Також Відповідач 1 вважав, що Позивачем допущено порушення вимог пункту 1.5 Інструкції, згідно з яким стежити за початком і відбоєм сирен у регіоні можна через мобільний додаток “Тривога!», який доступний у Google Play Market та AppStore, а час повернення на робочі місця після відбою повітряної тривоги становить 5 хвилин.
73. Відповідно, вважав, що Позивач запізнилася на роботу 25.12.2024 після закінчення повітряної тривоги, яка тривала з 09 год 58 хв по 10 год 19 хв, на 8 хвилин.
74. Суд, з урахуванням висновків і мотивів, викладених у пунктах 53-66 цього рішення, також не може констатувати наявності в діях Позивача усіх необхідних ознак дисциплінарного проступку і дотримання Відповідачем 1 процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, що має своїм наслідком визнання незаконним та скасування відповідного наказу роботодавця про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
D. Щодо належності відповідачів у справі.
75. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
76. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
77. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
78. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
79. У відповідності до статті 80 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
80. Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).
81. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (абзац 1 частини першої статті 92 ЦК України).
82. Дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов'язки. Однак якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав і обов'язків через, зокрема свої органи управління. Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління). Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною.
Тобто виступ в обороті від імені юридичної особи здійснюється, як правило, її виконавчим органом. При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юридичної особи [див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року в справі № 554/7761/20 (провадження № 61-16724св21), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 504/4099/16-ц (провадження № 61-11424сво23)].
83. Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
84. Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
85. За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до директора КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» Іванько Ганни Володимирівни, підлягає закриттю.
Такий же висновок Верховний Суд зробив у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 592/5841/22 (провадження № 61-2616св23), від 26 квітня 2023 року у справі № 454/4356/21 (провадження № 61-3724св23) та від 06 березня 2024 року у справі № 463/6835/22 (провадження № 61-16706св23).
Е. Щодо постановлення окремої ухвали.
86. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.(частини перша статті 262 ЦПК України).
87. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом належного реагування на порушення законності, а також виявлення причин і умов, що цьому сприяли, саме під час судового розгляду. Тобто суд може постановити окрему ухвалу за наявності в нього на розгляді конкретної справи.
88. Водночас під час розгляду цієї справи, на підставі доказів наданих учасниками справи, Судом не встановлено порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, які б слугували достатньою підставою для реагування Судом шляхом постановлення окремої ухвали.
V. Розподіл судових витрат.
89. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
90. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
91. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради та директора КЗ “Бахмацька публічна бібліотека» Іванько Ганни Володимирівни про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень - задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради від 17.01.2025 № 2-в “Про застосування дисциплінарного стягнення» стосовно бібілотекаря Бахмацької міської бібліотеки-філії для дітей комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради ОСОБА_1 .
3. Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради від 17.01.2025 № 3-в “Про застосування дисциплінарного стягнення» стосовно бібілотекаря Бахмацької міської бібліотеки-філії для дітей комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради ОСОБА_1 .
4. Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до директора Комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради Іванько Ганни Володимирівни - закрити.
5. Стягнути з Комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради (вул. Б. Хмельницького буд. 19, м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, 16500, ЄДРПОУ 05534746) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судові витрати в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач 1: Комунальний заклад “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького буд. 19, м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, 16500, код ЄДРПОУ 05534746.
Відповідач 2: директор Комунального закладу “Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради Іванько Ганна Володимирівна, адреса робочого місця: вул. Б. Хмельницького буд. 19, м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, 16500, інші відомості невідомі.
Суддя Є.М. Сороколіт