Справа № 950/3724/24
Номер провадження 2/950/157/25
м.Лебедин
03 квітня 2025 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,
при секретарі судового засідання - Сивоконь А.І.,
за участю: представника відповідачки - Васильця С.О.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором №1/4093375 від 19.03.2021 у розмірі 72 551,09 грн. При ухваленні рішення вирішити долю судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з розглядом судової справи в розмірі 2 422,40грн., стягнувши їх з відповідачки.
Вимоги ТОВ «Глобал Спліт» мотивовані тим, що 19.03.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1/4093375 про надання позичальнику кредиту в сумі 50000,00 грн. строком на 40 місяців з 19.03.2021 до 18.07.2024 (включно). За умовами даного договору позичальник сплачує банку процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15.00% річних та комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.85% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору. 18.01.2024 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт», укладено договір №2-2024 про відступлення прав вимог до боржника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим відповідачці було направлено повідомлення про те, що відбулось відступлення прав вимоги до позивача, яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати погашення кредитної заборгованості, розмір якої становить 72551,09 грн. Втім спірне питання між сторонами вирішено не було, а тому ТОВ «Глобал Спліт» просить стягнути з відповідачки указану вище заборгованість, яка складається з: простроченої заборгованості за основним боргом - 34282,66 грн.; простроченої заборгованості за відсотками - 18318,43 грн.; простроченої заборгованості за комісією - 19950,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в наданій заяві позовні вимоги підтримав повністю та просив справу розглядати без його участі. Заперечення на відзив на позовну заяву не надав.
Представник відповідачки в судовому засіданні так само як і у відзиві на позовну заяву з заявленими позовними вимогами не згодився в частині стягнення простроченої заборгованості за комісією в сумі 19950,00 грн., посилаючись на те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Тобто умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за моніторинг заборгованості, електронне інформування про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості (нагадування) через дистанційні системи обслуговування, інформування про виникнення простроченої заборгованості, консультування щодо погашення заборгованості, своєчасної сплати платежів тощо, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Тому в задоволенні позовної про стягнення заборгованості за комісією представник ОСОБА_1 просив відмовити.
Заслухавши представника відповідачки, дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що 19.03.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1/4093375 про надання останній кредиту в сумі 50000,00 грн. на споживчі потреби (а.с. 31).
18.01.2024 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт», укладено договір № 2-2024 про відступлення прав вимог (а.с. 8-11), за яким ТОВ «Глобал Спліт» набуло право вимоги заборгованості від боржників, в тому числі до відповідачки за вищевказаним кредитним договором, що встановлено з реєстру (а.с. 50-56).
За розрахунком позивача (а.с. 16) станом на 01.11.2024 за ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором №1/4093375 від 19.03.2021 у розмірі - 72 551,09 грн., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 34282,66 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 18318,43 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 19950,00 грн.; пеня та штрафи - 0,00 грн.
ТОВ «Глобал Спліт» зверталося до відповідачки з пропозицією, викладеною у листі (а.с. 40), про погашення наявної заборгованості шляхом погашення частини боргу, але такі вимоги позивача залишилися без задоволення.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказала на те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (пункти 31.29, 31.33 постанови).
При цьому, у постанові від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України); якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтepecy позивача; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (пункти 71-73).
У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 сформульовано висновки про те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.
Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов'язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.
Як встановлено судом, спірний договір встановлює щомісячну сплату комісії в розмірі 2,85 % від суми кредиту.
Пунктом 1.3.2 кредитного договору установлено, що оплаті підлягають послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасної сплати платежів тощо.
Тобто фактично встановлюється плата за послуги, які відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», повинні надаватися безоплатно.
Таким чином, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що умови кредитного договору в частині сплати комісії є нікчемними, а відповідно розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача складає 52601,09 грн. з яких: 34282,66 грн. прострочена заборгованість за основним боргом та 18318,43 грн. прострочена заборгованість за відсотками.
Оскільки вимоги позивача суд задовольнив частково, то з відповідачки на користь ТОВ «Глобал Спліт» також підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 1614,90 грн.
Керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України;
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Глобал Спліт» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, оф. 5, Код ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором № 1/4093375 від 19.03.2021 у розмірі 52601,09 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, оф. 5, Код ЄДРПОУ 41904846) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1614,90 грн. пропорційно до задоволених вимог.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.04.2025.
Суддя Олександр ЧХАЙЛО