Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 508/200/25
Номер проведження 1-кп/508/23/25
17 квітня 2025 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у селищі Миколаївка Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162260000663 від 26.10.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Веселинове Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , військовослужбовця, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, суд
установив:
26.10.2024 року приблизно о 01-15 годині, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у ОСОБА_6 під час перебування у дворі на території не працюючої «Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат для дітей з вадами розумового розвитку», яка переобладнана під гуртожиток працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_2 , виникла сварка з ОСОБА_4 , котра переросла у бійку.
В ході бійки ОСОБА_4 почав двома руками душити за горло ОСОБА_6 . Захищаючись від суспільно-небезпечного посягання зі сторони ОСОБА_4 , побоюючись за своє життя та здоров'я, з метою негайного його відвернення та припинення, маючи на меті захиститись від протиправних дій останнього, діючи з перевищенням меж необхідної оборони, усвідомлюючи, що такий спосіб захисту явно не відповідає небезпечності посягання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, діючи умисно та протиправно, знаючи, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, а протиправне посягання на нього є кримінально - караним, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на захист і в подальшому припинення протиправних дій відносно нього, невірно оцінивши небезпечність посягання та обставин захисту, маючи при цьому реальну можливість захистити свої інтереси без заподіяння ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, перевищуючи межі необхідної оборони, умисно, з метою захисту охоронюваних правами інтересів від суспільно небезпечних посягань потерпілого ОСОБА_4 , дістав з правого карману спортивної кофти свій складний ніж та тримаючи його в правій руці, наніс ОСОБА_4 лезом свого ножа чотири проникаючі колото-різані ушкодження грудної клітки та живота, чим заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді пошкодження діафрагми, лівої долі печінки, селезінки, брижі товстої кишки, у своєму перебігу ускладнених лівобічним гемопневмотораксом, гемоперитонеумом, геморагічним шоком ІІ ст., які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, та двох різаних ран правої сідниці та однієї різаної рани ділянки лівого кульшового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 явно перевищив межі необхідної оборони під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , що виразилось у невідповідності знаряддя захисту і нападу, а також характеру небезпеки, що загрожувала йому в результаті протиправних дій ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив суду, що проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживає в гуртожитку по АДРЕСА_2 . 25.10.2024 року вони із хлопцями повечеряли, їли смажені гриби із картоплею, вживали алкоголь. ОСОБА_6 після вечері їв яблуко для чого дістав з шафи свій складний ніж, після чого поклав його до кишені кофти. Він розмовляв по телефону із близькими та ліг спати. Після 23-00 він прокинувся, хлопці продовжували вечеряти та гомоніли. ОСОБА_6 попросив їх вже лягати відпочивати та знов заснув. Близько 01-20 год. його розбудив ОСОБА_4 , який стягував його за ногу з ліжка. ОСОБА_6 спитав, що трапилося, та попросив ОСОБА_7 , ліжко якого знаходиться поруч, щоб дав хлопцям горілку або коньяк, зазначивши, що сам нічого не має. ОСОБА_4 двічі вдарив його по голові та іншим частинам тіла, після чого, нічого не пояснивши, пішов. ОСОБА_6 встав з ліжка та пішов за вітром у кущі. На дворі на стільці спав ОСОБА_8 . З-за кущів з'явився ОСОБА_4 , вдарив його у скроню. ОСОБА_6 кликав по допомогу, проте ОСОБА_8 не прокинувся. Після того, як ОСОБА_6 впав, ОСОБА_4 почав наносити йому удари ногами, проте поступився. ОСОБА_6 навколішках почав пересуватися до приміщення, де ОСОБА_4 його наздогнав, вдарив по коліну, після чого став душити обома руками. ОСОБА_4 молодший на 12 років, тому ОСОБА_6 не міг із ним впоратися. Він згадав, що у кишені має ножа, дістав його та декілька разів вдарив нападника, після чого втратив свідомість. Він прокинувся, розбудив ОСОБА_7 та просив викликати швидку допомогу, оскільки поранив ножом ОСОБА_4 . Останнього на ліжку не було. ОСОБА_6 ліг на ліжко, так як паморочилося в голові, і заснув. Зранку вони прокинулися та побачили, що ОСОБА_4 у крові, під кофтою проникаючі рани, ОСОБА_6 знов просив викликати швидку. ОСОБА_4 нічого не пам'ятав та не міг пояснити, чому вчинив напад. До цього у їх підрозділі ніколи не було конфліктів, вони допомагали один одному, підтримували, оскільки всі є обмежено придатними та постійно вживають пігулки для підтримки здоров'я.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживає в гуртожитку по АДРЕСА_2 . 25.10.2024 року вони із хлопцями повечеряли, їли смажені гриби із картоплею. Вони вжили 1 л горілки на трьох, після чого ОСОБА_4 нічого не пам'ятає. О 05-00 ранку він прийшов до тями на підлозі біля свого ліжка, був весь у крові та виявив проникаючі поранення на тілі. Хлопці обробили йому рани. ОСОБА_6 наполягав на виклику швидкої допомоги, ОСОБА_4 спочатку не хтів її викликати, щоб не було проблем. Проте ротний викликав швидку та поліцію. Претензій до ОСОБА_6 він не має. Просить суворо не карати.
Суд вважав недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого та потерпілого в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії обвинуваченого, суд вважає за необхідне кваліфікувати за ст.124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, розлучений, за місцем служби характеризується позитивно, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, на обліку лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку лікаря нарколога, за висновком експерта №845 від 27.11.2024 року при вчиненні інкримінованого правопорушення не страждав та в даний час не страждає на психічне захворювання; за своїм психічним станом міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладені обставини та думку потерпілого, який просив суворо не карати ОСОБА_6 , а також його поведінку за встановлених обставин вчиненого злочину, поведінку ОСОБА_6 після його вчинення, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_6 та попередження нових кримінальних правопорушень слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду у межах санкції ст.124 КК України із покладенням обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме особі обвинуваченого та меті покарання, визначеній у ч.2 ст.50 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити без змін, а саме цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 369, 371, 373, 374 КПК України, суд
постановив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік шість місяців.
На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Речові докази - наволочку, покривало, два зрізи з матрацу та фрагмент вати з матрацу, три ножі, змиви плями РБК з дерев'яної лавки та з поверхні підлоги (плитки), кофту зі слідами пошкодження та штани зі слідами пошкодження, зіскоб ґрунту з РБК, змив плями РБК з поверхні ґрунту, кофту спортивну чорного кольору, штани спортивні темно-синього кольору, майку зеленого кольору, складний металевий ніж з рукояткою чорного кольору, складний металевий ніж з рукояткою коричневого кольору, два аплікатори зі зразком букального епітелію, зрізи з нігтів, два марлеві тампони зі зразками слини - знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 28.10.2024 року.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити учасникам провадження.
Суддя ОСОБА_9