Справа № 496/7732/24
Провадження № 2/496/866/25
17 квітня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Шаньшиної М.В.,
за участі секретаря судового засідання Ткаченко В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
В грудні 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.03.2021 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір позики. Відповідно до умов п. 1-3 вказаного договору позики: «Позикодавець ( ОСОБА_1 ) передає, а Позичальник ( ОСОБА_2 ) приймає у власність 15 000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США. Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики в розмірі 5 (п'ять) % у місяць. Проценти виплачуються Позичальником щомісяця, до 15 числа кожного наступного місяця, до дня повернення позики. Позику, а також проценти Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві готівкою в строк до 31.12.2021 року. Позичальник підтверджує, що до підписання цього договору отримав від Позикодавця кошти в розмірі вказаному в п. 1 цього договору» Проте ані 31.12.2021 року, ані пізніше ОСОБА_2 позичені кошти і відсотки не були повернуті (сплачені). На дзвінки ОСОБА_1 ОСОБА_2 не відповідає, з огляду на що вона вимушена звернутись з позовом про стягнення коштів.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 24.12.2024 року відкрито загальне позовне провадження по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належно повідомлений відповідач в судове засідання не прибув з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідно до частин 3, 11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору позики, які регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики 30.03.2021 року.
На виконання умов вказаного вище кредитного договору від 30.03.2021, «Позикодавець ( ОСОБА_1 ) передає, а Позичальник ( ОСОБА_2 ) приймає у власність 15 000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США. Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики в розмірі 5 (п'ять) % у місяць. Проценти виплачуються Позичальником щомісяця, до 15 числа кожного наступного місяця, до дня повернення позики. Позику, а також проценти Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві готівкою в строк до 31.12.2021 року. Позичальник підтверджує, що до підписання цього договору отримав від Позикодавця кошти в розмірі вказаному в п. 1 цього договору»
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором від 30.03.2021 належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував, внаслідок чого станом на 01.12.2024 року у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 48 000 Доларів США, що складається з 15 000 доларів США + 220 %(загальна сума відсотків за 44 місяця з 01.04.2021р. по 30.11.2024р) =15 000 + 33 000 = 48 000 доларів США.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ОСОБА_1 не повернуті, суд вважає, що позивач в праві вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 15 000 доларів США.
Водночас відсотки за користування позикою в розмірі 33 000 доларів США нараховано позивачем за період з 30.03.2021 року по 30.11.2024 року. При цьому за умовами договору позики сторони встановили строк кредитування до 31 грудня 2021 року.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12, постановах від 04 липня 2018 року у справі N 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі N 202/4494/16-ц).
Оскільки строк договору позики скінчився саме 31.12.2021 року, нарахування позивачем заборгованості по відсоткам на період часу після закінчення строку дії договору позики є необґрунтованим, тому вимога про стягнення заборгованості за відсотками підлягає частковому задоволенню за період з 30.03.2021 по 31.12.2021 року (в межах строку дії договору позики) у розмірі 6750 доларів США (45% за 9 місяців).
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача основної суми кредиту у розмірі 15 000 доларів США та заборгованості за відсотками за період з 30.03.2021 року по 31.12.2021 року у розмірі 6750 доларів США, що разом становить 21750 доларів США.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача слід стягнути суму судового збору у розмірі 6859,90 грн.
Керуючись ст.ст.259, 268, 273, 280,354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 заборгованість за договором позики від 30.03.2021 року у розмірі 21750 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 6859,90 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач може оскаржити рішення суду до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.
Суддя М.В. Шаньшина