Справа № 495/2229/25
Номер провадження 1-кс/495/597/2025
04 квітня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого відділення № 1 слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
02.04.2025 року слідчий відділення № 1 слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про накладення арешту на майно.
В клопотанні зазначено, що в провадженні відділення № 1 слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162240000450 від 01.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.03.2025 до чергової частини відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області з абонентського номера НОМЕР_1 , від невстановленої особи, якою може бути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшло завідомо неправдиве повідомлення про замінування першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеного огляду жодних підозрілих предметів, або предметів зовні схожих на вибухові пристрої не виявлено.
Так, 31.03.2025 слідчим відділення № 1 слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , проведено огляд місця події, а саме території першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою:
АДРЕСА_1 , в ході якого жодних підозрілих предметів, або предметів зовні схожих на вибухові пристрої не виявлено. Окрім цього, в ході огляду, в одному із службових кабінетів, в якому на момент огляду знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (30.03.2025 був доставлений до вказаного відділення, для проходження ВЛК), на столі виявлено та вилучено його мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy», IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (з активованою абонентською SIM-карткою за номером НОМЕР_4 ), у чохлі чорного кольору, у телефонній книзі якого наявний абонентський номер з якого здійснювалось повідомлення про замінування та користувачем якого є громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра 10.01.2025 перетнула державний кордон у напрямку «Виїзд» у пункті пропуску «Серпневе».
В подальшому, в ході допиту в якості свідка ОСОБА_5 , останній вказав, що 30.03.2025 приблизно о 10 год 00 хв. він разом із своєю дружиною, на власному транспортному засобі (автомобілі) поїхав до с. Фараонівка Білгород-Дністровського району Одеської області, купувати у місцевих мешканців металобрухт, для подальшого перепродажу. Так, рухаючись біля с. Надія Білгород-Дністровського району Одеської області, свідок був зупинений працівниками ДПСУ, для перевірки документів, яких у нього при собі не було. Враховуючи той факт, що свідок знаходився неподалік від державного кордону, працівники ДПСУ доставили останнього до пограничної застави, де склали відносно нього адміністративні матеріали, за фактом спроби незаконного перетину державного кордону. Після цього, свідок був доставлений до першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження ВЛК та мобілізації. Також, свідок зазначив, що 30.03.2025, після того, як він був затриманий працівниками ДПСУ, останній під час телефонної розмови за абонентським номером НОМЕР_1 , із своєю матір'ю ОСОБА_4 , розповів їй про вказані події. Спілкувався через мобільний застосунок «Viber». На даний час його мати знаходиться за кордоном - в Італії.
Таким чином, враховуючи той факт, що у вказаному мобільному телефоні містяться відомості щодо особи, яка здійснила завідома неправдиве повідомлення про замінування, 01.04.2025 постановою слідчого даний мобільний телефон визначено в якості речовго доказу у кримінальному провадженні в рамках якого подається це клопотання.
На підставі наведеного слідчий просить клопотання задовольнити.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
На переконання слідчого судді, слідчий та прокурор довели необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, яке законно відповідає критеріям ст.98 КПК України та наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та те, що в ході досудового розслідування необхідно вжити певні заходи щодо всебічного, повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а також з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність накладення арешту на вище зазначене майно, з метою збереження речових доказів та проведення відповідних судових експертиз у кримінальному провадженні № 12025162240000450.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 172, 173 Кримінального процесуального України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого відділення № 1 слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy», IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з абонентську SIM-картку за номером НОМЕР_4 та чохол чорного кольору.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду Одеської області протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6