Справа № 127/12012/24
Провадження № 1-кп/127/347/24
16 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про які внесено 09 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020040000110,-
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Підставами для продовження вказаного запобіжного заходу, на переконання прокурора є наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати. Так прокурор вказав, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий умисний злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до восьми років, обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, просив при продовженні тримання під вартою визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов'язків визначених КПК України.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила щодо продовження строку тримання під вартою. Вказала, що у вказаній справі залишилось допитати лише одного свідка, який є свідком сторони захисту, а тому ОСОБА_4 не має наміру впливати на вказаного свідка. ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м.Вінниці. Враховуючи вказане просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем постійного проживання ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Представник потерпілого ОСОБА_6 при вирішенні клопотання прокурора поклався на розсуд суду.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.02.2025 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20.04.2025 року.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні, зокрема, що ОСОБА_4 може переховуватись від явки до суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків.
Так, у існуванні вказаних ризиків суд переконують наступні факти.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, поєднаного із проникненням в інше приміщення в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю самого обвинувачення. Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вказане кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого.
Так, дані про матеріальний, соціальний стан обвинуваченого, його соціальні зв'язки, значно підвищують небезпеку вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, так як ОСОБА_4 згідно обвинувального акту вчинив кримінальне правопорушення з корисливою метою, раніше неодноразово судимий, на даний час судимості не зняті та не погашені, вже відбував покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілу. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілої у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілої, зокрема права висловити її думку щодо міри покарання.
Суд критично ставиться до доводів сторони захисту щодо відсутності ризику ОСОБА_4 впливу на свідка, з огляду на те, що ОСОБА_4 знає місце проживання свідка та його номер телефону є відомими, отриманими в ході судового розгляду та містяться у справі. Вказане створює ризик можливого впливу на нього з боку ОСОБА_4 .
Таким чином, фактичні обставини справи, особа ОСОБА_4 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, свідчать про відсутність ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, прокурором в ході розгляду доведено, що ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою ОСОБА_4 може запобігти зазначеним вище ризикам, а тому клопотання прокурора суд вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Одночасно із вказаним прокурор просив визначити обвинуваченому розмір застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На даний час судом вирішується питання не про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а про доцільність продовження такого виду запобіжного заходу.
Разом з тим, оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченому під час вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі з визначенням та роз'ясненням обов'язків, що покладаються на обвинуваченого у випадку внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 16.04.2025 року до 14.06.2025 року, включно.
На підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: