Справа № 127/10279/25
Провадження № 3/127/2161/25
"16" квітня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Курбатова І.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно з протоколом, ОСОБА_1 23.02.2025 року близько 08 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , погрожував фізичною розправою, залякував колишню співмешканку ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному насильству.
ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 16.04.2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Крім того, інформація щодо дати, часу та місця розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, що дозволяло ОСОБА_1 самостійно її переглянути.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008) наголошує, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Враховуючи наведені обставини, та те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, згідно ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказаною нормою визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки та відеозапису.
Таким чином, ст. 251 КУпАП чітко визначено джерела походження доказів та їх процесуальну форму.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Так згідно з протоколом, ОСОБА_1 23.02.2025 року близько 08 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , погрожував фізичною розправою, залякував колишню співмешканку ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному насильству.
Із довідки про реєстрацію вбачається, що 23.02.2025 року о 08:58 від ОСОБА_2 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , її колишній співмешканець стукає у двері заявниці. Також із її слів систематично переслідує її.
Із протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 просить прийняти міри до її колишнього співмешканця ОСОБА_1 , який 23.02.2025 року близько 08:00 год. переслідує її та приходить до місця її проживання, чим залякує її та погрожує словесно, чим вчиняє домашнє насильство психологічного характеру.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона потягом чотирьох років проживала разом із співмешканцем ОСОБА_1 . Останні два місяці вони разом не проживають. Чоловік на постійній основі її переслідує, залякує, телефонує їй вночі, приходить до її квартири, стукає, погрожує їй словесно, чим вчиняє домашнє насильство психологічного характеру.
З письмових пояснень ОСОБА_1 від 18.03.2025 року вбачається, що він в період часу з 2020 по 2025 рік проживав спільно із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 . Офіційно в шлюб не вступали. У зв'язку із сімейними обставинами, вони вирішили жити окремо. 23.02.2025 року зайшов до ОСОБА_2 з метою забрати свої особисті речі. Близько 09:00 йому це не вдалося зробити, оскільки ОСОБА_2 не відкривала двері у квартиру. Жодних протиправних дій він не вчиняв.
Дослідивши наявні докази судом встановлено, що викладені в протоколі обставини ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_2 , яка є заінтересованою особою у справі, а жодних інших доказів, які б підтверджували таку версію матеріали справи на містять.
Письмові пояснення ОСОБА_1 спростовують вказані пояснення його колишньої співмешканки ОСОБА_2 . Останній зазначив, що дійсно 23.02.2025 року прийшов до місця її проживання, аби забрати свої особисті речі, однак ОСОБА_2 не відчинила двері. Будь-яких протиправних дій відносно колишньої співмешканки він не вчиняв.
Таким чином, при наявності двох протилежних версій, одна з яких жодним чином не підтверджена матеріалами справи, а інша жодним чином не спростована, приймаючи до уваги норми статті 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а саме вчинення ним домашнього насильства відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 .
Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: