16 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 480/2171/24
адміністративне провадження № К/990/13602/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування додаткової винагороди у червні-грудні 2022 року, грудні 2023 року та січні 2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової щомісячної винагороди з розрахунку 100000 гривень на місяць за період з червня по грудень 2022 року включно, та провести перерахунок додаткової щомісячної винагороди з розрахунку 30000 гривень на місяць за період з 01 грудня 2023 року по 31 січня 2024 року включно та здійснити її виплату.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди з розрахунку 30000 грн. на місяць пропорційно часу його участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань за період з 01 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду з розрахунку 30000 грн. на місяць пропорційно часу його участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань за період з 01 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
15 березня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
29 березня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є право позивача на отримання додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова №168).
За правилами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Оскаржуючи судові рішення, заявник касаційної скарги посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що Другий апеляційний адміністративний суд не врахував висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні Верховного Суду від 06 лютого 2024 року у справі №640/13029/22, щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, військовослужбовцям, відряджених до державних органів, установ та організацій.
Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Верховний Суд наголошує, що задля юридичної визначеності в застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним й об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Так, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні Верховного Суду від 06 лютого 2024 року у справі №640/13029/22, щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, військовослужбовцям, відряджених до державних органів, установ та організацій, проте Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на цю справу, оскільки предмет спору у справі №640/13029/22 стосувався визначення за військовослужбовцем Збройних сил України, який відряджений до Державного космічного агентства України, право на отримання додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Водночас у справі, в якій подана ця касаційна скарга, відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень та тексту касаційної скарги, не вбачається, що скаржник є військовослужбовцем, який був відряджений до Державного космічного агентства України, у зв'язку з чим можна констатувати про неподібність правовідносин у справі, в якій подана ця касаційна скарга щодо справи №640/13029/22.
Принагідно Верховний Суд звертає увагу скаржника, що Великою Палатою Верховного Суду в апеляційному порядку здійснено перегляд справи №640/13029/22.
Так, в постанові від 29 серпня 2024 року у справі №640/13029/22 Велика Палата Верховного Суду апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів задовольнила. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2024 року скасувала та ухвалила нове рішення про відмову у задоволенні позову, позаяк колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивач є військовослужбовцем ЗСУ, який відряджений до Державного космічного агентства України із залишенням на військовій службі та проходить військову службу безпосередньо в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів, до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 від № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій», а не положення пункту 1 Постанови №168.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- повернути особі, яка її подала.
2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяС.А. Уханенко