16 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 160/2616/21
адміністративне провадження № К/990/13793/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №160/2616/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ), в інтересах якого діє ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в належному перерахунку, нарахуванні та виплаті пенсії позивачу з 01.03.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок, нарахування та негайну повну виплату пенсії позивачу без обмеження граничного (максимального) розміру без обмеження будь-яким строком, згідно довідки про розмір грошового забезпечення, оформленої та поданої на виконання рішення суду по справі № 160/2447/20, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, загальної суми в наступних розмірах: посадовий оклад - 4720 грн; оклад за військове звання майор - 1790 грн; процентна надбавка за вислугу років 45% - 2929,50 грн; надбавка 100% (надбавка за виконання особливо важливих завдань) - 9439, 50 грн; надбавка за безперервну військову службу 70% - 13215,30 грн; премія 33,33% - 10697,03 грн; одноразова грошова допомога при звільненні - 791,78 грн; всього - 43583,11 грн, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.03.2018, з врахуванням фактично виплачених сум.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 позов ОСОБА_2 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в -Дніпропетровській області, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищеної пенсії, визначеному станом на 01.03.2018. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі № 160/2447/20;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням проведених платежів: з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищеної пенсії, визначеному станом на 01.03.2018; з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №160/2447/20.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі №160/2616/21 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 в адміністративній справі №160/2616/21 змінено в частині визначення дати, з якої має бути проведено перерахунок пенсії, зазначивши в мотивувальній частині та в пункті 141 резолютивної частини рішення замість дат « 05.03.2019» та « 01.04.2019», дату « 01.03.2018». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
24.03.2025 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 382 КАС України, в якій останній просив встановити судовий контроль за виконанням судових рішень у справі №160/2616/21.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/2616/21 повернуто заявнику.
02.04.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №160/2616/21, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини восьмої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що останню подано та підписано представником позивача ОСОБА_1.
Проте, матеріали касаційної скарги не містять документ, який би підтверджував повноваження ОСОБА_1 на представництво в суді касаційної інстанції інтересів ОСОБА_3 , у тому числі на підписання та подання касаційної скарги від імені позивача.
Таким чином, касаційна скарга підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва інтересів позивача у Верховному Суді.
Ураховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини другої статті 332 та частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №160/2616/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду з підстав і у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя В.М. Бевзенко