16 квітня 2025 року
м. Київ
справа №160/2616/21
адміністративне провадження №К/9901/34527/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Чернеша Дмитра Сергійовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/2616/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2021 року Чернеш Дмитро Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУПФУ в Дніпропетровській області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в належному перерахунку, нарахуванні та виплаті пенсії з 01.03.2018;
зобов'язати ГУПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок, нарахування та негайну повну виплату пенсії без обмеження граничного (максимального) розміру, без обмеження будь-яким строком, згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення, оформленої та поданої на виконання рішення суду по справі №160/2447/20, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, загальної суми в наступних розмірах: посадовий оклад - 4720 грн; оклад за військове звання майор - 1790 грн.; процентна надбавка за вислугу років 45% - 2929,50 грн; надбавка 100% (надбавка за виконання особливо важливих завдань) - 9439, 50 грн; надбавка за безперервну військову службу 70% - 13215,30 грн; премія 33,33% - 10697,03 грн; одноразова грошова допомога при звільненні - 791,78 грн; всього - 43583,11 грн, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", починаючи з 01.03.2018, з врахуванням фактично виплачених сум, до змін у законодавстві, передбачаючих збільшення виплат; рішення звернути до негайного виконання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 зупинено провадження у справі № 160/2616/21 до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 560/3762/18.
Не погоджуючись із цією ухвалою, представник позивача - Чернеш Д.С. подав апеляційну скаргу.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Також ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 із покликанням на пункт 2 частини першої статті 149 КАС України, суд застосував до ОСОБА_3 заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу в розмірі 7137 грн (3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Не погоджуючись із ухвалою суду від 07.07.2021, Чернеш Д.С. подав касаційну скаргу, у якій просив суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду.
Верховний Суд постановою від 04.08.2022 задовольнив касаційну скаргу Чернеша Д.С. та скасував ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021.
Втім, 02.04.2025 на адресу Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_3 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/2616/21, в якій останній з посиланням на статтю 382 КАС України вимагає зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Верховного Суду звіт про повне виконання остаточного судового рішення у справі № 160/2616/21, а саме постанови Верховного Суду від 04.08.2022.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 посилається на правову позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 07.07.2024 у справі № 160/5259/20.
03.04.2025 від ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/2616/21, в якій останній стверджує про необхідність дотримання заявником вимог Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 зі змінами (далі - Порядок № 787), яким встановлено механізм повернення вищезазначених грошових коштів і зазначено про доцільність звернення платника із заявою безпосередньо до відповідних органів, уповноважених на здійснення заходів із формування та скерування подання до виконання Головному управлінню.
Водночас небажання заявника діяти у спосіб, визначений законодавством, не є зоною відповідальності Головного управління та не охоплюється його повноваженнями, відповідним функціоналом. Головне управління не має законодавчого механізму (окрім існуючих, визначених норм), що дозволяє діяти у спосіб, прийнятний для заявника всупереч норм Порядку № 787, які його вочевидь «не влаштовують».
Верховний Суд розглянув зазначену заяву та заперечення на неї, і дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3811 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 3823 і 383 цього Кодексу.
Своєю чергою, стаття 382 КАС України визначає, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Отже, положеннями статей 3811, 382 КАС України визначений порядок подання заяви про встановлення судового контролю та зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, згідно яких така заява подається до суду першої інстанції, яким здійснюється її розгляд.
У справі, що розглядається, Верховний Суд не розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції та не ухвалював відповідне судове рішення.
Отже, подавши вказану заяву до суду касаційної інстанції, а не до суду першої інстанції відповідно до статей 3811, 382 КАС України, Чернеш Д. С. не дотримався передбаченого порядку та способу подання відповідної заяви.
Враховуючи викладене, заяву Чернеша Д.С. про встановлення судового контролю необхідно повернути заявнику.
Одночасно з цим, колегія суддів відхиляє посилання заявника на необхідність врахування при розгляді порушеного у заяві від 02.04.2025 питання правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 07.07.2024 у справі № 160/5259/20, оскільки правовідносини у справі № 160/5259/20 та у справі, що розглядається, не є подібними.
Так, у справі, на яку покликається заявник, на відміну від цієї справи, Верховний Суд за наслідками касаційного перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій скасував такі рішення і прийняв нову постанову.
Також окремо колегія суддів зазначає, що відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою від 26.03.2025 суд апеляційної інстанції повертаючи без розгляду Чернешу Д.С. заяву про встановлення судового контролю роз'яснив заявнику порядок подання такої заяви до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241, 243, 3811, 382 КАС України, Суд
Заяву Чернеша Дмитра Сергійовича про встановлення судового контролю у справі №160/2616/21 повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
О. П. Стародуб
В. М. Шарапа