16 квітня 2025 року
м. Київ
справа №725/6772/24
провадження № К/990/13018/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 січня 2025 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення,
24 березня 2025 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
27 березня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд зазначає таке.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Юрчишин Василь Миколайович, звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 2705 від 05 липня 2024 року.
Хотинський районний суд Чернівецької області рішенням від 20 січня 2025 року відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник позивач подав апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 лютого 2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 січня 2025 року, підготовку справи до апеляційного розгляду закінчив, призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 лютого 2025 року о 10:15 у залі судового засідання № 2 Сьомого апеляційного адміністративного суду (м. Вінниця, вул.Соборна,48/вул.Оводова,34), про що повідомити осіб, які беруть участь у справі, та надіслати на їхні адреси інформацію про їхні права і обов'язки та доручив Шевченківському районному суду м. Чернівці забезпечити проведення відеоконференції судового засідання призначеного на 18 лютого 2025 року о 10 год. 15 хв. за участю представників сторін.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 лютого 2025 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 січня 2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
Щодо оскарження рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 січня 2025 року в касаційному порядку Верховний Суд вказує на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Частиною першою статті 328 КАС України обумовлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 січня 2025 року не переглянуте по суті в апеляційному порядку, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року в касаційному порядку, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали (частина третя статті 328 КАС України).
Положеннями частини четвертої статті 328 КАС України визначено перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті.
При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним.
Так, за приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.
Своєю чергою, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не належить застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4); у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Автор касаційної скарги повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
У скарзі не викладено передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку. Автор касаційної скарги чітко не зазначає у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із покликанням на відповідні норми права.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди автора касаційної скарги із оскаржуваними судовими рішеннями по суті спору.
Водночас жодних обґрунтувань порушення апеляційним судом норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали, автором скарги не вказано, що, насамперед, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі № 725/6772/24 необхідно повернути як таку, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 3, 328, 330, 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 січня 2025 року у справі № 725/6772/24.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі № 725/6772/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення повернути особі, яка її подала.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко