15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 340/4595/24
адміністративне провадження № К/990/12916/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №340/4595/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНІВАН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
До Верховного Суду 26.03.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №340/4595/24.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 відмовлено в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНІВАН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНІВАН» задоволено. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.224 скасовано. Прийнято нове судове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНІВАН» задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 23.05.2024 № 11095246/38810423; від 23.05.2024 №11095241/38810423; від 23.05.2024 №11095251/38810423; від 23.05.2024 №11095244/38810423; від 23.05.2024 №11095242/38810423; від 23.05.2024 №11095243/38810423; від 23.05.2024 №11095247/38810423; від 23.05.2024 №11095250/38810423; від 23.05.2024 №11095249/38810423; від 23.05.2024 №11095240/38810423; від 23.05.2024 №11095239/38810423; від 23.05.2024 №11095245/38810423; від 23.05.2024 №11095248/38810423; від 23.05.2024 №11095234/38810423; від 23.05.2024 №11095237/38810423; від 23.05.2024 №11095231/38810423; від 23.05.2024 №11095229/38810423; від 23.05.2024 №11095235/38810423; від 23.05.2024 №11095226/38810423; від 23.05.2024 №11095228/38810423; від 23.05.2024 №11095238/38810423; від 23.05.2024 №11095230/38810423; від 23.05.2024 №11095233/38810423; від 23.05.2024 №11095225/38810423; від 23.05.2024 №11095227/38810423; від 23.05.2024 №11095236/38810423; від 23.05.2024 №11095224/38810423; від 23.05.2024 №11095232/38810423. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «БРЕНІВАН» податкові накладні № 2 від 05.02.2024, №3 від 05.02.2024, № 4 від 05.02.2024, № 6 від 06.02.2024, № 7 від 07.02.2024, № 8 від 07.02.2024, № 10 від 10.02.2024, № 12 від 10.02.2024, № 15 від 15.02.2024, № 16 від 15.02.2024, № 18 від 15.02.2024, № 19 від 15.02.2024, № 21 від 15.02.2024, № 23 від 19.02.2024, № 25 від 19.02.2024, № 26 від 19.02.2024, № 27 від 20.02.2024, № 28 від 20.02.2024, № 29 від 20.02.2024, № 33 від 26.02.2024, № 34 від 26.02.2024, № 35 від 26.02.2024, № 39 від 29.02.2024, № 40 від 29.02.2024, № 41 від 29.02.2024, № 42 від 29.02.2024, № 44 від 29.02.2024, № 45 від 29.02.2024, датою його фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНІВАН» судовий збір за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 211960,00 грн.
До Третього апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, в якій заявник просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у справі на загальну суму 99829,44 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНІВАН» адвоката Харченка К.І. задоволено частково. Ухвалено додаткову постанову у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНІВАН» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2024. Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНІВАН» 20000,00 грн витрат на правову допомогу.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Натомість контролюючим органом не вказано відповідні норми для визначення підстав касаційного оскарження.
Податковим органом не обґрунтовано, які норми матеріального права неправильно застосовано або які норми процесуального права порушено судом апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування КАС України, посилання на постанову Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №826/8107/16, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Третім апеляційним адміністративним судом враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №922/2685/19, від 02.09.2020 по справі №826/4959/16, зроблено висновок, що позивач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу, однак заявлена представником позивача сума понесених позивачем витрат на правову допомогу є завищеною. Судом враховано принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін, принцип співмірності.
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №340/4595/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва