15 квітня 2025 року
м. Київ
справа №160/12974/22
адміністративне провадження № К/990/6809/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Змієвська А.С.,
за участю представника відповідача Фіцай Я.П.
розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» адвоката Охрименко М.І. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді касаційної інстанції у справі №160/12974/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2022: №0030280718, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2020 на 60795,00грн.; №0030260718, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі на 4 979 697,50грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 01.04.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №160/12974/22 скасовано. Справу №160/12974/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
11.03.2024 судом отримано відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» на касаційну скаргу податкового органу, у якому представник позивача просив здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи №160/12974/22 в суді касаційної інстанції шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області понесених судових витрат на професійну правничу допомогу (розмір та відповідні докази буде надано в порядку та строки передбачені частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
07.04.2025 через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про приєднання доказів судових витрат на правничу допомогу, всього на суму 13200,00грн.
Головним управління ДПС Дніпропетровській області 11.04.2025 подано заперечення на заяву позивача щодо ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.
Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
В свою чергу, за правилами частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
В ухвалі від 19.01.2022 у справі № 500/2632/19 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Враховуючи те, що за результатами касаційного перегляду справу направлено на новий розгляд, суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» адвоката Охрименко М.І. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №340/4688/21 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду