16 квітня 2025 року
м. Київ
справа №320/284/23
адміністративне провадження № К/990/2487/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 320/284/23
за позовом Акціонерного товариства «Городище - Пустоварівський цукровий завод» до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Городище - Пустоварівський цукровий завод» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 (головуючий суддя Ганечко О. М., судді Василенко Я. М., Сорочко Є. О.),
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року Акціонерне товариство «Городище - Пустоварівський цукровий завод» (далі - АТ «Городище - Пустоварівський цукровий завод», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - Інспекція, відповідач), у якому просило:
- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо прийняття претензії від 28.10.2022 № 37/08-06 про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства України внаслідок засмічення земельних ресурсів АТ «Городище - Пустоварівський цукровий завод» на суму 13 312 121,40 грн та скасувати вказану претензію.
- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Столичного округу від 25.10.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало, що акт перевірки від 19.10.2021 № 02-1127, на підставі якого Інспекція прийняла припис та склала претензію, є неналежно оформленим та не набув юридичної сили, відтак, на переконання позивача, не може породжувати жодних юридичних наслідків.
Так, згаданий акт перевірки не містить підписів усіх посадових осіб, які зазначенні в направленні на проведення перевірки.
Указало Товариство й на ту обставину, що основним видом його діяльності є виробництво цукру, а отже в результаті діяльності відсутні побутові відходи у тій кількості, які зазначені в акті перевірки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11.09.2023 позов задовольнив у повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у направленні від 23.09.2021 на здійснення планового заходу державного нагляду зазначено осіб, які повинні були проводити перевірку, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
При цьому перевірку проводили ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , тоді як акт перевірки не підписаний ОСОБА_8 .
Крім того припис від 25.10.2021 не підписаний ОСОБА_8 , Приймаченко С. В., ОСОБА_10 , що, за висновком суду, є порушенням приписів статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Суд першої інстанції підсумував, що акт, припис та претензія мають бути підписані тими посадовими особами контролюючого органу, які зазначені в наказі про призначення перевірки та направленні, відсутність хоча б одного підпису свідчить про те, що дані документи оформлені неналежним чином, а тому припис та претензія є протиправними та підлягають скасуванню.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.12.2023 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про відмову в задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції свою позицію мотивував тим, що перевірку було проведено, адже доказів недопуску Товариством до перевірки контролюючого органу матеріали справи не містять, як і не містять належним чином обґрунтованих/доведених посилань на непред'явлення інспекторами документів, необхідних для проведення перевірки.
Апеляційний суд констатував, що доводи позивача в цій частині ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, а тому не можуть бути покладені в основу рішення суду. До того ж повноваження Інспекції щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем не заперечувались.
З посиланням на висновок Верховного Суду в постанові від 19.06.2020 у справі № 140/388/19, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність в акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, за відсутності порушень правил проведення перевірки.
Суд дійшов висновку, що зазначення у наказі/направленні на перевірку більшої кількості інспекторів, аніж її проводили, не може бути підставою для визнання її результатів такими, що не створюють наслідків для суб'єкта господарювання. В інакшому б випадку, коли перевірку проводила більша кількість осіб, аніж це передбачено наказом/направленням, доводи позивача мали б вплив на результати перевірки.
Вищезазначене зумовило висновок суду про те, що при розгляду цього спору слід виходити з суті виявлених перевіркою порушень та їх обґрунтованості/необґрунтованості.
Водночас суд апеляційної інстанції констатував, що позовна заява не містить доводів на обґрунтування помилковості (безпідставності) виявлених під час проведення перевірки порушень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2024 року АТ «Городище - Пустоварівський цукровий завод» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Товариство вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2018 у справі № 826/14101/16, від 03.12.2019 у справі № 1440/1965/18.
З посиланням на зазначені вище постанови Верховного Суду позивач доводить, що акт перевірки має бути підписаний тими посадовими особами контролюючого органу, які вказані в наказі про призначення перевірки та направленні, щоб такий акт перевірки відповідав вимогам чинного законодавства України. Відсутність в акті перевірки хоча б одного підпису посадової особи, яка відповідальна за його зміст, свідчить про те, що такий акт перевірки є неналежно оформлений та не набуває юридичної сили.
Верховний Суд ухвалою від 29.01.2024 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та витребував матеріали справи з Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 12.02.2024 Верховний Суд відмовив в задоволенні клопотання АТ «Городище - Пустоварівський цукровий завод» про зупинення дії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023.
Матеріали адміністративної справи № 320/284/23 було повторно витребувано з Київського окружного адміністративного суду 10.04.2024, 12.06.2024 та 09.12.2024 шляхом направлення ухвали Верховного Суду від 29.01.2024 на офіційну електронну адресу Київського окружного адміністративного суду - inbox@adm.ko.court.gov.ua.
29.01.2025 Верховний Суд направив до Київського окружного адміністративного суду лист № 320/284/23/4007/25 з повторною вимогою в найкоротші строки направити матеріали справи.
11.04.2025 матеріали адміністративної справи № 320/284/23 надійшли до Верховного Суду.
Відповідач не реалізував право подати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій установлено, що АТ «Городище - Пустоварівський цукровий завод» створене наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області від 04.03.1996 № 7/21-ВП, шляхом перетворення орендного підприємства «Городище-Пустоварівський цукровий завод» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 51-93 «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» та згідно з Порядком перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 № 686.
Між Городище-Пустоварівською сільською радою та ВАТ «Городище-Пустоварівський цукровий завод» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 748 753,00 кв. м від 01.08.2005 та додатковий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.11.2019.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Столичному окрузі від 22.09.2021 № 956-П та направлення на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) від 23.09.2021 № 2/1/912 відповідачем у період з 05.10.2021 по 19.10.2021 було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища стосовно AT «Городище-Пустоварівський цукровий завод».
За результатами перевірки складено акт від 19.10.2021 № 02-1127.
Направлення від 23.09.2021 на здійснення планового заходу державного нагляду видано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Як слідує з акта від 19.10.2021, особи, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , при цьому акт не підписаний ОСОБА_8 .
Відповідач на підставі акта від 19.10.2021 прийняв припис від 25.10.2021, яким позивача зобов'язано до 25.01.2022: виконати вимоги, передбачені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; вжити заходів щодо проведення технічного навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу, інженерно-технічного персоналу не менше одного разу на три роки, обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу, не менше одного разу на рік; розробити і затвердити інструкцію з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи; скласти акти перевірок технічного стану установок очистки газу на джерелі викиду (утворення); подати документи для взяття на державний облік об'єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря; дотримуватися умов дозволу та правил спеціального водокористування; дотримуватися лімітів забору та використання води; забезпечити захист земель від забруднення та засмічення, а саме: на земельній ділянці з кадастровим номером 3221681601:01:026:0003 між картами полів фільтрації ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових та промислових відходів, з подальшим вивозом на контрольоване місце видалення відходів; не допускати змішування відходів шляхом встановлення контейнерів для роздільного збору відходів; обладнати місця для тимчасового зберігання металобрухту, який розміщується в несанкціонованих місцях, а саме: за цукровим складом, біля складу з кисневим балонами та за продуктовим відділенням. Обладнати місце для тимчасового зберігання відходів деревини які розміщуються несанкціонованому місці біля паточного чану за ТЕЦ, та не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; забезпечити проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; провести інвентаризацію відходів, що утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства з урахуванням незадекларованих відходів, які не включено до декларації про відходи, а саме жом, меляса, поліетилен, макулатура, тара пакувальна.
У разі якщо діяльність буде призводити до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000, розробити реєстрові карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів: на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів розробити спеціальний паспорт; розробити паспорт місця видалення відходів (поля фільтрації); здійснювати моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів; забезпечити щоквартальне подання інформації згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1221; на території полів фільтрації вжити заходи по боротьбі з бур'янами.
Зазначений припис підписаний ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Дворецькою Т. Б. та Пізнюр І. В.
Також відповідачем направлено на адресу позивача претензію про відшкодування збитків у розмірі 13 312 121,40 грн, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання земельних ресурсів від 28.10.2022 № 37/08-08.
Як слідує з претензії, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу під час проведення планового заходу державного нагляду дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановлено, що позивачем допущено засмічення земель промисловими та твердими побутовими відходами земельної ділянки площею 0,4155 га, яка знаходиться у с. Городище-Пустоварівське Білоцерківського району Київської області між картами полів фільтрації з кадастровим номером 3221681601:01:026:0003.
Позивач звертався до сільського голови с. Городище-Пустоварівське з листом від 15.05.2019 № 408, в якому просив заборонити вивіз сміття з населеного пункту с. Городище-Пустоварівське на земляні відстійники, що перебувають в оренді цукрового заводу.
Крім того, робочою групою у складі: Степаненко Л. А. - начальник відділу цивільного захисту і охорони навколишнього природного середовища виконавчого комітету селищної ради (голова робочої групи), Ступки О. С. - головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства, енергоефективності, інфраструктури та благоустрою виконавчого комітету селищної ради, Гудзь К. А. - провідного фахівця відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Білоцерківського районного управління ГУ Держпродспоживслужби Київської області, Бойко О. А. - завідувача сектору архітектури та містобудування виконавчого комітету селищної ради, Рибки О. В. - начальника відділу земельних відносин виконавчого комітету селищної ради, Тимошенко І. А. - старшого дільничного офіцера відділення поліції № 4 Білоцерківського РУП ГУ НП України у Київській області, Мельника В. М. - інспектора з благоустрою КП «ВОЛОДАРКА», ОСОБА_12 - керівника служби охорони праці АТ "Городище-Пустоварівський цукровий завод" обстежено земельну ділянку площею 48,8123 га, кадастровий номер 3221681601:01:026:0003 на предмет розміщення на ній стихійного сміттєзвалища.
За результатами обстеження встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3221681601:01:026:0003 між картами полів фільтрації на відкритій земельній ділянці відсутнє несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 23.03.2023 № 1.
Позивач, не погоджуючись з приписом та претензією, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877-V.
Статтею 1 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу (частин четверта цієї ж статті).
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої - восьмої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як уже було зазначено суд апеляційної інстанції виснував, що відсутність в акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта.
Заперечуючи проти такого висновку, Товариство у касаційній скарзі стверджує про неврахування апеляційним судом висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 04.09.2018 у справі № 826/14101/16, від 03.12.2019 у справі № 1440/1965/18, відповідно до якого акт перевірки, не підписаний хоча б однією із посадових осіб контролюючого органу, що вказана в акті, є нечинним і на його підставі не можуть прийматися рішення (у цих справах про нарахування платнику податків податкових зобов'язань).
Водночас у постанові 19.06.2020 у справі № 140/388/19 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначала про те, що акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, й не є обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб'єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.
У цій же постанові містяться правові позиції про те, що обов'язкові рішення суб'єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС, які не можуть поширюватися на акт перевірки.
Окрім цього підкреслено, що чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.
Звернута увага на те, що акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Верховний Суд також зауважував, що саме собою порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов'язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування відповідного рішення, прийнятого на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.
Тому зроблено висновок про те, що відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.
При цьому в постанові Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 140/388/19 здійснено відступ від висновку щодо застосування норм права, викладеного раніше у постанові від 03.12.2019 у справі № 1440/1965/18 (на який вказує Товариство в обґрунтування підстави касаційного оскарження). Відзначено, що здійснений відступ стосується усіх постанов Верховного Суду, у яких застосовані вищенаведені правові позиції.
З огляду на визначену нормами закону та висновками Верховного Суду щодо їх застосування юридичну природу акта перевірки, характер його спрямування, роль і призначення вказаного документа у процедурі проведення заходів державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності, колегія суддів вважає, що предметом доказування у цій справі, поряд з іншими обставинами, повинні охоплюватись й обставини стосовно доведення і підтвердження або спростування у встановленому процесуальним законом порядку встановлених під час перевірки фактів та відомостей, які відображені в акті перевірки.
Варто зауважити, що суд апеляційної інстанції надав юридичну оцінку встановленим під час перевірки порушенням та виснував про їх неспростування під час судового розгляду.
Доводи Товариства у касаційній скарзі такого висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, а зводяться фактично до незгоди з оцінкою апеляційним судом доказів у справі, тоді як переоцінка доказів у справі знаходиться поза межами касаційного перегляду, встановленими частинами першою, другою статті 341 КАС.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
У зв'язку з викладеним, доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судом апеляційної інстанції в основу оскаржуваного судового рішення, і не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Городище - Пустоварівський цукровий завод» залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 320/284/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.В. Тацій Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко