16 квітня 2025 року
м. Київ
справа №620/4893/24
адміністративне провадження №К/990/15304/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши заяву Чернігівської міської ради про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. від розгляду справи №620/4893/24 за касаційною скаргою Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №620/4893/24 за адміністративним позовом Чернігівської міської ради до Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та нечинним розпорядження,
11.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №620/4893/24 за адміністративним позовом Чернігівської міської ради до Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та нечинним розпорядження.
14.04.2025 до Верховного Суду надійшла заява Чернігівської міської ради про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. від розгляду справи №620/4893/24.
У вказаній заяві Чернігівська міська рада зазначає, що предметом спору у справі №620/4893/24 є правомірність розпорядження Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області «Про затвердження бюджету Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік» від 29.12.2023 №407.
Водночас, суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору у справі №620/4893/24 вийшли за межі позовних вимог та зазначили у мотивувальній частині оскаржуваних рішень висновки, які стосувалися безпосередньо не лише розпорядження Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області «Про затвердження бюджету Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік» від 29.12.2023 №407, а й встановлення бюджетної компетенції Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області.
Позивач вказує, що у провадженні колегії суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В. також перебуває касаційна скарга Чернігівської міської ради у справі №620/9845/24. Предметом спору у справі №620/9845/24 є правомірність рішення Чернігівської міської ради від 10.07.2024 року № 41/VIII-3 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік (2555900000 код бюджету)». Водночас, в межах справи вирішуються компетенційні питання, зокрема щодо компетенції (повноважень) Чернігівської міської ради щодо затвердження, внесення змін до бюджету Чернігівської міської територіальної громади на період здійснення повноважень Чернігівською міською військовою адміністрацією Чернігівського району Чернігівської області.
На переконання заявника, розгляд однією колегією суддів справ, в яких вирішуються компетенційні питання, зокрема щодо компетенції (повноважень) Чернігівської міської ради щодо затвердження, внесення змін до бюджету Чернігівської міської територіальної громади на період здійснення повноважень Чернігівською міською військовою адміністрацією Чернігівського району Чернігівської області, може викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви у неупередженості суддів.
Саме тому скаржник вважає, що наявні підстави для відводу колегії суддів Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М., Жука А.В., які передбачені пунктом 4 частиною першою статті 36 КАС України.
Так, підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Положення частин першої, другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Мотиви заявника фактично зводяться до того, що позивач має сумнів в неупередженості та об'єктивності прийнятих колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. у майбутньому процесуальних рішень за наслідками розгляду указаної касаційної скарги.
Крім того, крім абстрактних і оціночних суджень, заснованих на припущеннях про можливі процесуальні рішення колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. у цій справі, позивач не наводить доказів існування реальних обставин, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності цієї колегії суддів.
Отже, мотиви, наведені у клопотанні про відвід колегії суддів, не є чинником, який може свідчити про упередженість та необ'єктивність колегії суддів та не можуть слугувати підставою для відводу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. від розгляду цієї справи.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України", заява №33949/02 Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Оскільки доводи заяви про відвід колегії суддів ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених жодними доказами, заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. є необґрунтованою.
Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи необґрунтованість заявленого Чернігівською міською радою відводу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. питання про відвід колегії суддів відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. - визнати необґрунтованою.
Передати заяву Чернігівської міської ради про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. від розгляду справи №620/4893/24 за касаційною скаргою Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №620/4893/24 за адміністративним позовом Чернігівської міської ради до Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та нечинним розпорядження, до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду