16 квітня 2025 року
м. Київ
справа №380/14089/24
адміністративне провадження № К/990/15406/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025
у справі № 380/14089/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення на ім'я позивача станом на 01.01.2023 від 05.06.2024 №1159/12/8346, яка видана на виконання рішення Львівського окружного адміністративної о суду від 29.02.2024 у справі №380/2874/24, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби (65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислуги років, та премії не менш ніж 140 %, сум індексації грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого Доручення Міністра оборони України № 2683 від 01.02.2023 для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.03.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розміри грошового забезпечення на ім'я позивача за нормами чинними станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 року №2683/з, з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №380/2874/24, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 4160,00 грн окладу за військовим званням (старший солдат) - 910,00 грн надбавки за вислугу років 25% - 1267,50 грн та із обов'язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - не менш ніж 140 %, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав син позивача - ОСОБА_2 на день звільнення із служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 з врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 380/2874/24 для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.03.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_2 у довідці №1159/12/8346 від 05.06.2024 для перерахунку із 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 , виготовленої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №380/2874/24, за прирівняною посадою «водій-електрик центру зв'язку аеромобільної бригади».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №380/2874/24, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, із зазначенням в ній надбавки за особливості проходження служби, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та премії в розмірі визначеному згідно з рішенням Міністра оборони України (додаток 1), доведеного до відома телеграмою від 01.02.2023 №2683/з.
Вирішено питання судових витрат.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025, заяву позивача про стягнення судових витрат задоволено частково.
Ухвалено додаткове рішення.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1500(одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.
12.04.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
В ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 суд першої інстанції відповідно до приписів статей 257, 260 КАС України дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Таким чином, оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 є невід'ємною складовою рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Основне рішення суду першої інстанції постановлено в порядку спрощеного позовного провадження.
Розгляд заяви позивача відбувався в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, незважаючи на те, що заявник оскаржує лише додаткове рішення суду першої інстанції та прийняту за результатом її перегляду постанову суду апеляційної інстанції, якими було вирішено питання стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження касатор обмежився наведенням лише передбачених частиною 4 статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження. Наявність передбачених частиною 5 статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного провадження скаржником не зазначено.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі № 380/14089/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук