про відмову у відкритті касаційного провадження
15 квітня 2025 року
м. Київ
справа №560/3913/24
адміністративне провадження № К/990/7276/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року
у справі №560/3913/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - скаржник, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області що відмови зарахувати до стажу державної служби період роботи з 01 грудня 1993 року по 25 листопада 1997 року на посадах Державної податкової інспекції по Новоушицькому району та здійснити перерахунок пенсії державного службовця, призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) з урахуванням дозарахованого стажу державної служби, у розмірі 60% від заробітку, з урахуванням довідки від 28 вересня 2023 року №03-49-08/804, виданої управлінням Державної казначейської служби України у Новоушицькому районі Хмельницької області про складові заробітної плати за серпень 2023 року, протиправними.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи з 01 грудня 1993 року по 25 листопада 1997 року на посадах державної податкової інспекції по Новоушицькому району та здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ з урахуванням дозарахованого стажу державної служби, у розмірі 60% від заробітку, з урахуванням довідки від 28 вересня 2023 року №03-49-08/804, виданої управлінням Державної казначейської служби України у Новоушицькому районі Хмельницької області про складові заробітної плати за серпень 2023 року, з 08 вересня 2023 року з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, викладену в листі №3639-2607/Г-03/8-2200/24 від 21 лютого 2024 року, у зарахуванні до стажу державної служби періоду роботи в органах державної податкової служби з 01 грудня 1993 року по 25 листопада 1996 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 01 грудня 1993 року по 25 листопада 1996 року в органах державної податкової служби.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 08 вересня 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідці від 28 вересня 2023 року №03-49-08/804, виданій управлінням Державної казначейської служби України у Новоушицькому районі Хмельницької області, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду 21 січня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №560/3913/24.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 21 лютого 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через систему «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2025 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом.
Копія ухвали надійшла в особистий кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 11 березня 2025 року о 21:05.
У межах встановленого судом строку представник відповідача направив заяву про усунення недоліків та долучив документ про сплату судового збору.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто відповідачем у повній мірі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху на підставі статті 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору, та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для надання до суду документа про сплату судового збору.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху відповідачу доставлено до електронного кабінету 30 вересня 2024 року о 19:05. Отже останнім днем виконання ухвали та усунення недоліків є 11 жовтня 2024 року.
22 жовтня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги та квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заяву про усунення недоліків апеляційної скарги подано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поза межами строку для усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою від 30 вересня 2024 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вдруге 20 листопада 2024 року звернулося з апеляційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
На обґрунтування поважності підстав пропуску строку відповідач зазначав, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення з належно оформленою апеляційною скаргою в межах розумного строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху на підставі статті 298 КАС України, оскільки зазначені у заяві про поновлення строку підстави визнані судом неповажними та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку.
У встановлений судом строк Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визнані судом неповажними, відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №560/3913/24.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що у визначений судом строк відповідач не звернувся до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 14 лютого 2025 року надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважності підстав пропуску такого строку.
Крім того, доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Згідно до положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Суд наголошує, що поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Варто зазначити, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що ним був дотриманий строк при зверненні з апеляційною скаргою вперше, однак у зв'язку зі складністю процедури отримання необхідного фінансування, відповідачем була несвоєчасно направлена квитанція про сплату судового збору, що призвело до повернення апеляційної скарги. Відповідач доводить, що ним дотримано розумний строк при зверненні з апеляційною скаргою вдруге. Разом з тим, при зверненні зі скаргою вдруге відповідач подав документ про сплату судового збору, що свідчить про відсутність з боку суб'єкта владних повноважень зловживань та добросовісне виконання свого права на апеляційне оскарження. Крім того, поважність підстав пропуску строку відповідач пов'язує з введенням воєнного стану в Україні, що, на його думку, може бути самостійною підставою для поновлення процесуального строку.
Так, у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
До того ж, Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 дійшов висновку, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Таким чином, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає обґрунтованими мотиви суду апеляційної інстанції якими він керувався постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, з огляду на те, що оскільки у заяві про поновлення строку скаржник не обґрунтував обставин які перешкоджали йому у найкоротший термін з моменту постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги вдруге звернутися з належно оформленою апеляційною скаргою. При цьому касаційна скарга таких доводів також не містить.
Надаючи оцінку доводам Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути обґрунтованою підставою для поновлення строку.
Колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не зазначає обставини, які вплинули на можливість дотримання процесуального строку, у причинно-наслідковому зв'язку з запровадженим воєнним станом.
Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо сплати судового збору, оскільки сплата судового збору є складовою доступу до суду та свідчить лише про намір оскаржити судове рішення та жодним чином не може підтверджувати поважність підстав пропуску строку.
В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо строку для апеляційного оскарження, та у заяві про поновлення строку не навело поважних підстав пропуску такого строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Колегія суддів зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Аналогічна позиція щодо визнання касаційної скарги необґрунтованою висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 12 травня 2022 року у справі №160/7155/21, від 25 жовтня 2022 року у справі №300/4946/21.
Керуючись статтями 169, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №560/3913/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
В.М. Шарапа