Справа 688/1118/25
№ 2-а/688/11/25
Іменем України
15 квітня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Стаднічук Н.Л.,
з участю секретаря Березюк Н. А.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
13.03.2025 ОСОБА_1 вернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови серії № 194 від 04.03.2025 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову послався на те, що 04.03.2025 працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 194 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП на підставі того, що він не обновив облікові дані в ТЦК та СП. Вважає кваліфікацію своїх дій невірною, оскільки дана частина застосовується у разі неприбуття до ТЦК та СП за викликом. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що він не оновив дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 та в період з 24.02.2022 по 22.02.2025, особисто не повідомив про зміну своїх облікових даних, а також 22.02.2025 пересувався в м. Шепетівка без військово-облікових документів. Однак, керівником Крачанівської гімназії, де він працює вчителем, до ІНФОРМАЦІЯ_2 було подані списки із персональними даними 02.01.2024 та 25.12.2024, тому відповідач мав у розпорядженні його персональні дані. Робоче місце він не змінював, тому підстав подавати дані про зміну місця роботи не було. За декілька днів до 22.02.2025 він здав тимчасове посвідчення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для заміни на нового зразка, але до 22.02.2025 нового посвідчення не отримував. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 має доступ до всіх реєстрів та може отримати будь-які дані щодо нього самостійно.
Ухвалою суду від 19 березня 2025 року відкрито провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позові, визнав обставини, які зазначені в оскаржуваній постанові, але вважає, що вони не є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Частиною третьою статті 2101 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05.30 годин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з частиною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Згідно з абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з частинами першою, другою статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із положеннями статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до частин першої та другої статті 77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що постановою № 194, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . 04.03.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
3і змісту вказаної постанови слідує, що протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024 (тобто у період з 18.05.2024 по 16.07.2024) військовозобов'язаний ОСОБА_1 не уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме: актуальну адресу проживання, номери засобів зв'язку, адрес електронної пошти, та інші персональні дані, в тому числі інформацію про актуальний стан свого здоров'я: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Починаючи з 24.02.2022 по 22.02.2025 (день доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 ) особисто в семиденний строк не повідомляв про зміни своїх облікових даних в орган районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, де він перебував на військовому обліку, а саме: про актуальну адресу проживання, про зміни місця роботи (навчання), про стан свого здоров'я, номери засобів зв'язку, адрес електронної пошти (за наявності електронної пошти). Крім того, 22 лютого 2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 , пересуваючись на території міста Шепетівки, не мав при собі військово-облікового документу, в тому числі в паперовій або в електронній формі та не зміг пред'явити його співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_2 та поліції.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, частини другої статті 17 Закону України «Про оборону України», частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу третього частини першої та абзацу сьомого частини третьої та частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Позивач в судовому засіданні визнав, що він у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не подавав відомості про свої військово-облікові дані особисто шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, ані через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, але вважав, що це здійснив керівник навчального закладу за місцем його роботи.
Оданак суд вважає, що надані позивачем документи - списки персонального військового обліку Крачанівської гімназії від 02.01.2024 та від 25.12.2024, у яких містяться відомості про його місце проживання, не є доказами виконання ним обов'язку, встановленого Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», оскільки не містять всіх необхідних відомостей, зокрема, даних про номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, інформацію про актуальний стан його здоров'я, складені у інший, ніж передбачено Законом період, та не містять доказів подання цих документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець визначив умову, за якої положення статті 210-1 КУпАП не застосовуються, - за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини 5 статті 5, статтей 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «;Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не могли бути одержані самостійно відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Відповідачем не надано доказів, що ним вживалися заходи для отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Крім того, позивач заперечив наявність будь-яких змін у його облікових даних в період з 24.02.2022 по 22.02.2025, а відповідач будь-яких доказів на доведення наявності таких змін у облікових даних позивача суду не надав.
З наданих позивачем доказів слідує, що 06.02.2025 він подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій вказав адресу свого проживання, номер телефону, до якої додав довідку з місця роботи та довідку військово-лікарської комісії про проходження ним медичного огляду ВЛК 22.02.2025, тобто у такий спосіб повідомив про відсутність змін у своїх облікових даних.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 2101 КУпАП, в частині неуточнення військово-облікових даних та не повідомлення про їх зміну.
Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказані порушення є безпідставним.
Разом з тим, це не впливає на правомірність притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 2101 КУпАП.
Суд вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 2101 КУпАП в зв'язку з відсутністю у нього військово-облікового документу є правомірним з огляду на таке.
Частиною шостою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ в період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану, а його відсутність є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що визначає склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 2101 КУпАП.
Законодавчий припис про необхідність мати при собі і пред'являти за вимогою військово-обліковий документ покладає на особу обов'язок отримати такий документ.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 2101 КУпАП, оскільки станом 22.02.2025 він не мав при собі військово-облікового документу та не пред'явив його на вимогу уповноваженої особи.
Позивач в судовому засіданні визнав, що він не пред'явив на вимогу працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-обліковий документ, пояснюючи це тим, що за декілька днів до 22.02.2025 здав до ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасове посвідчення для заміни його на військово-обліковий документ нового зразка.
Такі пояснення позивача не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Частиною десятою статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3633-IX від 11 квітня 2024 року) було передбачено, що до військово-облікових документів належать: посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» від 16 травня 2024 року № 559 затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 2 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
За пунктом 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках, зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного; виявлення бажання змінити військово-обліковий документ, який був виданий до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру (пункт 17 Порядку № 559).
Згідно із пунктом 18 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).
Отже, оформлення і отримання військово-облікового документу нового зразка в електронній або паперовій формі залежить від волевиявлення позивача та не потребувало здання тимчасового посвідчення старого зразка, яке залишається дійсним до видачі військово-облікового документа нового зразка і може бути пред'явлено представнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, на момент винесення спірної постанови у позивача не було наявного при собі дійсного військово-облікового документа в оновленій формі чи старого зразка, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 2101 КУпАП.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстав для скасування спірної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення немає.
Керуючись статтями 7, 210-1, 245-246, 251, 268, 283 КУпАП, 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Н. Л. Стаднічук