Справа 688/5795/24
№ 3/688/12/25
Постанова
Іменем України
16 квітня 2025 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Козачук С.В., з участю секретаря судового засідання Гошовської О.О., особи, відносно якої ставиться питання про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кравцова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Савичі Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №668846 від 30.11.2024 року ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 30 листопада 2024 року о 20 год. 30 хв. по вул. Кільцева, 16, в с. Хролин Шепетівського району Хмельницької області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та суду пояснив, що у день, час та місці, зазначених в протоколі, автомобілем не керував, за кермом його автомобіля в той час знаходився ОСОБА_2 . 30.11.2024 року він на прохання останнього надав йому свій автомобіль та сумку із документами, щоб забрати його знайому з с. Хролин. Він перебував у нетверезому стані, а тому знаходився на передньому пасажирському сидінні, по дорозі заснув. Прокинувся, коли ОСОБА_2 його розбудив і повідомив, що потрібно втікати, бо він вчинив ДТП, скоро приїдуть поліцейські з представниками ТЦК. Коли вийшов на вулицю, то побачив що ОСОБА_2 побіг, а у автомобілів незначні пошкодження лакофарбового покриття. Залишився біля свого автомобіля. Після цього із будинку вийшов ОСОБА_3 , який і викликав працівників поліції. Вказав, що ОСОБА_2 , тікаючи, забрав його сумку із документами та мобільним телефоном, а тому по приїзду поліції не зміг надати їм документи. Оскільки не зміг знайти свій мобільний телефон, поліцейський на його прохання зателефонував на його номер, при цьому на дзвінок відповів ОСОБА_4 та повідомив, що він разом з документами та телефоном на таксі повернувся у Шепетівку. Оскільки пасажири не зобов'язані проходити огляд, просив провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Надавши пояснення, подав заяву, у якій просив розгляд справи завершити у його відсутності.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кравцов В.В. подав клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та клопотання, у якому просив дослідити докази та завершити розгляд справи у його вісутності.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що 30.11.2024 о 20 год 30 хв перебувала за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 . На дорозі стояв автомобіль сина ОСОБА_3 . Перебуваючи із сином в будинку, почули стук. Син відразу після цього вийшов на вулицю, щоб подивитись, що трапилось, а вона залишилась у будинку. Коли згодом вийшла на вулицю, то бачила як син розмовляє з незнайомим чоловіком, який перебував в стані сп'яніння. Після чого син викликав працівників поліції. Ствердила, що не бачила хто керував автомобілем. Вона пішла у будинок, а син залишився чекати працівників поліції. По приїзду поліції син заяву про ДТП не писав, оскільки ушкодження виявились незначними. Син покликав її для підписання пояснень та протоколу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закриття провадження в справі з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому часлі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 30.11.2024 о 20 год 30 хв по вул. Кільцева, 16, в с. Хролин Шепетівського району Хмельницької області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_2 , поліцейським, який складав протокол про адміністративне правопорушення, підтверджено письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 30.11.2024. Проте, в матеріалах справи відсутній відеозапис відбирання таких пояснень поліцейським від вказаних осіб.
В той же час допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 не підтвердила факт керування автомобілем ОСОБА_1 , як зазначено в її письмових поясненнях, остання вказала, що письмові пояснення написані поліцейським не читала, підписала бланк з поясненнями на вимогу останнього. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, вказував що був пасажиром.
До матеріалів справи долучено також письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 30.11.2024, з яких слідує, що він бачив як автомобіль білого кольору марки ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом допустив зіткнення з його автомобілем марки Опель, д.н.з. НОМЕР_3 , за кермом якого був один чоловік.
Проте, суд не приймає до уваги письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , які були надані поліцейському, оскільки вважає їх необґрунтованими, такими що суперечать іншим дослідженим судом доказам, в тому числі поясненням свідка ОСОБА_5 , яка ствердила, що на момент вчинення ДТП вони із сином перебували у будинку і лише чули звук, після чого лише син вийшов на вулицю, отже не міг бачити момент руху заднім ходом автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , який вдарив його автомобіль. Крім того, свідок ОСОБА_3 в судове засідання для допиту не з'явився, згідно акту від 05.02.2025 судову повістку останньому не вручено, оскільки він відсутній за місцем проживання. Зі слів свідка ОСОБА_5 , яка є матір'ю ОСОБА_3 , син проходить військову службу в лавах ЗСУ та на даний час знаходиться в зоні бойових дій.
Отже, вказаний свідок судом не допитувався, а його письмові пояснення суд визнає неналежним доказом.
Свідок ОСОБА_6 також судом не допитувався, оскільки вручити судову повістку останньому не вдалось, усі поштові відправлені повернуті до суду без вручення. З пояснень ОСОБА_1 слідує, що від допиту вказаного свідка відмоляється, оскільки останній переховується від ТЦК та на зв'язок не виходить.
Факт керування транспортним засобом також відсутній на відеозаписах, що долучені до справи.
Натомість ОСОБА_1 надав пояснення, що 30.11.2024 о 20 год. 30 хв. знаходився у автомобілі на пасажирському сидінні, а за кермом перебував ОСОБА_6 , який залишив автомобіль, оскільки боявся отримати повістку від представника ТЦК, який чергує разом з поліцією, не заперечував пройти огляд як пасажир. Його пояснення, в тому числі щодо дій ОСОБА_6 , цілком узгоджуються із відеозаписом, що долучений до протоколу та поясненнями свідка ОСОБА_5 .
Отже, долучені до протоколу докази не підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем 30.11.2024.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тому суд, враховуючи вищезазначене, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене та надані докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшла свого підтвердження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
А тому, справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 245, 247 ч. 1 п. 1, 280, 283, 284, 289 КУпАП, суддя -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Світлана КОЗАЧУК