Справа № 542/1073/23 Номер провадження 22-ц/814/1775/25Головуючий у 1-й інстанції Афанасьєва Ю. О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
14 квітня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2025 року за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Плішкіна Юрія Степановича про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права довічного проживання в успадкованому житловому будинку та вселення,
У лютому 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Плішкін Ю.С. звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначав, що ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року задоволено заяву адвоката Бойка Ю.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
В подальшому, рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 травня 2024 року позовну заяву адвоката Бойка Юрія Олександровича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права довічного проживання в успадкованому житловому будинку та вселення задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 , право довічного проживання в успадкованому ОСОБА_1 житловому будинку з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та користування ним відповідно до покладеного на ОСОБА_1 обов'язку за заповітом ОСОБА_3 від 17.08.2012 року.
Вселено ОСОБА_2 до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 08.01.2025 року вищевказане рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права довічного проживання у встановленому житловому будинку та вселення.
У зв'язку з чим просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали від 12 липня 2023 року Новосанжарського районного суду Полтавської області та скасувати заборону відчуження житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:2521736653080, що належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2025 року клопотання адвоката Плішкіна Ю.С., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову залишено без задоволення.
Залишаючи без задоволення заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення по суті заявлених вимог прийняте апеляційною інстанцією, а відтак і питання скасування забезпечення позову має вирішувати апеляційний суд, оскільки суд першої інстанції не наділений повноваженнями скасовувати в такому випадку заходи забезпечення позову.
Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та ухвалити рішення про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.07.2023 року ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області заяву адвоката Бойка Ю.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.
Забезпечено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права на довічне проживання в успадкованому відповідачем житловому будинку та користування ним, шляхом заборони відчуження житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2521736653080, у будь-який спосіб до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 травня 2024 позовні вимоги було задоволено та визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право довічного проживання в успадкованому ОСОБА_1 житловому будинку з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та користування ним відповідно до покладеного на ОСОБА_1 обов'язку за заповітом ОСОБА_3 , від 17.08.2012. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вселена до будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_2 за недоведеністю.
Постанова набрала законної сили 08.01.2025.
Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що по справі прийнято рішення судом апеляційної інстанції, тому у відповідності до ч.9 ст. 158 ЦПК України, питання про скасування вжитих у справі заходів забезпечення позову не відноситься до компетенції суду першої інстанції, а мають вирішуватись апеляційною інстанцією.
Колегія судів не може в повній мірі погодитися з даним судовим рішенням, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
В даному випадку, судом апеляційної інстанції було ухвалено по справі нове рішення щодо повної відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , однак при цьому не було зазначено про скасування заходів забезпечення позову, а відтак останні продовжили свою дію.
Після набрання вказаним судовим рішення законної сили, 05.02.2015 представник відповідача звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.07.2023.
Оскільки при ухваленні нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції в порядку ч.9 ст. 158 ЦПК України не було вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову, ініціатор такого клопотання після набрання рішенням законної сили обґрунтовано вже в загальному порядку звернувся з ним до місцевого суду як до суду, яким були вжиті такі заходи, що не суперечить закону.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про помилковість прийнятого судом першої інстанції рішення про залишення без задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову з тих підстав, що такі заходи підлягають скасуванню саме судом апеляційної інстанції, який ухвалив по справі рішення про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи, що при ухваленні судового рішення були порушені норми процесуального права, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням з цього питання нового рішення про задоволення клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376 ,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Плішкіна Юрія Степановича про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 липня 2023 року у вигляді заборони відчуження житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2521736653080 та належить ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 16 квітня 2025 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин