Віньковецький районний суд Хмельницької області
Єдиний унікальний номер № 670/192/25
Провадження № 1-кп/670/41/25
15 квітня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
представника потерпілого - ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023243000002577 від 20.07.2023, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
До Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Ухвалою суду від 25.03.2025 призначено підготовче судове засідання.
15.04.2025 захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на те, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема не зазначено відомості про кожного потерпілого, а саме матеріали кримінального провадження, що стали підставою для складання обвинувального акта містять інформацію про наявність двох потерпілих, однак сам обвинувальний акт містить відомості лише про одного потерпілого - Віньковецьку селищну раду, а відомості щодо другого потерпілого - ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» відсутні.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав подане клопотання та просив повернути обвинувальний акт у зв'язку з тим, що в матеріалах кримінального провадження наявна постанова про визнання юридичної особи потерпілим та представника потерпілої юридичної особи від 17.03.2024 згідно якої потерпілим визнано Віньковецьку селищну раду, а її представником визнано ОСОБА_7 . Окрім цього, постановою про визнання юридичної особи потерпілим та представника потерпілої юридичної особи від 04.11.2024, потерпілим визнано ДП «Ярмолинецьке лісове господарство», а його представником визначено ОСОБА_8 . Дані постанови чинні, однак, в обвинувальному акті відсутні відомості про потерпілого ДП «Ярмолинецьке лісове господарство».
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта, оскільки вважає його безпідставним, через те, що потерпілим у кримінальному провадженні, як і цивільним позивачем є лише Віньковецька селищна рада Хмельницької області.
Зазначив, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.15, 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України у даному кримінальному провадженні потерпілим та відповідно цивільним позивачем за позовом про стягнення шкоди за незаконну порубку дерев у лісі повинен бути орган місцевого самоврядування.
Крім цього, навів практику Верховного суду від 23.01.2025 у справі №683/1012/23 з приводу підставності задоволення цивільного позову щодо стягнення шкоди завданих у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища.
На запитання захисника обвинуваченого щодо доцільності визнання потерпілим ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» постановою від 04.11.2024 - після визнання потерпілим Віньковецької селищної ради 17.03.2024, пояснив, що в постанові від 17.03.2024 була допущена описка, вірною є дата постановлення постанови 17.03.2025.
Також, зазначив, що відповідно до загальнодоступних джерел, що містяться в інтернеті на даний час юридична особа ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» припинена.
У зв'язку з наданими поясненнями, прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, з огляду на відсутність підстав для повернення обвинувального акта та відповідність його вимогам ст. 291 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого Віньковецької селищної ради Хмельницької області ОСОБА_7 щодо поданого клопотання про повернення обвинувального акта поклалася на розсуд суду.
Вирішуючи по суті подане клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору, суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши подане клопотання, додані до нього додатки, а також обвинувальний акт з додатками, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
З долученої до поданого клопотання копії постанови про визнання юридичної особи потерпілим та представника потерпілої юридичної особи від 17 березня 2024 року вбачається, що Віньковецьку селищну раду визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12023243000002577 від 20.07.2023, а представником потерпілої юридичної особи визнано провідного спеціаліста відділу кадрової та юридичної роботи Віньковецької селищної ради - ОСОБА_7 .
Також згідно долученої до клопотання копії постанови про визнання юридичної особи потерпілим та представника потерпілої юридичної особи від 04 листопада 2024 року вбачається, що ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12023243000002577 від 20.07.2023, а представником потерпілої юридичної особи визнано юрисконсульта ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» ОСОБА_8 .
Водночас в обвинувальному акті зазначено відомості лише про одного потерпілого в кримінальному провадженні - Віньковецьку селищну раду Хмельницької області, відомості щодо потерпілої юридичної особи ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» - відсутні. Відповідно відсутні в обвинувальному акті і обов'язкові відомості щодо анкетних даних кожного потерпілого, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Окрім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023243000002577, що доданий до обвинувального акта також відсутні відомості про процесуальні рішення прийнятті в ході досудового розслідування, як щодо визнання юридичної особи потерпілим та представника потерпілої юридичної особи Віньковецьку селищну раду Хмельницької області, так і визнання потерпілим - ДП «Ярмолинецьке лісове господарство». Відсутні також будь-які відомості про скасування постанови від 04 листопада 2024 року про визнання потерпілим ДП «Ярмолинецьке лісове господарство».
Положеннями ч. 1 ст. 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Абзацом першим ч. 2 ст. 55 КПК України визначено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КПК України, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Частина 5 ст. 55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п.7 ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих.
Виходячи з налізу процесуальних норм, лише наведеними вище процесуальними рішеннями слідчого чи прокурора припиняється статус потерпілої особи. Проте стороною обвинувачення відповідних постанов суду не надано.
Щодо запитання суду про чинність постанови від 04 листопада 2024 року та набуття процесуального статусу потерпілого, крім Віньковецької селищної ради Хмельницької області, також ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» - прокурор підтвердив про її наявність та чинність, однак зазначив, що згідно законодавства та практики Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 683/1012/23 належним потерпілим у даному кримінальному провадженні є орган місцевого самоврядування, саме якому було завдано збитків даним правопорушенням.
Однак суд бере до уваги, що вказані юридичні особи відповідно до даних постанов визнані потерпілими в цьому кримінальному провадженні, а отже, наділені процесуальними права та обов'язками передбачені кримінальним процесуальним законодавством.
Суди зобов'язані вживати всіх можливих заходів для забезпечення участі потерпілого в судовому засіданні з метою з'ясування всіх обставин справи й захисту його прав та законних інтересів.
За даних обставини, фактично сторона обвинувачення вважає належним потерпілим лише одного, не скасувавши (припинивши) при цьому статус другого потерпілого.
Виходячи з наведеного, в суду є достатні підстави для висновку, що ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» набуло процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні, водночас встановлення наявності шкоди зазначеному потерпілому спричиненої кримінальним правопорушенням, визначення дійсного розміру шкоду, можливо буде лише на етапі судового розгляду під час дослідження і оцінки відповідних доказів.
Стосовно ж аргументів сторони обвинувачення про неналежного потерпілого ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» в цьому кримінальному провадженні, оскільки, згідно законодавства, шкоду заподіяно органу місцевого самоврядування, а саме Віньковецькій селищній раді Хмельницької області, то на даній стадії, суд може виходити лише з наявної інформації, яка викладена в обвинувальному акті та доданих до нього матеріалів (реєстру, цивільного позову), а також поданих захисником до клопотання постанов про визнання юридичної особи потерпілим та представника потерпілої юридичної особи від 17 березня 2024 року та від 04 листопада 2024 року, якими визнано потерпілих та їх представників у кримінальному провадженні.
Таким чином, не зазначення кожного потерпілого в обвинувальному акті та відсутність відомостей про кожного потерпілого (представника потерпілої сторони) в обвинувальному акті, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, та наявність такої неузгодженості матеріалів кримінального провадження безпосередньо з текстом обвинувального акта, прямо порушують права потерпілого (представника потерпілої сторони) на доступ до судочинства, оскільки, у такий спосіб суд позбавлений можливості повідомити потерпілого (представника потерпілої сторони) про дату підготовчого судового засідання, яке згідно ст. 314 КПК України відбувається за його участі. В той же час, згідно вимог кримінального процесуального законодавства, суд лише сприяє, в даному випадку прокурору, у виклику в судове засідання потерпілого (представника потерпілої сторони) шляхом направлення судової повістки про виклик, а не забезпечує його участь, як учасника процесу.
Невідповідності та суперечності, які містяться в обвинувальному акті, є такими, що прямо впливають на об'єктивність і диспозитивність судового процесу та в першу чергу є такими, що порушують права потерпілого ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» визначені ст. 56 КПК України, що у відповідності до ст. 409, 412 КПК України, є істотним порушенням чинного законодавства і являється правовою підставою для послідуючого скасування вироку суду постановленого у даному кримінальному провадженні.
Водночас суд звертає увагу, що він не здійснює на стадії підготовчого провадження оцінку процесуального рішення про визнання потерпілої сторони у кримінальному провадженні, оскільки позбавлений можливості з'ясувати фактичні обставини кримінального провадження щодо доведеності спричинення шкоди потерпілій особі, та відповідно здійснення оцінки таких доказів, а лише бере до уваги чинну постанову про визнання юридичної особи потерпілим та представника потерпілої юридичної особи від 04 листопада 2024 року, якою ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12023243000002577 від 20.07.2023.
Дана обставина створює для суду ситуацію процесуальної невизначеності і унеможливлює точне дотримання прав учасників судового провадження.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що стороною захисту наведено, а судом встановлено невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України, що є підставою для повернення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023243000002577 від 20.07.2023 відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України прокурору Віньковецького відділу Летичівської окружної прокуратури, для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.
За таких обставин суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акта прокурору слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314, 369-372, 376, 392 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору, у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023243000002577 від 20.07.2023 відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - задовольнити.
Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023243000002577 від 20.07.2023 відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України прокурору Віньковецького відділу Летичівської окружної прокуратури.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та оголошено 16.04.2025 о 15 год 00 хв.
Суддя ОСОБА_1