16 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/11515/24 пров. № А/857/1420/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року (ухвалене головуючим суддею Кузан Р.І. у м. Львів) у справі № 380/11515/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні періоду роботи з 02.12.1982 по 05.12.1991 в Українській нафто-газорозвідувальній експедиції глибокого буріння Об'єднання «ЗАПУКРГЕОЛОГІЯ», розташованій на території Ямало-Ненецкого автономного округу в районі Крайньої Півночі як роботи в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме, зарахування одного року роботи у цей період часу в районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців страхового стажу;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з часу призначення пенсії Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши період моєї роботи з 02.12.1982 по 05.12.1991 в Українській нафто-газорозвідувальній експедиції глибокого буріння Об'єднання «ЗАПУКРГЕОЛОГІЯ», розташованій на території Ямало-Ненецкого автономного округу в районі Крайньої Півночі як роботу в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме, зарахування одного року роботи у цей період часу в районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців страхового стажу.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком по списку №2. Розмір пенсії йому обчислено з урахуванням страхового стажу роботи 37 років 6 місяців 28 днів, в тому числі до загального стажу враховано в календарному обчисленні період роботи в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння Об'єднання «ЗАПУКРГЕОЛОГІЯ», розташованій на території Ямало-Ненецкого автономного округу з 02.12.1982 по 05.12.1991. 29.12.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії, шляхом зарахування періоду роботи з 02.12.1982 по 05.12.1991 в районі Крайньої Півночі в страховий стаж на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період часу в районі. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 11.01.2024 відмовлено у перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що в матеріалах справи відсутні дані про поширення на нього пільг, передбачених для працюючих в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. З такими діями відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивач не погоджується, вважає, що трудова книжка містять чіткі записи.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 02.12.1982 по 31.12.1990 в Українській нафто-газорозвідувальній експедиції глибокого буріння Об'єднання «ЗАПУКРГЕОЛОГІЯ», розташованій на території Ямало-Ненецкого автономного округу в районі Крайньої Півночі як роботи в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме, зарахування одного року роботи у цей період часу в районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців страхового стажу. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зрахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 02.12.1982 по 31.12.1990 в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння Об'єднання «ЗАПУКРГЕОЛОГІЯ», розташованій на території Ямало-Ненецкого автономного округу в районі Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців стажу Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2023 про перерахунок пенсії, прийнявши відповідне рішення, з врахування правових висновків, зазначених судом у рішенні. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупності.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 17.07.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.12.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії, зарахувавши до стажу, що враховується при призначенні пенсії, періоду роботи з 02.12.1982 по 05.12.1991 в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння Об'єднання «ЗАПУКРГЕОЛОГІЯ», розташованій на території Ямало-Ненецкого автономного округу в районі Крайньої Півночі як роботу в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме, зарахування одного року роботи у цей період часу в районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців страхового стажу.
11.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом №932-37888/М-52/8-1300/24 повідомило позивача про те, що Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно- правовими актами. Крім того, відповідачем у даному листі зазначено, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні дані про поширення на особу пільг, передбачених для працюючих в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тому, підстави для зарахування в пільговому обчисленні спірного періоду немає.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо зарахування спірного період, а саме, зарахування одного року роботи у цей період часу в районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців страхового стажу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз.1 та 2 пункту 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV), період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Відповідно до п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967 передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з п'яти до трьох років.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Обчислення пільгового страхового стажу під час трудової діяльності в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, здійснюється на підставі трудової книжки, в якій повинно бути зазначено період роботи та користування пільгами або письмового трудового договору чи довідки, що містять такі відомості. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Саме такий правовий висновок сформовано у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 459/2778/16-а, від 03.07.2018 у справі №302/662/17-а, від 18.12.2018 у справі №263/13671/16-а, від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10.09.2019 у справі №348/2208/16-а, від 14.11.2019 у справі № 265/6105/16-а стосовно правовідносин, які стосувались обчислення пільгового стажу щодо роботи в районах Крайньої Півночі.
Відповідно до трудової книжки позивача від 29.01.1981 серії НОМЕР_1 позивач працював на території району Крайньої Півночі, а саме, з 02.12.1982 по 05.12.1991 в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння Об'єднання «ЗАПУКРГЕОЛОГІЯ», розташованій на території Ямало-Ненецкого автономного округу в районі Крайньої Півночі як роботу в районі Крайньої Півночі.
Таким чином суд вважає, що стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці від 29.01.1981 серії НОМЕР_1 .
З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі за період з 02.12.1982 по 31.12.1990 підлягають кратному обчисленню, а саме один рік роботи в указаний період за один рік і шість місяців.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 27.07.2022 у справі № 560/755/19 та від 17.10.2022 у справі № 592/5589/17.
Доводи апеляційної скарги, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Україна вийшла із зазначеної Угоди 19.06.2023, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Разом з тим, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
При цьому, наслідки припинення дії міжнародного договору не впливають на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.
Водночас, до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення», Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно із Угодою, в тому числі щодо страхового стажу, отриманого громадянами до підписання Угоди.
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача, як до 1992 року так і періоди роботи в російській федерації, оскільки вказана Угода була чинною на момент набуття стажу.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача, а також необхідості відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати позивачу до стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії період роботи з 02.12.1982 по 31.12.1990 на Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння Об'єднання «ЗАПУКРГЕОЛОГІЯ», розташованій на території Ямало-Ненецкого автономного округу в районі Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі відповідно до записів у трудовій книжці від 29.01.1981 серії НОМЕР_1 в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців стажу та зобов'язанням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 29.12.2023 про перерахунок пенсії, прийнявши відповідне рішення, з врахування правових висновків, зазначених судом у рішенні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 380/11515/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар