Справа № 199/7892/24
(2/199/2942/25)
Іменем України
14.04.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» із метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 10.03.2018 року, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язалася виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі до 180000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу відповідач, всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.
Станом на 11.07.2024 року за відповідачем по укладеному з АТ «Універсал Банк» договору про надання банківських послуг «Monobank» від 10.03.2018 року наявна заборгованість на загальну суму 123150,71 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту).
Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив та від виконання своїх зобов'язань ухиляється, тому позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.03.2018 року у сумі 123150,71 грн., разом із судовими витратами у сумі розміром 3028,00 гривень.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.12.2024 року, ухваленим по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, позов задоволено та стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 10.03.2018 року у сумі 123150 гривень 71 копійку, а також 3028,00 гривень витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.12.2024 року, ухвалене по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, скасовано та призначено справу до розгляду.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кірсанова А.В. надала до суду відзив на позов, у якому заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Зазначила, що паспорт споживчого кредиту не є належним доказом укладення правочину та домовленості сторін щодо умов кредитного договору, оскільки у паспорті споживчого кредиту не відбувається фіксація волі сторін та його змісту.
Крім цього, позивачем не надано доказів того, що підписуючи Анкету-заяву він був ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою «Monobank», Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Анкета-заява не містить будь-яких істотних умов кредитного договору, в ній не зазначена процентна ставка, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) комісій, заява не містить строку повернення кредиту, у зв'язку з чим не може вважатися кредитним договором у розумінні ст. 638 ЦК України.
Позивач не надає доказів, що саме цей Витяг із Умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними. Вважає, що роздруківка із сайту позивача також не може бути належним доказом, оскільки вона повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони договору (Банку), який може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Представник відповідача просить врахувати, що додані Тарифи «Чорна картка monobank» та «Біла картка monobank» без зазначення дати їх укладення або затвердження, тому ці документи не мають відношення до Анкети-заяви, яку підписав відповідач, висловивши намір відкриття рахунку в АТ «Універасал Банк». Належних Тарифів позивач не надав.
Зазначила, що борг формувався кредитором шляхом додавання до тіла кредиту списаних відсотків, що не передбачено укладеним між сторонами договором. А крім цього зазначає, що позивачем не доведено укладення з відповідачем договору про надання банківських послуг а умовах, які зазначені у позові, а також і встановлення зазначеного у позові кредитного ліміту.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач АТ «Універсал Банк», не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. За своїм змістом розрахунок заборгованості є складеним банком розрахунковим документом.
Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача Мєшнік К.І. надав до суду відповідь на відзив, в якому виклав обставини, аналогічні викладеним у позові.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував та просив проводити розгляд справи у його відсутність, що зазначив у прохальній частині позову.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кірсанова А.В. у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, у якій заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на обставини, вказані у заяві про перегляд заочного рішення, та відзиві на позов, просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 10.03.2018 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» від 10.03.2018 року, згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (а.с.10-25).
У своїй анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 10.03.2018 року, відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та відповідно підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови.
До кредитного договору банк додав Витяг із Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу відповідач, всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.
Відповідно до п. 5.22 Розділу II Умов Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунок клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.
Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.03.2018 року вбачається, що станом на 11.07.2024 року за відповідачем по укладеному з АТ «Універсал Банк» договору про надання банківських послуг «Monobank» від 10.03.2018 року наявна заборгованість на загальну суму 123150,71 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) (а.с.8-9).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Таким чином вказаний кредитний договір, у вигляді анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 10.03.2018 року, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання.
Як було встановлено судом, між сторонами укладено кредитний договір 10.03.2018 року, шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк», відкрило відповідачу поточний рахунок та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 50000,00 грн., який під час дії кредитного договору було збільшено до 180000,00 грн., а 11.08.2022 року зменшено до 100000,00 грн..
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника від 10.03.2018 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді відсотків, комісії та неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги стягнення заборгованості крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на паспорт споживчого кредиту, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Універсал Банк», які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Універсал Банк», які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Універсал Банк», розумів відповідач ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в «Універсал Банк».
Таким чином суд вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк», у період з часу виникнення спірних правовідносин (25 жовтня 2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (18 грудня 2023 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку, які надав банк, відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк».
Паспорт споживчого кредиту за програмою «Чорна картка monobank», не може бути прийнято до уваги, оскільки зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Також, слід розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
Анкета-заява, підписана ОСОБА_1 , не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг стягнення з нього відсотків, пені та комісії не доводить та не обґрунтовує.
Позивач зазначає, що після направлення примірників Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту до мобільного додатку відповідача, останній ознайомився з ними та погодився з їх умовами, використовуючи електронний цифровий підпис, що свідчить про погодження із позичальником усіх необхідних умов кредитного договору, зокрема і щодо нарахування відсотків за користування кредитом та неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
В той же час, суд зауважує, що саме по собі посилання позивача на ознайомлення відповідача із вказаними банківськими документами та погодження із ними шляхом їх підписання цифровим підписом у мобільному додатку, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги колегією суддів, оскільки будь-яка дія користувача додатком фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами банку, що і здійснюють реагування на відповідні дії з боку клієнта. При цьому, відсутність вказаних доказів, позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення із вказаними умовами надання кредитних послуг та їх підписання, що є обов'язковим у разі пред'явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за процентами, неустойкою, комісією, та які у зв'язку із відсутністю вказаних доказів до стягнення не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наданих позивачем доказів, встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами (кредитним лімітом) та сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що за період з 10.03.2018 року по 11.07.2024 року банком рахується заборгованість у загальному розмірі 123150,71 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Тобто загальний залишок заборгованість за наданим кредитом перевищує розмір встановленого (на момент звернення позивача до суду) на рахунок ліміту у розмірі 100000,00 грн..
Оскільки в Анкеті-заяві від 10.03.2018 року строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, процентна ставка не узгоджена, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про неправомірне та безпідставне списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, та зазначає, що ці кошти підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.
Крім цього, з виписки руху коштів по картці відповідача, наданої позивачем вбачається, що витрати відповідача за період з 10.03.2018 року по 11.07.2024 року становлять 1529006,64 грн., в той час як зарахування на картку за цей же період становлять 1405855,93 грн., з чого вбачається, що відповідач має заборгованість перед банком у розмірі 123150,71 грн. (1529006,64 грн. - 1405855,93 грн. = 123150,71 грн.).
Однак, з розрахунку заборгованості за договором б/н від 10.03.2018 року вбачається, що позивач безпідставно нараховував відсотки та комісії, які не передбачені умовами цього договору, в тіло кредиту, розмір яких становить 24908,50 грн..
При цьому, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кірсанова А.В. зазначає, що позивачем було враховано суму сплати відповідачем відсотків у розмірі 36668,07 грн. безпосередньо у тіло кредиту, однак будь-якого розрахунку представником відповідача, надано не було, а вказана сума сплачених відсотків, матеріалами справи не підтверджується.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 98242,21 грн., в іншій частині позову суд вважає відмовити із вищевказаних підстав.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплати судового збору на суму 2415,56 грн..
Керуючись ст.ст. 207, 509, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81,89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 272, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 10.03.2018 року у сумі 98242 (дев'яносто вісім тисяч двісті сорок дві) гривні 21 копійку, що складає загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2415 (дві тисячі чотириста п'ятнадцять) гривень 56 копійок.
В іншій частині позову, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.Г.Якименко