Справа № 560/18541/24
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
16 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить скасувати постанову від 21.11.2024 ВП №75213921 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі № 560/5444/22 виконане позивачем належним чином та у повному обсязі, у зв'язку із чим відсутні підстави для застосування штрафу за невиконання такого рішення без поважних причин.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі № 560/5444/22, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 (отримана 08.11.2022), зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи у Донецькій ордена Леніна залізній дорозі Дебальцевської дистанції колії з 03.06.1991 по 01.04.1992 монтером колії 2 розряду, з 02.04.1992 по 06.02.2011 монтером колії 3 розряду, з 07.02.2011 по 06.02.2012 черговою по пропусканню поїздів 2 розряду, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з 24.11.2021.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2022, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 (отримана 08.11.2022), головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зараховано ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи у Донецькій ордена Леніна залізній дорозі Дебальцевської дистанції колії з 03.06.1991 по 01.04.1992 монтером колії 2 розрядку, з 02.04.1992 по 06.02.2011 монтером колії 3 розряду, з 07.02.2011 по 06.02.2012 черговою по пропусканню поїздів 2 розряду та призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» з 24.11.2021.
Розмір пенсії після перерахунку станом на 24.11.2021 склав 2632,40 грн. З 01.12.2022 ОСОБА_1 пенсія виплачується в розмірі встановленому згідно з рішенням суду у справі № 560/5444/22.
За період з 24.11.2021 по 30.11.2022 нараховано заборгованість в сумі 33418,03 грн, яку включено до Переліку боргів не виплачених пенсій внутрішньо переміщених осіб у 2022 році.
В межах виконавчого провадження №75213921 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 21.11.2024 прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за невиконання рішення суду у спосіб та порядок передбачений виконавчим документом.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі № 560/5444/22 пенсію позивачу необхідно було б виплачувати з 24.11.2021, а не з 01.12.2022 як це вчинило Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а різницю нараховану за період з 24.11.2021 по 30.11.2022 повертати згідно Постанови КМ України від 10.11.2021 №1165, тому суд вважає, що рішення суду не виконано у належний спосіб, а тому відповідач правомірно виніс постанову про накладення штрафу.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (Закон №1404-VІІІ) виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно із частиною першою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.
Згідно із статтею 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, підставою для прийняття рішення про накладення штрафу, передбаченого ч.1 ст.75 Закону №1404-VII, є встановлення факту невиконання рішення, за яким боржник зобов'язаний вчинити певні дії. Таке невиконання повинно існувати на день винесення постанови про накладення штрафу, а причиною невиконання - обставини, які не залежать від боржника.
Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку 13.03.2024 на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 22035002917 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі № 560/5444/22.
Розрахунок належних до виплати сум проведено з 24.11.2021, що спростовує висновок суду першої інстанції про те, що пенсію позивачу необхідно було б виплачувати з 24.11.2021, а не з 01.12.2022 як це вчинило Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Також вказаний розрахунок свідчить про врахування при перерахунку періодів роботи ОСОБА_1 у Донецькій ордена Леніна залізній дорозі Дебальцевської дистанції колії з 03.06.1991 по 01.04.1992, з 02.04.1992 по 06.02.2011 та з 07.02.2011 по 06.02.2012.
Крім того, колегія суддів зауважує, що з урахуванням виділених коштів позивачем проведена виплата частини заборгованості в сумі 11041,04 грн (557,32 грн - в липні 2023 року, 2093,00 грн - в вересні 2023 року, 1303,00 грн - в жовтні 2023 року, 4,10 грн - в листопаді 2023 року, 0,62 грн - в грудні 2023 року, в сумі 2361,00 грн - в жовтні 2024 року, в сумі 2361,00 грн - в листопаді 2024 року, в сумі 2361,00 грн - в грудні 2024 року). Залишок не виплачених пенсійних коштів в сумі 22376,99 грн, нарахованих на виконання рішення суду у справі № 560/5444/22, буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень на відповідні цілі.
У постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 та від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 Верховний Суд вказав, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для виконання рішень суду. Суд зазначив, що невиплата нарахованих сум пенсії зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку, визначеному відповідними нормативно-правовими актами. Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення суду, дотримуючись при цьому Порядку, передбаченого законом. При цьому Верховний Суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невиконання позивачем вказаного судового рішення без поважних причин.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За результатом розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, а тому позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 6056 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.11.2024 ВП №75213921 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судовий збір у розмірі 6056 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.