Справа № 9901/356/21
16 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження звіт Житомирської районної державної адміністрації про встановлення контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
позивач звернувся до суду з позовом до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року скасовано в частині відмовлених позовних вимог.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.
Стягнуто за рахунок Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області (ЄДРПОУ 04053524) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.08.2017 року по 20.05.2019 року в розмірі 504 025 (п'ятсот чотири тисячі двадцять п'ять ) грн. 86 коп.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
До Сьомого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі №9901/356/21.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено.
Зобов'язано Житомирську районну державну адміністрацію подати протягом одного місяця з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі №9901/356/21.
09 грудня 2024 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду призначено судове засідання з розгляду звіту Житомирської районної державної адміністрації про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку письмового провадження.
За клопотанням позивача, витребувано в Управлінні Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області інформацію про наявні кошти на усіх поточних рахунках Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, а також про проведені платежі (видатки) з поточних рахунків Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області у період січень - листопад 2024 року.
Зупинено провадження у справі до надання сторонами зазначених доказів.
06 лютого 2025 року на виконання ухвали суду від Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області надійшли витребовувані докази.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд звіту у відкритому судовому засіданні, визнано явку Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області обов'язковою.
25 лютого 2025 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду звіту Житомирської районної державної адміністрації про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року встановлено новий строк подання звіту протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали, із зазначенням суб'єктом владних повноважень реальних заходів щодо виконання вказаної постанови суду.
На виконання вказаної ухвали від Житомирської районної державної адміністрації надійшов звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року.
Розгляд вказаного звіту призначено на 15.04.2025 року.
Колегія суддів зазначає, що позивачем неодноразово було подано до суду апеляційної інстанції клопотання щодо застосування до відповідача наслідки передбачені ст.382-3 КАС України, за неподання Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області звіту про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у визначний строк та накласти на керівника Житомирської РДА штраф у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 121 120 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши вказаний звіт та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 4 вказаної статті визначено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до вимог ч.2 п.5,6,7 ст.382 -2 КАС України визначено вимоги до звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення, який повинен містити, в тому числі: відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Колегією суддів встановлено, що 04 квітня 2025 року до суду від Житомирської районної державної адміністрації надійшов звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі, в якому зазначені обставини щодо невиконання постанови суду апеляційної інстанції.
Так, в обґрунтування підстав неможливості виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року Житомирської районна державна адміністрація зазначає, що на виконання ухвали суду, Управлінням Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області повідомлено суду про наявні кошти на усіх поточних рахунках Житомирської РДА, а також про проведені платежі (видатки) з поточних рахунків у період січень - листопад 2024 року. Згідно наданої інформації, кошти, за рахунок яких можливо виконати рішення суду, відсутні. Також, відповідач просить суд врахувати, що відповідно до Бюджетного кодексу України, на кінець бюджетного періоду залишки коштів на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів зберігаються органами Казначейства України для покриття витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
Таким чином, протягом бюджетного періоду 2024 року у Житомирської районної державної адміністрації були відсутні кошти, за рахунок яких можливо було виконати рішення суду в повному обсязі.
Щодо порядку формування та використання бюджетних коштів Житомирською РДА суду надані окремі пояснення, згідно яких кошторисні призначення Житомирської райдержадміністрації по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» на 2025 рік передбачені в сумі 93,6 тис. грн., що недостатньо для реєстрації бюджетного зобов'язання про сплату на користь ОСОБА_1 залишку заборгованості в розмірі 478 102,93 грн. (п. 2 абз. 2 ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу).
Обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, є, зокрема, і відсутність вини боржника у виникненні боргу (Житомирська РДА у виконавчому провадженні є правонаступником відповідача) та надзвичайна подія - введення воєнного стану як особливого правового режиму внаслідок військової агресії російської федерації проти України. В умовах воєнного стану Верховна Ради України, Кабінет Міністрів України за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України вживають заходів щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії. забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави.
Так, Житомирська РДА зазначає, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду Житомирською районною державною адміністрацією 17.12.2024 перераховано ОСОБА_1 25 922.93 грн.
21.01.2025 направлено лист Житомирській обласній військовій адміністрації про виділення субвенції для виконання рішення суду щодо виплати гр. ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 478 102,93 тис. грн., а при неможливості (відсутності коштів) направити клопотання про виділення субвенції з Державного бюджету України за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України.
Однак, у виділенні коштів Житомирській РДА було відмовлено та рекомендовано питання про виплату коштів вирішувати у межах кошторисних призначень 2025 року.
Погашення заборгованості (повне або часткове) можливе внаслідок перерозподілу обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету Житомирською РДА, як розпорядником бюджетних коштів та внесенні змін до кошторису на 1-півріччя 2025 року або за 2025 рік (при умові залишку коштів на кінець звітного фінансового періоду (півріччя, рік) по іншим статтям видатків), або при складанні кошторису на 2026 рік.
Таким чином, на переконання Житомирської РДА, саме відсутність коштів на рахунках останньої спричиняє труднощі у виконанні постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, оскільки виконання рішення суду у справі №9901/356/21 відбувається в межах покладених зобов'язань та відповідно до вимог законодавства.
Проте, досліджуючи поданий звіт судом апеляційної інстанції встановлено, що Житомирською РДА не надано достатньо належних доказів, які б підтверджували наведені вище обставини, як те вимагає п.7 ч.2 ст.382-2 КАС України, а надані пояснення щодо виконання звіту
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі «Сорінг проти Об'єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з ч.2 ст.255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України щодо набрання судовими рішеннями суду апеляційної інстанції законної сили, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Колегія суддів зазначає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року по справі № 9901/356/21 набрала законної сили з дати її прийняття.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з'ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи.
Доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб'єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з'ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об'єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.
Досліджуючи доводи викладені у звіті, колегія суддів зазначає про те, що наведені Житомирською РДА обставини не свідчать про об'єктивну неможливість виконати судове рішення та не звільняють останнього від обов'язку виконати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у спосіб, визначений в резолютивній частині, з урахуванням висновків мотивувальної частини вказаного рішення.
Отже, станом на момент розгляду звіту Житомирською РДА постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року не виконано з вини відповідача.
У відповідності до ч.1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Згідно з ч.ч.3,4 ст.382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року за наслідками розгляду звіту Житомирської районної державної адміністрації про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року встановлено новий строк подання звіту протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали, із зазначенням суб'єктом владних повноважень реальних заходів щодо виконання вказаної постанови суду.
Відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про накладення штрафу на керівника Житомирської РДА - Тарасюка Юрія Володимировича.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дав можливість Житомирській районній державній адміністрації виконати рішення суду у даній справі, не застосувавши до керівника Житомирської районної державної адміністрації штрафних санкцій у вигляді накладення штрафу.
Проте, на виконання вказаної вище ухвали суду, Житомирською районною державною адміністрацією не надано нових доказів та не зазначено нових обставин, які б свідчили про намагання виконати реально постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 року.
Особливість вказаної вище штрафної санкції полягає в тому, що вона застосовується до керівника суб'єкта владних повноважень, що не забезпечив виконання судового рішення у строк, встановлений судом, і є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
При визначенні розміру штрафу суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач подав звіт про виконання судового рішення від 14 червня 2023 року у строк, встановлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року.
Разом з тим, оскільки відповідач не врахував висновки суду, викладені в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, та зважаючи на те, що вказана постанова не виконана, судом встановлено обставини невиконання рішення суду з боку голови Житомирської РДА Тарасюка Ю.В., колегія суддів дійшла висновку про накладення на голову Житомирської РДА Тарасюка Ю.В. штрафу, в порядку ч.ч.3,4ст.382-3 КАС України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (20*3028), що відповідно складає суму 60 560 грн., із стягненням половини штрафу у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень стягнути на користь позивача ОСОБА_1 , а іншу половину у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 243, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд
відмовити у прийнятті звіту Житомирської районної державної адміністрації про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі № 9901/356/21.
Накласти на голову Житомирської районної державної адміністрації ОСОБА_3 штраф у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень за невиконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі № 9901/356/21.
Половину штрафу у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень стягнути на користь позивача ОСОБА_1 , а іншу половину у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень на користь Державного бюджету України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.