Справа № 120/11908/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук А.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
15 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача: Лукіянчина І.П.
представника відповідача: Луцика А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просила:
- визнати наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 08.08.2024 № 45 "Про результати службового розслідування у військовій частині НОМЕР_2 та притягнення винних до відповідальності" в частині притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 протиправним, необґрунтованим та скасувати його в цій частині.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та з 24.12.2022 обіймає посаду начальника їдальні військової частини. У період із 11.01.2024 по 22.03.2024 4-м територіальним управлінням внутрішнього аудиту Південного територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства Оборони проведено позапланове аудиторське дослідження порядку використання продуктів харчування у Військовій частині НОМЕР_2 . За наслідками проведено аудиту встановлено певні фінансові порушення, які були допущені посадовими особами військової частини НОМЕР_2 , які відповідали за організацію продовольчого забезпечення та ведення обліку у період з 01.01.2022 по 15.03.2023, зокрема ОСОБА_2 (командир В/ч у згаданий період), ОСОБА_3 (заступника командира військової частини НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (начальника продовольчої та речової служб). У подальшому, за результатами проведеного службового розслідування Командувач Повітряних Сил Збройних Сил України виніс наказ від 08.08.2024 № 45 "Про результати службового розслідування у Військовій частині НОМЕР_2 та притягнення винних до відповідальності". На переконання позивача, з невідомих причин в у згаданому вище наказі від 08.08.2024 № 45 безпідставно вирішено притягнути до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , як начальника їдальні військової частини. Не погоджуючись з пунктом 3 наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 08.08.2024 № 45 "Про результати службового розслідування у Військовій частині НОМЕР_2 та притягнення винних до відповідальності", позивач звернулась до суду із цим позовом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно із витягом з послужного списку В/ч НОМЕР_2 від 10.01.2025 № 183 ОСОБА_1 проходить військову службу у В/ч НОМЕР_2 , з 19.03.2022 по 24.12.2022 кухар, ВОС 788569А, з 24.12.2022 по 23.10.2024 - начальник їдальні ВОС 788500А, з 23.10.2024 по теперішній час.
У період із 11.01.2024 по 22.03.2024 начальником відділу аудиту логістичного (тилового) забезпечення 4 ТУВА проведено позапланове аудиторське дослідження окремих питань діяльності щодо порядку використання продуктів харчування у В/ч НОМЕР_2 , за результатами якого складено аудиторський звіт від 01.04.2024 № 520/4/аз.
У цьому аудиторському звіті встановлені порушення фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до витрат на загальну суму 2 648 820,14 грн (безпідставне списання з обліку продуктів харчування не передбачених розкладами продуктів на суму 1 826 292,14 грн; безпідставне списання з обліку води питної бутильованої без відповідних підтверджуючих первинних документів на суму 822 528,00 грн).
За висновками аудиторського звіту від 01.04.2024 № 520/4/аз основними причинами невідповідності фактичної наявності продовольства на складі реальним обліковим даним були:
- неналежна організація та відсутність керівництва з боку посадових осіб військової частини відповідальних за організацію продовольчого забезпечення та обліку;
Також за висновками звіту основними причинами виникнення встановлених за підсумками аудиту порушень, у тому числі незаконних витрат продуктів харчування внаслідок списання матеріальних цінностей з порушенням встановленого порядку ризики незаконних видатків, а також невідображення у бухгалтерському обліку військової частини операцій щодо оприбуткування та списання продовольства за період діяльності з 20.03.2023 по 31.12.2023 стали:
- відсутність належної організації військового господарства та керівництва ним з боку колишнього командира В/ч підполковника ОСОБА_5 ;
- відсутність належної організації продовольчого забезпечення з боку начальника продовольчої та речової служби лейтенанта ОСОБА_6 , самоусунення від здійснення керівництва роботою їдальні та продовольчого складу, не забезпечення обліку та звітності та інше.
30.05.2024 командиром Військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) видано наказ № 192 "Про результати службового розслідування" за п.4 якого вирішено начальника їдальні Військової частин НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_1 притягнути до матеріальної відповідальності у відповідності до Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі" та стягнути з неї суму 1029161,28 грн шляхом вирахування не більше ніж 20% від щомісячного грошового забезпечення.
ОСОБА_1 оскаржила наказ від 30.05.2024 № 192 до суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 400/6179/24 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправним та скасування Наказу Військової частини НОМЕР_2 в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності на суму 1029161,28 гривень від 30.05.2024 № 192.
Зі змісту ухвали від 31.07.2024 у справі № 400/6179/24 вбачається, що спірний наказ від 30.05.2024 № 192 скасовано наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 07.07.2024 № 93 АД "Про призначення службового розслідування" як такий, що нереалізований.
Судом встановлено, що постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 05.07.2024 у справі № 490/5224/24 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 статті 172-15 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в прибуток Держави у розмірі 17 000 грн.
Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 07.07.2024 № 93АД призначено службове розслідування з метою визначення причин та умов скоєння посадовими особами В/ч НОМЕР_2 правопорушень, які призвели до нанесення збитків державі на загальну суму 2 648 820,14 грн.
24.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 затверджено акт службового розслідування, за яким зокрема встановлено, що за організацію продовольчого забезпечення за вказаний період відповідали командир В/ч НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_2 , заступник командира В/ч НОМЕР_2 з матеріально-технічного забезпечення майор ОСОБА_7 , начальник продовольчої та речової служб лейтенант ОСОБА_4 , начальник їдальні молодший сержант ОСОБА_1 , яка за рішенням командира В/ч підполковника ОСОБА_2 виконувала обов'язки начальника продовольчого складу із 01.04.2022 по 05.05.2023.
Акт від 24.07.2024 містить посилання на аудиторський звіт від 01.04.2024 № 520/4/аз, за яким встановлені порушення фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до витрат на загальну суму 2648820,14 грн (безпідставне списання з обліку продуктів харчування не передбачених розкладами продуктів на суму 1 826 292,14 грн; безпідставне списання з обліку води питної бутильованої без відповідних підтверджуючих первинних документів на суму 822 528,00 грн).
Згідно обставин встановлених в акті порушення порядку обліку та звітності продовольства на продовольчому складі молодшим сержантом ОСОБА_1 спричинило виникнення недоліків та збитків, вказаних у аудиторському звіті.
Так, за порушення вимог абз.1 статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, абз.2, 6 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, абз.2, 6 пп.3.1.9 п.3.1 розділу 3, пп.3.2.40 п.3.2 розділу 3, абз.3, 4, 5, 6 пп.3.2.41 п.3.2 розділу 3, абз.1 пп.3.2.42 п.3.2 розділу 3 Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ, затверджене наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, абз.1 п.6 розділу І, абз.3 п.11 розділу 5, абз.2 п.3 розділу ХІХ, абз.1 п.11 розділу ХІХ Інструкції з обліку військового майна у ЗСУ, затверджена наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, абз.9 п.3.2.35 Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ запропоновано молодшого сержанта ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності у відповідності до Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі" та стягнути з неї суму 2648820,14 грн шляхом вирахування не більше ніж 20% від щомісячного грошового забезпечення.
За результатами проведеного службового розслідування пунктом 3 наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 08.08.2024 № 45 "Про результати службового розслідування у Військовій частині НОМЕР_2 та притягнення винних до відповідальності" вирішено начальника їдальні військової частин НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності у відповідності до Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі" та стягнути з неї суму 2 648 820,14 грн шляхом вирахування не більше ніж 20% від щомісячного грошового забезпечення.
Позивач не погоджується з підстави для притягнення до матеріальної відповідальності, визначеними у спірному наказі та вказує на помилковість висновків проведеного службового розслідування, адже, у визначеному в аудиторському звіті від 01.04.2024 періоді, вона не допускала безпідставного списання з обліку продуктів харчування не передбачених розкладами продуктів, води питної бутильованої без відповідних підтверджуючих первинних документів, адже в силу посади (начальника їдальні) не виконувала офіційно обов'язків начальника продовольчої служи (складу).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях позивача протиправної поведінки особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 4 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг врегульовано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
На підставі статті 1 Закону України від 24.03.1999 року №551 «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Згідно статті 2 Статуту військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Пунктом 3 Статуту встановлено, що військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; Відповідно до статті 4 Статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту). Згідно статті 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Із матеріалів справи слідує, що молодшого сержанта ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 17.11.2023 №292 за вказане правопорушення притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Із 11 січня 2024 року по 22 березня 2024 року у військовій частині НОМЕР_2 було проведено аудит окремих питань щодо порядку використання продуктів харчування у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до аудиторського звіту від 01 квітня 2024 року №520/6/4аз (далі - Аудиторський звіт) було проведено аудит за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року окремих питань щодо порядку використання продуктів харчування у військовій частині НОМЕР_2 .
Аудитом охоплено діяльність військової частини НОМЕР_2 стосовно організації забезпечення, обліку і звітності, законності використання та списання продуктів харчування, а також відповідності фактичної наявності продовольства обліковим даним кількісного та бухгалтерського обліку військової частини протягом періоду з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року.
За результатом аудиту було виявлено ряд недоліків та порушень, що призвели до втрат на загальну суму 2 648 820,14 грн, а саме: 1 826 292,14 гривень - безпідставне списання з обліку продуктів харчування не передбачених розкладками продуктів; 822 528,00 гривень - безпідставне списання з обліку води питної бутильованої без відповідних підтверджуючих первинних документів.
Відповідно до наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 07.07.2024 №93ад “Про призначення службового розслідування» було відмінено наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 30 травня 2024 року №192 “Про результати службового розслідування» та призначено комісію від ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення причин і умов скоєння посадовими особами військової частини НОМЕР_2 правопорушень, які призвели до нанесення збитків, та надання пропозицій для прийняття рішення щодо їх відшкодування в повному обсязі.
За результатами проведеного службового розслідування було підтверджено факт отримання та безпідставної видачі продовольства у їдальню та води питної бутильованої особовому складу військової частини НОМЕР_2 (без належно оформлених первинних документів) на загальну суму 2 648 820,14 грн., що призвело до невідображення вказаного майна за даними бухгалтерського обліку військової частини, фактичної відсутності (нестачі) майна, унаслідок чого завдано матеріальної шкоди (збитків) військовій частині НОМЕР_2 .
Так, за висновками аудиторського звіту від 01.04.2024 № 520/4/аз основними причинами невідповідності фактичної наявності продовольства на складі реальним обліковим даним були:
- неналежна організація та відсутність керівництва з боку посадових осіб військової частини відповідальних за організацію продовольчого забезпечення та обліку.
Також за висновками звіту від 01.04.2024 № 520/4/аз основними причинами виникнення встановлених за підсумками аудиту порушень, у тому числі незаконних витрат продуктів харчування внаслідок списання матеріальних цінностей з порушенням встановленого порядку ризики незаконних видатків, а також невідображення у бухгалтерському обліку військової частини операцій щодо оприбуткування та списання продовольства за період діяльності з 20.03.2023 по 31.12.2023 стали:
- відсутність належної організації військового господарства та керівництва ним з боку колишнього командира В/ч підполковника ОСОБА_5 ;
- відсутність належної організації продовольчого забезпечення з боку начальника продовольчої та речової служби лейтенанта ОСОБА_6 , самоусунення від здійснення керівництва роботою їдальні та продовольчого складу, не забезпечення обліку та звітності та інше.
Крім того сторонами спору не заперечується, що у перевіряємому періоді позивач обіймала посаду начальника їдальні, а за усним розпорядженням командира В/ч НОМЕР_2 ОСОБА_8 у період з 20.03.2023 по 31.12.2023 також виконувала обов'язки начальника продовольчого складу, та, як вказує ОСОБА_1 у позові, видавала для їдальні необхідну кількість продуктів харчування для виконання своїх обов'язків за посадою "начальник їдальні".
Разом із тим, за висновками службового розслідування встановлено вину ОСОБА_1 у безпідставному списанні з обліку В/ч НОМЕР_2 продуктів харчування не передбачених розкладами продуктів на суму 1826292,14 грн; безпідставному списанні з обліку води питної бутильованої без відповідних підтверджуючих первинних документів на суму 822528,00 грн та вирішено притягнути останню до матеріальної відповідальності за скоєні порушення.
У свою чергу саме Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністра оборони України від 16.07.97 № 300 (далі - Положення № 300) визначає основи організації та ведення військового (корабельного) господарства; права та обов'язки посадових осіб військової частини* (корабля) та з'єднання, пов'язані з веденням військового (корабельного) господарства; порядок планування та здійснення контролю господарської діяльності; порядок приймання і здачі посади та облікової документації особами, на яких покладено ведення військового (корабельного) господарства; порядок вирішення інших питань щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства.
За нормами п.3.1.9 Положення № 300 усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності;
Відповідно до п.3.2.40 Положення № 300 начальники складів частини відповідають за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та своєчасний облік матеріальних засобів, за підтримку внутрішнього порядку, санітарний та протипожежний стан на складах. Вони підпорядковані відповідним начальникам служб частини, а з питань бойової підготовки, виконання розпорядку дня та внутрішнього порядку - командиру взводу тилового забезпечення частини.
Пунктом 3.2.41 Положення № 300 визначено обов'язки начальників складів, серед яких: суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, не допускати випадків псування та нестач; приймати та видавати матеріальні засоби за встановленими документами; вести кількісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі; щоденно подавати у діловодство частини прибутково-видаткові документи за минулий день.
Начальник складу частини виконує роботи щодо приймання, зберігання, видавання, здавання і обліку матеріальних засобів та прибирання складу за вказівками начальника служби.
Якщо начальник відповідає за окреме сховище чи склад, він виконує обов'язки та несе відповідальність за зберігання матеріальних засобів відповідно до обов'язків начальника складу частини (п.3.2.42 Положення № 300).
При цьому механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Міноборони, Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), розвідувального органу Міноборони (далі - РО Міноборони) та Держспецтрансслужби, і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна визначає Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України 17.08.2017 №440 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2017 р. за № 1192/31060 (далі - Інструкція № 440).
За визначенням наведеним у Законі України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року № 1075-XIV військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку, а також акції, частки у статутному капіталі юридичних осіб (далі - корпоративні права) тощо.
У свою чергу відповідно до п.6 розділу І Інструкції № 440 обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.
Відповідно до п.11 розділу V Інструкції № 440 облік військового майна (крім бронетанкового озброєння і техніки, автомобільної техніки і майна, електрогазової техніки та майна, засобів інженерного озброєння і техніки служби пального) ведеться загалом за підрозділ у книзі обліку військового майна (склад, підрозділ), у якій на кожний вид військового майна виділяється окремий розділ.
Первинні записи у цій книзі проводяться у відповідній службі забезпечення військової частини і завіряються підписом начальника служби забезпечення. Наступні записи проводяться командиром підрозділу (матеріально відповідальною особою).
Військове майно, яке надійшло до підрозділу чи відправлено (здано) з підрозділу, ставиться на облік (знімається з обліку) у книзі обліку військового майна (склад, підрозділ) у той самий день. Дані цієї книги обліку повинні щоденно відображати достовірну наявність військового майна.
Розділом XIX Інструкції № 440 врегульовано особливості обліку харчових продуктів/комплектів продуктів, води питної бутильованої, техніки і майна продовольчої служби.
Положення згаданого розділу у своїй сукупності визначають та обумовлюють, що отримання (приймання) та розпорядження харчовими продуктами /комплектами продуктів, води питної бутильованої, техніки і майна продовольчої служби здійснює власне начальник продовольчої служби частини та начальник продовольчого складу.
Так, відповідно до норм абз. 5-6 розділу XIX Інструкції № 440 у встановлені строки начальник продовольчої служби військової частини в облікових регістрах підбиває підсумки щодо прибутку і видатку, виводить залишки за кожним найменуванням харчових продуктів/комплектів продуктів, перевіряє правильність нарахування харчових продуктів/комплектів продуктів, його видачі та зняття з обліку. Підсумки підтверджують підписами діловод (бухгалтер) та начальник продовольчої служби військової частини. Аналогічно підбиваються підсумки в регістрах складського обліку, які підтверджує підписом начальник продовольчого складу.
Командиром окремого підрозділу (матеріально відповідальною особою) підбиваються підсумки щодо прибутку, видатку та виводяться залишки за кожним найменуванням харчових продуктів/комплектів продуктів в картці-звіті з обліку харчових продуктів/комплектів продуктів (додаток 84) (далі - картка-звіт).
Підставою для оформлення первинних документів на видавання харчових продуктів з продовольчого складу в їдальню (на камбуз) для приготування їжі є розкладка продуктів (додаток 85) та наданий стройовою частиною витяг з добової відомості щодо кількості осіб, що харчуються.
Витяги з добової відомості щодо кількості осіб, що харчуються, зберігаються у продовольчій службі разом із відповідним примірником розкладки продуктів (п. 7 розділу XIX Інструкції № 440).
Згідно з положеннями пунктів 10-11 розділу XIX Інструкції № 440 видавання харчових продуктів з продовольчого складу до їдальні (камбуза) здійснюється на підставі меню-вимоги на видачу продуктів харчування, зразок форми якої наведено у Типових формах обліку та списання запасів (далі - меню-вимога), адаптованої до вимог електронного управління процесами продовольчої служби, яку складає продовольча служба військової частини у двох примірниках. По одному її примірнику видається на склад військової частини та інструктору-кухарю (старшому зміни кухарів).
Кількість належних до відпускання і виданих харчових продуктів у первинних документах вказується з точністю до грама.
На складі військової частини після видавання харчових продуктів на підставі меню-вимоги видавання харчових продуктів відображається в книгах обліку військового майна (склад, підрозділ).
Згідно із п.12 розділу XIX Інструкції № 440 харчові продукти, які надійшли в їдальню (на камбуз) для приготування їжі, у книгу обліку військового майна (склад, підрозділ) не записуються.
Вода питна бутильована для видачі особовому складу у книгу обліку військового майна (склад, підрозділ) не записується.
З огляду на наведені норми Положення № 300, Інструкції № 440, слід зауважити, що обов'язки з обліку і звітності щодо харчових продуктів (продовольства), води бутильованої, майна продовольчої служби, як військового майна, покладено на матеріально відповідальних осіб, якими у військовій частині є начальник продовольчої служби, начальник продовольчого складу військової частини, командир окремого підрозділу (матеріально відповідальна особа).
Разом із тим судом встановлено та не заперечується сторонами спору, що згідно із витягом з послужного списку В/ч НОМЕР_2 від 10.01.2025 № 183 ОСОБА_1 проходить військову службу у В/ч НОМЕР_2 , з 19.03.2022 по 24.12.2022 кухар, ВОС 788569А, із 24.12.2022 по 23.10.2024 - начальник їдальні ВОС 788500А, з 23.10.2024 по теперішній час.
При цьому за нормами 3.2.34 Положення № 300 начальник їдальні частини відповідає: за своєчасне та доброякісне приготування їжі, зберігання та повноту доведення до особового складу продуктів, установлених нормами; за правильну експлуатацію та зберігання технологічного і холодильного устаткування, інвентарю та столово-кухонного посуду; за дотримання санітарно-гігієнічних вимог при обробці продуктів, приготуванні, роздаванні та зберіганні їжі, митті посуду; за спеціальну підготовку кухарів та інших працівників їдальні і виконання ними правил особистої гігієни; за утримання їдальні та прилеглої до неї території у зразковому стані.
Він підпорядкований начальнику продовольчої служби частини, а з питань бойової, гуманітарної підготовки, виконання розпорядку дня та внутрішнього порядку - командиру взводу тилового забезпечення частини.
Відповідно до п.3.2.35 Положення № 300 обов'язками начальника їдальні визначено: керувати роботою їдальні; організовувати роботу кухарів та інших працівників їдальні, затверджувати графік їх роботи; разом з черговим по їдальні розподіляти роботу між особовим складом добового наряду, призначеного для роботи у їдальні, та інструктувати його; контролювати виконання кухарями та особами добового наряду санітарно-гігієнічних правил; щотижнево направляти на медичний огляд кухарів та інших осіб, які постійно працюють у їдальні, та вести журнал їх огляду; забезпечувати кухарів та осіб добового наряду необхідним спеціальним одягом; організовувати правильну експлуатацію технологічного та холодильного устаткування, особисто вчити кухарів, хліборізів правилам експлуатації, технічного обслуговування, поточного ремонту обладнання та заходам безпеки при виконанні цих робіт; брати участь у складанні розкладки продуктів та проведенні контрольно-показового приготування їжі; контролювати отримання інструктором-кухарем (старшим кухарем) продуктів у їдальню з продовольчого складу військової частини за кількістю та якістю, а також повноту їх закладання у котел відповідно до затвердженої розкладки продуктів; правильність кулінарної обробки та вихід готових страв; вести облік обладнання, столово-кухонного посуду, інвентарю та іншого майна, слідкувати за їх станом та збереженням; особисто вести облік заощаджених продуктів харчування у їдальні, організовувати збирання та належне використання харчових відходів; слідкувати за своєчасним та повним сервіруванням столів та забезпечувати правильність видачі готової їжі; обладнати навчальний клас для підготовки кухарів за наочними посібниками; організовувати та проводити навчання з кухарями та іншими працівниками їдальні.
У свою чергу, підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 3 жовтня 2019 року № 160-IX (далі - Закон № 160-IX).
За визначенням наведеним у п.4 частини 1 статті 1 Закону № 160-IX матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;
Відповідно до норм ч.1-2 статті 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.
Згідно з нормами частини 1 статті 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду (частина 1 статті 7 Закону № 160-IX).
Відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону № 160-IX завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
В контексті встановлених обставин справи, зважаючи, як на висновки аудиторського звіту від 01.04.2024 № 520/6/4/аз так і на висновки службового розслідування, проведеного з метою причин і умов скоєння посадовими особами В/ч НОМЕР_2 правопорушень, які призвели до нанесення збитків державі на загальну суму 2648820,14 грн, суд вважає за доцільне зауважити на недоведеності вини ОСОБА_1 за інкриміноване останній порушення у безпідставному списанні з обліку В/ч НОМЕР_2 продуктів харчування не передбачених розкладами продуктів на суму 1826292,14 грн; безпідставному списанні з обліку води питної бутильованої без відповідних підтверджуючих первинних документів на суму 822528,00 грн, адже жодними доказами відповідач не довів та не підтвердив того факту, що позивач була матеріально-відповідальною особою за зберігання продуктів харчування/води (бутильованої) на продовольчому складі військової частини, чи той факт, що остання в силу своїх посадових обов'язків мала вести відповідний облік та списання таких продуктів харчування та води (бутильованої).
Більше мого, матеріалами власне аудиторського звіту від 01.04.2024 № 520/6/4/аз підтверджено, що основними причинами невідповідності фактичної наявності продовольства на складі реальним обліковим даним були: неналежна організація та відсутність керівництва з боку посадових осіб військової частини відповідальних за організацію продовольчого забезпечення та обліку. основними причинами виникнення встановлених за підсумками аудиту порушень, у тому числі незаконних витрат продуктів харчування внаслідок списання матеріальних цінностей з порушенням встановленого порядку ризики незаконних видатків, а також невідображення у бухгалтерському обліку військової частини операцій щодо оприбуткування та списання продовольства за період діяльності з 20.03.2023 по 31.12.2023 стали: відсутність належної організації військового господарства та керівництва ним з боку колишнього командира В/ч підполковника ОСОБА_5 ; відсутність належної організації продовольчого забезпечення з боку начальника продовольчої та речової служби лейтенанта ОСОБА_6 , самоусунення від здійснення керівництва роботою їдальні та продовольчого складу, не забезпечення обліку та звітності та інше.
Цей звіт від 01.04.2024 № 520/6/4/аз не містить жодної відсилки до того, що встановлені збитки спричинені неналежним виконанням своїх службових обов'язків саме позивачем. Відповідно висновки службового розслідування, на переконання суду також жодним чином не підтверджують, як протиправної поведінки позивача у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків, так і причинний зв'язок між протиправною поведінкою позивача і завданою шкодою, а також її вину в завданні шкоди. Вказане в свою чергу виключає можливість притягнення особи до згаданого виду відповідальності.
В той же час, суд також приймає до уваги наявний у матеріалах справи лист Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 15.11.2024, яким інформовано відповідача, що у провадженні слідчих першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, перебуває кримінальне провадження N?42023152410000062 від 18.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 4.4 ст.425 КК України, в ході досудового розслідування у якому досліджуються порушення порядку обліку продуктів харчування у військовій частині НОМЕР_2 , які призвели до спричинення збитків. У вказаному кримінальному провадженні 13.06.2024 прийнято рішення про закриття кримінального провадження в частині ненадання ОСОБА_1 до продовольчої та фінансово економічної служби частини щоденної звітності про рух продуктів на продовольчому складі Військової частити НОМЕР_2 . Зазначене порушення беззаперечно сприяло спричиненню збитків Військовій частині НОМЕР_2 , однак прямого причинно-наслідкового зв'язку між ним та спричиненням збитків не встановлено, у зв'язку із чим зазначені дії кваліфіковано за 4.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що було складено відповідні протоколи. В той же час в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлюється вина всіх посадових осіб військової частини НОМЕР_2 (том 2 а.с.31-32).
Обставини наведені в листі, на переконання суду, а саме факт закриття кримінального провадження в частині ненадання ОСОБА_1 до продовольчої та фінансово економічної служби частини щоденної звітності про рух продуктів на продовольчому складі Військової частити НОМЕР_2 у зв'язку з не встановленням причинно-наслідкового зв'язку між ним та спричиненням збитків, додатково підтверджують відсутність усіх визначених законом умов для притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності за завданні збитки.
При цьому посилання відповідача на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.07.2024 № 490/5224/24, як на підставу для підтвердження правомірності висновків службового розслідування відповідача та визнання вини позивачем за скоєння нею військового адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо бездіяльності молодшого сержанта ОСОБА_1 , яка полягала у систематичному ненаданні до продовольчої служби та фінансово економічної служби частини прибутково-видаткових документів про рух продуктів на продовольчому складі, незабезпечені належного обліку та звітності, суд відхиляє як такі, що не спростовують висновків суду, постановлених за наслідками розгляду цієї справи та таких, що не підтверджують підстав для притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності за інкриміноване їй порушення.
Більше того, суд враховує і те, що з матеріалів службового розслідування не вбачається дотримання відповідачем порядку визначення розміру матеріальної шкоди за виявленим фактом нестачі продовольства, який в силу норм статті 7 Закону № 160-IX встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
Водночас відповідач, як під час розгляду адміністративної справи, так і у висновку службового розслідування та спірному наказі, жодним чином не встановив на яку саме суму завдані дійсні збитки, не заперечив той факт, що військовою частиною не встановлено та не підтверджено, яка кількість продовольства і води питної бутильованої у спірному періоді була використано підставно, а яка кількість безпідставно. Наведені обставини, на переконання суду додатково свідчать про необґрунтованість висновків відповідача та прийнятого ним спірного рішення.
При цьому, судом встановлено відсутність в діях позивача протиправної поведінки особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що пункт 3 наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 08.08.2024 № 45 "Про результати службового розслідування у Військовій частині НОМЕР_2 та притягнення винних до відповідальності" є таким, що винесений необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 16 квітня 2025 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.