Справа № 674/42/25
Головуючий у 1-й інстанції: Шафікова Ю.Е.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
16 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Литвин Д. С.,
представника позивача: Наталюка Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернувся до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив скасувати постанову №0005 від 09.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09.01.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №0005 по справі про адміністративне правопорушення та визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Так, у постанові вказано, що 03.01.2025 о 12 год. 30 хв. року з'ясовано, що 12.11.2024 р. на ім'я громадянина ОСОБА_1 за наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» адресою проживання АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням про вручення з описом вкладення №0610206279039 було відправлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25.11.2024р. о 09:00 год. До ІНФОРМАЦІЯ_4 та СГІ повернулося рекомендоване поштове відправлення про причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою. Отже, за приписами законодавства повістка вважається врученою. ОСОБА_1 за отриманою повісткою не з'явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і війсь службу», ч.21 Порядку проведення призову громадян па військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024р. №560. Враховуючи дане ОСОБА_1 скоїв правопорушення ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач не погоджується з постановою та вважає її незаконною. Він особисто прийшов 03.01.2025 до відповідача, оскільки побачив в РЕЗЕРВ+, що знаходиться в розшуку. Того ж дня дізнався, що йому надсилалась повістка і що вона повернулась назад в ІНФОРМАЦІЯ_3 . На номер телефону позивача не надходили повідомлення, що прямує рекомендований лист .
З трекінгу «Укрпошти» видно, що повістка прямувала з Києва та перебувала у відділенні Нестерівці з 19.11 no 28.11.2024р. Однак в селі Нестерівці немає відділення «Укрпошти», а пошта приїздить 1 раз в тиждень для вручення посилок чи листів. Укрпошта не сповістила про наявність листа.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, який прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 12.11.2024 на адресу, за якою зареєстрований позивач ( АДРЕСА_1 ), надіслано рекомендоване повідомлення №0610206279039 про вручення поштового відправлення з повісткою про виклик на 25.11.2204 о 09:00 год. для уточнення даних. Згідно з довідкою «Укрпошти» про причини повернення, поштове повідомлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
09.01.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 складено оскаржувану постанову №0005 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
За змістом постанови 03.01.2025 року 12 год. 30 хв. з'ясовано, що 12.11.2024р. на ім'я ОСОБА_1 за наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» адресою проживання АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням про вручення з описом вкладення №0610206279039 відправлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25.11.2024р. о 09:00год. До ІНФОРМАЦІЯ_3 повернулося рекомендоване поштове відправлення, яке не вручено. Відповідно до довідки про причини повернення , причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». За приписами чинного законодавства повістка вважається врученою. В той же час, ОСОБА_1 за отриманою повісткою не з'явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і війсь службу», ч.21 Порядку проведення призову громадян па військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024р. №560. По суті правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що не прибув, оскільки повістку не отримував. ОСОБА_1 скоїв правопорушення ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є протиправними, постанова підлягає скасуванню.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Однак, колегія суддів не погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Із матеріалів справи встановлено, що оскаржуваною постановою №0005 по справі про адміністративне правопорушення визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн (а.с.11).
Відповідно до вказаної постанови 03.01.2025 року 12 год. 30 хв. з'ясовано, що 12.11.2024р. на ім'я ОСОБА_1 за наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» адресою проживання АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням про вручення з описом вкладення №0610206279039 відправлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25.11.2024р. о 09:00год. До ІНФОРМАЦІЯ_3 повернулося рекомендоване поштове відправлення, яке не вручено. Відповідно до довідки про причини повернення причина повернення зазначена «адресат відсутній за вказаною адресою». За нормами чинного законодавства повістка вважається врученою. В той же час ОСОБА_1 за отриманою повісткою не з'явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і війсь службу», ч.21 Порядку проведення призову громадян па військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024р. №560. По суті правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що не прибув, оскільки повістку не отримував. ОСОБА_1 скоїв правопорушення ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В оскаржуваній постанові вказано, що позивачем порушено вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Відповідно до абзацу 12 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 уточнив свої персональні дані через електронний кабінет 16.07. 2024 року у встановлений законодавством строк. Місцем проживання вказав: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 560 ОСОБА_1 була направлена повістка засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за № 0610206279039 - на адресу місця проживання, зазначену ОСОБА_1 під час уточнення облікових даних: АДРЕСА_1 .
З трекінгу поштового відправлення встановлено, що поштове відправлення № 0610206279039 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
З огляду на вказане, суд першої інстанції констатував дотримання процедури направлення повістки ОСОБА_1 .
Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував наступного.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що оскільки повістку надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
З трекінгу поштового відправлення встановлено, що поштове відправлення №0610206279039 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою з зазначенням дати 26.11.2024 року.
Судом апеляційної інстанції здійснено відстеження поштового відправлення № 0610206279039 на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг»: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
Із вищевказаного відстеження встановлено, що поштове відправлення: прийнято 15.11.2024 у м. Києві, прибуло до Відділення 32424 с. Нестерівці - 19.11.2024; повернення відправнику - Відсутність адресата за вказаною адресою -26.11.2024.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 26 листопада 2024 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення № 0610206279039 було повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Натомість, повісткою здійснено виклик ОСОБА_1 на 25 листопада 2024 року о 09.00 год до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як встановлено зі змісту постанови (а.с.11).
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що поштове відправлення № 0610206279039 повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_3 26 листопада 2024 року, тобто на наступний день, який був визначений для явки позивача до до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 ОСОБА_1 вважається неналежно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 26 листопада 2024 року, тому зазначення ТВО начальника кам'янець- ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 у оскаржуваній постанові не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи про те, що ОСОБА_1 , є належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 25 листопада 2024 року не з'явився.
Суд першої інстанції залишив вищевказані обставини поза увагою, не з'ясувавши дату належного оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25 листопада 2024 року, ним не було порушено вимог законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорущення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і їх задоволення, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю згідно вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Так, статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 №0005 від 09 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
За наведених обставин колегія суддів встановила, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 лютого 2025 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №0005 від 09 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.