Справа № 320/13363/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
15 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ділекс Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділекс Трейд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2022 №00319190704.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Київській області у період з 27.09.2020 по 17.10.2022 проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ділекс Трейд» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за лютий, травень 2022 року, за результатами якої було складено акт від 24.10.2022 №32355//26-15-07-04-05/38225643.
Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України - позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2022 року у розмірі 86027 грн.
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2022 №00319190704, яким у позивача виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період лютий 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 86027 грн відповідно до декларації від 21.03.2022 №9042829059.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 09.01.2023 №725/6/99-00-06-01-05-06, яким податкове повідомлення-рішення від 14.11.2022 №00319190704 залишила без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14.1 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу, згідно зі підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 ПК України,- загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
За змістом пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
- ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з поставки товарів суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі, передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що від'ємне значення з ПДВ, яке може бути заявлене до бюджетного відшкодування, розраховується за звітний період, а не щодо окремого товару. Жодною нормою податкового законодавства не передбачено зворотнє.
Тобто, сума від'ємного значення для бюджетного відшкодування визначається, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за звітний період.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, між позивачем (покупець) та ФГ «Матуляк Василь Васильович» (постачальник) укладено договір поставки від 01.02.2022 №5 на поставку товару - гороху жовтого українського походження врожаю 2021 року у кількості 50 тон на загальну суму 525000,00 грн до 14.02.2022 включно.
Платіжними дорученнями від 07.02.2022 №4289, від 11.02.2022 №4301, від 17.02.2022 №4339, від 17.07.2022 №4349 підтверджується оплата позивачем предмету договору.
Факт поставки означеного товару підтверджується видатковою накладною від 04.02.2022 №4.
ФГ «Матуляк Василь Васильович» виписано позивачу податкову накладну від 04.02.2022 №1 на загальну суму 535395,00 грн, у тому числі ПДВ 89232,50 грн., яке було віднесено позивачем до складу податкового кредиту лютого 2022 року, про що свідчить Додаток 1 до податкової декларації відповідного звітного періоду.
У подальшому придбаний у ФГ «Матуляк Василь Васильович» реалізовано позивачем покупцю ТОВ «Лінкор Трейд Україна» в межах договору купівлі-продажу від 02.02.2022 №5, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копії видаткової накладної від 04.02.2022 №8, податкової накладної від 04.02.2022 №2 на суму 568538,70 грн, у тому числі ПДВ 94756,45 грн.
Зазначені документи в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.
Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2022 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування у рядку 20.2.1 на рахунок платника у банку 1232304 грн.
В додатку 3 позивачем відображено суму 1232304 грн, до якої входить сума ПДВ, фактично сплачена у звітному періоді постачальнику товарів (ІПН 300793314162 - ФГ « Матуляк Василь Васильович ») - 86027,08 грн.
Означену суму 1232304 грн заявлено позивачем до відшкодування у додатку 4 до декларації - Заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.
Як вбачається із змісту акту перевірки, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено порушення податкового законодавства.
Акт перевірки містить опис первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ФГ «Матуляк Василь Васильович» щодо придбання товару у лютому 2022 року, а також між позивачем та ТОВ «Лінкор Трейд Україна» щодо реалізації придбаного у ФГ «Матуляк Василь Васильович» товару у лютому 2022 року. Жодних зауважень з боку контролюючого органу щодо досліджених під час перевірки документів акт перевірки не містить.
Натомість, єдиною підставою, на яку посилається податковий орган в обґрунтування правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, є реалізація позивачем придбаного у ФГ «Матуляк Василь Васильович» у лютому 2022 року товару у цьому ж звітному періоді, що, на думку відповідача, свідчить про те, що зазначене у розрахунку бюджетне відшкодування за лютий 2022 року вже відшкодовано позивачу покупцем у складі ціни відвантаженого товару.
При цьому, жодних зауважень щодо заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ в акті перевірки не зазначено. При цьому, зауваження щодо правильності формування позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, які є визначальними для формування сум від'ємного значення та, відповідно, бюджетного відшкодування, контролюючим органом в акті перевірки не викладено.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючим органом не надано жодних пояснень, підтверджених належними та допустимими доказами, щодо неправомірності формування позивачем спірного бюджетного відшкодування ПДВ.
При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи податкового органу щодо відсутності у позивача підстав на отримання бюджетного відшкодування з огляду на придбання та реалізацію придбаного товару за спірними відносинами в одному звітному періоді та отримання ним відшкодування у складі ціни відвантаженого товару з огляду на відсутність жодного нормативного обґрунтування заявленої позиції та у зв'язку з наявністю законодавчо встановлених підстав для бюджетного відшкодування суми ПДВ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України.
Апелянтом не зазначено та не доведено, яким саме чином такі обставини впливають на правильність формування позивачем бюджетного відшкодування за його взаємовідносинами з ФГ «Матуляк Василь Васильович» у лютому 2022 року.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ділекс Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя А. Б. Парінов
Суддя В. Ю. Ключкович
(Повний текст постанови складено 15.04.2025)