Справа № 580/9371/24 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
15 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: ДП "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: ДП "Національні інформаційні системи", в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1864.5 від 21.06.2024 року в частині анулювання державному реєстратору Березняківської сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання чого доручити ДП "Національні інформаційні системи".
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
27 лютого 2025 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Державним реєстратором Березняківської сільської ради Черкаської області ОСОБА_1, проведено реєстраційну дію від 31.01.2024 о 14:22:19, а саме реєстрацію ОНМ, номер відомостей про речове право 53545153 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 .
15.05.2024 ТОВ "Магазин Будівельник і К" звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора виконавчого комітету Березняківської сільської ради Черкаської області ОСОБА_1, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 17.05.2024 №СК-2791-24 в якій скаржник просив:
-провести перевірку правомірності реєстраційних дій державного реєстратора Березняківської сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 проведених 31.01.2024 о 14:22:19, реєстрацію ОНМ, номер відомостей про речове право 53545153;
-скасувати реєстраційну дію від 31.01.2024 о 14:22:19, реєстрацію ОНМ, номер відомостей про речове право 53545153 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 .
До скарги надано: витяг з ЄДРПОУ, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15.12.2023; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.05.2024; копію ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.06.2023 у справі 712/3924/23; копію рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.08.2023 у справі 712/3924/23; витяг з Державного реєстру речових прав №360222883.
Згідно інформації з Єдиного Державного реєстру судових рішень та з матеріалів, які додані до скарги ТОВ "Магазин Будівельник і К" вбачається, що 22.05.2023 Соснівським районним судом м. Черкаси відкрито провадження у справі №712/3924/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будівельник і К" до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Олком-Лізинг" про визнання недійсними договорів та скасування реєстраційного запису.
Одночасно з поданням позову, ТОВ "Магазин Будівельник і К" звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.06.2023 у справі № 712/3924/23 заяву про забезпечення позову задоволено, а саме:
-накладено арешт на магазин з прибудовами (літ А-1, а, А-2), загальною площею 687,8 кв.м, що розташований за адресою, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 4959869) до набрання чинності рішенням суду у справі та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо магазину з прибудовами (літ А-1, а, А-2), загальною площею 687,8 кв.м, що розташований за адресою, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 4959869);
-заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на стягнення на предмет іпотеки (продаж предмету іпотеки від імені іпотекодержателя, оформлення права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем на своє ім'я, тощо) в рахунок погашення вимог за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії №1691-ЧД-КЛ від 28.03.2008, а саме: магазин з прибудовами (літ А-1, а, А-2), загальною площею 687,8 кв.м, що розташований за адресою, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 4959869).
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.08.2023 у справі №712/3924/23, позов ТОВ "Магазин "Будівельник і К" було задоволено, а саме:
-визнано недійсним договір відступлення права вимоги, укладений 14 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олком-Лізинг" та громадянином України ОСОБА_2 щодо відступлення права вимоги за кредитним договором №1691-ЧД-КЛ, який укладений 28 березня 2008року ОСОБА_3 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит";
-визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №1691-ЧД від 28.03.2008 року, укладений між ТОВ "Олком Лізинг" та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбенко Ю.Е., зареєстрований в реєстрі № 237;
-скасовано державну реєстрацію зміни умов обтяження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , магазин з прибудовами (літ А-1, а, А-2), загальною площею 687,8 кв.м, що розташований за адресою, АДРЕСА_1 , що були здійснені державним реєстратором у зв'язку зі зміною іпотекодержателя із Товариства з обмеженою відповідальністю "Олком Лізинг" на ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 1691-ЧД від 28.03.2008 року.
Міністерством юстиції України було розглянуто скаргу та за результатами її розгляду, центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції сформовано висновок від 11.06.2024 в якому, зокрема зазначено, що іпотека ОСОБА_2 щодо нежитлової будівлі припинена 27.12.2024 року на підставі рішення суду. Крім того, оскаржуване рішення прийняте державним реєстратором при наявності зареєстрованих арештів нерухомого майна від 16.03.2011 №10946800, від 09.11.2011 №11821851, від 15.03.2011 №10938080 та від 14.07.2023 року №50997896. На підставі вищевказаних обставин висновком центральної колегії рекомендовано скаргу задовольнити та скасувати рішення від 02.02.2024 №71405989, прийняте державним реєстратором щодо нежитлової будівлі магазин розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом Міністерства юстиції України №1864/5 від 21.06.2024 "Про задоволення скарги" скаргу ТОВ "Магазин "Будівельник і К" задоволено, скасовано рішення від 02.02.2024 №71405989, прийняте державним реєстратором Березняківської сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 та анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору.
Крім того, згідно інформації з ДРРПНМ станом на час вчинення реєстраційної дії щодо нежитлової будівлі магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в розділі деталізованої інформації про іпотеку - наявна державна реєстрація 27.12.2023 об 11:56:18 про припинення іпотеки на підставі рішення суду у справі №712/3924/23 (відомості внесено 27.12.2023 об 15:33:47).
Позивач не погоджуючись із вказаним наказом в частині анулювання їй доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, звернулась до суду.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 (далі - Положення №228) встановлено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Підпунктом 83-8 п. 4 Положення №228 визначено, що Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує доступ державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації, визначених законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено законом, до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін'юст, і приймає рішення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пп. 83-10 п. 4 Положення №228 Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань, розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін'юсту та приймає обов'язкові до виконання рішення.
Закон України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №1952-IV, за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
-про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
-про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
-про залишення скарги без розгляду по суті.
Частиною 6 ст. 37 Закону №1952-IV визначено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:
1) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.
Підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є:
а) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1, 4 частини першої статті 3 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав;
б) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав;
в) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції". У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну санкцію (з посиланням на відповідне положення Закону України "Про санкції"), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини.
Одночасно із визнанням прийнятим з порушенням цього Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, анулюванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх анулювання Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини.
Згідно п. 14 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду скарги на рішення від 02.02.2024 №71405989 державного реєстратора Березняківської сільської ради Черкаської області ОСОБА_1., щодо нежитлової будівлі, магазину, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 569/1 центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції (далі - Колегія) сформовано висновок від 11.06.2024 в якому рекомендовано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будівельник і К" від 15.05.2024 задовольнити, визнати прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і анулювати рішення від 02.02.2024 №71405989 державного реєстратора Березняківської сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 та анулювати доступ державному реєстратору Березняківської сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так, оскаржуваним рішенням зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за ОСОБА_2 в Порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку". Під час розгляду скарги Колегією було встановлено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає анулюванню, оскільки іпотека ОСОБА_2 була припинена, а також були наявні обтяження. Крім того, для такої реєстрації заявником не було подано рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а також довідки, що містить відомості про суму боргу та відомостей про вартість предмета іпотеки. При цьому, мотивом прийняття відповідного рішення Міністерством юстиції України було те, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором ОСОБА_1. з грубими порушеннями вимог законодавства, а отже є достатні підстави для анулювання їй доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зокрема, Колегією було встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру прав на підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором ОСОБА_1. проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за ОСОБА_4 з відкриттям відповідного розділу у Державному реєстрі прав з одночасним перенесенням із спеціального розділу Державного реєстру прав запису про обтяження (арешту нерухомого майна) від 14.07.2023 № 50997896.
Для проведення такої реєстрації заявником - ОСОБА_2 було подано: іпотечний договір; договір про відступлення прав; вимогу ОСОБА_2 , адресовану скаржнику від 12.06.2024 зі сканованою копією відомостей за результатами перевірки за допомогою веб-сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення № 1800211965789; вимогу про усунення порушень кредитних зобов'язань забезпеченого іпотекою ОСОБА_2 від 20.10.2023, адресовану скаржнику зі сканованою копією відомостей за результатами перевірки за допомогою веб-сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення № 1800110253990.
Колегією встановлено, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором ОСОБА_1 з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 4 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ix обтяжень" (далі - Закон), а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та ix обтяження, щодо внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а також за наявності підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав.
Так, оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором ОСОБА_1 за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та ix обтяженнями, оскільки заяву про державну реєстрацію прав було подано ОСОБА_2 для реєстрації на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, тоді як в Державному реєстрі прав містилися відомості про припинення іпотеки щодо нежитлової будівлі, де іпотекодавцем є скаржник, а іпотекодержателем - ОСОБА_2 .
Колегія зазначила, що іпотека ОСОБА_2 щодо нежитлової будівлі була припинена 27.12.2023 на підставі судового рішення.
Крім того, оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором ОСОБА_1 за наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нежитлову будівлю, а саме записи про арешти нерухомого майна від 16.03.2011 № 10946800, від 09.11.2011 № 11821851 від 15.03.2011 № 10938080, від 14.07.2023 № 50997896.
А тому у державного реєстратора ОСОБА_1 підстав для не застосування відмови у державній реєстрації через наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, у тому числі визначеної пунктом 7 частини четвертої статті 24 Закону не було.
Крім того, оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором ОСОБА_1 без подання заявником всіх необхідних для такої реєстрації документів, а саме без засвідченої іпотекодержателем копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, з відміткою про вручення адресату, а також без довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.
Абзацом 1 п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, (далі - Порядок № 1127) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.
Частиною 1 ст. 27 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Пунктом 61 Порядку № 1227 встановлено, зокрема, що для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що для проведення реєстрації заявником - ОСОБА_2 було подано вимогу ОСОБА_2 , адресовану скаржнику від 12.06.2024 зі сканованою копією відомостей за результатами перевірки за допомогою веб-сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення № 1800211965789; вимогу про усунення порушень кредитного зобов'язання забезпеченого іпотекою ОСОБА_2 від 20.10.2023, адресовану скаржнику зі сканованою копією відомостей за результатами перевірки за допомогою веб-сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення № 1800110253990.
Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 18 Закону №1952-IV встановлено, що до порядку державної реєстрації прав з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, віднесено, зокрема, перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 23 Закону №1952-IV, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством. У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Пунктами 5, 6, 8 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV встановлено, що наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом; після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав є підставами для відмови у державній реєстрації прав.
Таким чином, оскаржуване рішення державного реєстратора ОСОБА_1 прийняте за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених пунктами 5, 6, 8 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV та за наявності підстави для зупинення розгляду заяви, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону №1952-IV, а також з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та іх обтяження, щодо внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, та допущені при його прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою, оскільки впливає на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених п. 2 і 3 ч. 7 ст. 37 Закону №1952-IV, це рішення підлягає анулюванню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Колегія дійшла правильного висновку про можливість реалізації своїх повноважень у сфері державної реєстрації прав, одночасно із визнанням прийнятим з порушенням Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.