Справа № 640/15719/19
15 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Штульман І.В. та суддів: Оксененка О.М., Черпака Ю.К., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбоу Компонентс" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбоу Компонентс" задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м.Києві (надалі - відповідач-1, апелянт) 18 березня 2025 року через підсистему "Електронний суд" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року залишено апеляційну скаргу відповідача без руху, оскільки до неї не додано вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документів на підтвердження цих обставин, та документ про сплату судового збору. Судом надано 10 днів для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта 26 березня 2025 року та 04 квітня 2025 року надійшли клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги шляхом оплати судового збору та надання заяви про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, в якому зазначає, що у зв'язку з технічними збоями в обміні документами в системі "Електронний суд", на адресу апелянта копія вказаного судового рішення не надходила та не була належним чином зареєстрована та опрацьована вчасно. Представник Головного управління ДПС у м.Києві зазначає, що відповідач-1 дізнався про наявність рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року по справі №640/15719/19 із Єдиного державного реєстру судових рішень під час моніторингу, тобто через понад дев'ять місяців після його направлення апелянту.
Розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, мотивуючи це слідуючим.
Суд звертає увагу, що згідно бази Діловодства спеціалізованих судів рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року доставлено в «Електронний кабінет» Головного управління Державної податкової служби у м.Києві 30 травня 2024 року о 22 год 15 хв. Строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року розпочався з 31 травня 2024 року і закінчився 30 червня 2024 року. Апеляційну скаргу на оскаржуване судове рішення надано до Шостого апеляційного адміністративного суду лише через 260 (двісті шістдесят) днів після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Так, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
За змістом статті 295 КАС України вбачається, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Враховуючи те, що апелянт є суб'єктом владних повноважень, на нього покладено обов'язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо сплати судового збору і оскарження судового рішення у встановлений законом строк.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі №560/15534/21 та від 22 грудня 2022 року у справі №380/19423/21.
Враховуючи вищевикладене та відсутність необхідних документів, що підтверджували б зазначені в апеляційній скарзі обставини, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для визнання поважними зазначених вище причин пропуску відповідачем-1 тридцятиденного строку (двісті шістдесят днів з моменту закінчення строку на апеляційне оскарження) на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги і відмовити у відкритті провадження у справі.
За змістом частини четвертої статті 299 КАС України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 44, 121, 169, 248, 251, 295, 296, 298, 299, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбоу Компонентс" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, - залишити без задоволення.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбоу Компонентс" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.В. Штульман
Судді: О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак