Справа № 580/9015/24 Суддя (судді) першої інстанції: Рідзель О.А.
15 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2024 №4942, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано таким, що добровільно здався в полон та призупинено виплату членам сім'ї належних щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткової винагороди;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 з 01.07.2024 виплату грошового забезпечення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» від 30 листопада 2016 року №884 та виплачувати до повного з'ясування обставин захоплення солдата ОСОБА_2 , гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у полон або заручником, його інтернування або звільнення, або визнання його в установленому законом порядку безвісно відсутнім чи померлим, але не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2024 №4942 ОСОБА_2 визнано таким, що добровільно здався в полон та призупинено виплату членам сім'ї належних щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткової винагороди, однак вказаний наказ є протиправний та підлягає скасуванню.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову, зазначив, що добровільна здача в полон та перехід на бік ворога, в період збройного конфлікту та участь у штурмі позицій Збройних Сил України, зі зброєю в руках, поблизу н.п. Красногорівка, вчинені в умовах воєнного стану гранатометником 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 нанесли шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України. При цьому, чинне законодавство України чітко встановлює, що у випадку добровільної здачі в полон військовослужбовця, останній не може бути включений до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень, а відтак доводи позивача про необхідність нарахування та виплати грошового забезпечення її чоловіка є безпідставними.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження на даний час існування правомірних підстав припинення виплат грошового забезпечення позивачу з 01.07.2024.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідна до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.03.2023, укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2023 №199, солдата ОСОБА_2 зараховано до списків військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення, на котлове забезпечення зі сніданку 18.07.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2024 №123 солдата ОСОБА_2 призначено на посаду гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з рапортом командира 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 11.06.2024 №19691 та доповіддю командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 від 12.06.2024 №12/06, близько 04:36 год. 11.06.2024 під час штурмових дій противника на позиції ПВ «Браво-7» НОМЕР_2 механізованого батальйону, поблизу н.п. Новоолександрівка, Покровського району, Донецької області зник безвісти гранатометник 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 . У зв'язку із складною бойовою обстановкою розшукові дії провести не можливо.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №3650 від 11.06.2024 по вказаному факту було призначене службове розслідування.
За наслідками службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 » №3364 від 19.06.2024 встановлено, що до отримання рішення суду або лікарського свідоцтва про смерть, гранатометник 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роги НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання Черкаська область, Чигиринський район с. Матвіївка, номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зник безвісти близько 04:36 год. 11.06.2024, поблизу н.п. Новоолександрівка, Покровського району, Донецької області, під час виконання бойового завдання.
Пунктом 3 вказаного наказу начальнику фінансово-економічного служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 доручено призупинити виплати на картковий рахунок зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 , забезпечити виплату членам сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця після звернення із відповідною заявою до військової частини НОМЕР_1 належних щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії військового стану».
У подальшому, 03.08.2024 командир НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_4 склав та подав на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт (вх. від 03.08.2024 №29770) та доповідь від 03.08.2024 №03/08/1, відповідно до яких 03.08.2024 у відкритих джерелах мережі Інтернет, був виявлений відеофайл, з якого встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, у складі ворожої штурмової групи окремого загону ім. максима кривоноса, збройних сил рф, зі зброєю в руках, приймав участь у штурмі позицій Збройних Сил України, поблизу н.п. Красногорівка, де був поранений та загинув від крововтрати під час евакуації у ворожий шпиталь.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2024 №5401 по вказаному факту було призначене службове розслідування.
За наслідками службового розслідування складений акт від 09.08.2024 №3504, яким зафіксовано, що 03.08.2024, у відкритих джерелах мережі Інтернет (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_2 був виявлений відеофайл, з якого встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, у складі ворожої штурмової групи окремого загону ім. максима кривоноса, збройних сил рф, зі зброєю в руках, приймав участь у штурмі позицій Збройних Сил України, поблизу н.п. Красногорівка, де був поранений та загинув від крововтрати під час евакуації у ворожий шпиталь.
Окрім того, аналізуючи вказаний відеофайл (00:31-00:50) встановлено, що солдат ОСОБА_2 перед відеокамерою розповідає, що перебуваючи на бойових позиціях НОМЕР_5 ОМБР, добровільно вирішив здатися у полон та перейти на бік ворога.
Добровільна здача в полон та перехід на бік ворога, в період збройного конфлікту та участь у штурмі позицій Збройних Сил України, зі зброєю в руках, поблизу н.п. Красногорівка, вчинені в умовах воєнного стану гранатометником 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 нанесли шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України.
Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина солдата ОСОБА_2 виражається у формі прямого умислу.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2024 №4942 «Про результати службового розслідування за фактом добровільної здачі у полон та вчинення державної зради солдатом ОСОБА_2 » в діях вищезгаданого військовослужбовця вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених: ч.1 ст.430 Кримінального Кодексу України, відповідно до якої, добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років; ч.2 ст.111 Кримінального Кодексу України, відповідно до якої, державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
З оглядну на викладене, вказаним наказом від 09.08.2024 №4942 передбачено службове розслідування вважати завершеним.
Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 , на підставі п.3 розділу XXX Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року №745/32197 та п.8 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, з моменту підписання наказу призупинити виплату членам сім'ї солдата ОСОБА_2 належних щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткової винагороди, інших виплат, до набрання законної сили вироком суду по факту вчинення ним вищевказаних злочинів.
Заступнику командира 1 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 : Підготувати проект повідомлення про кримінальне правопорушення, стосовно причин та умов, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 430 Кримінального Кодексу України гранатометником 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 ; Надіслати повідомлення про кримінальне правопорушення разом з копіями матеріалів службового розслідування до органів Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та Прокуратури наявними засобами зв'язку; Після отримання витягу з ЄРДР, в день отримання надати витяг до відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 .
Начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 : Підготувати проект наказу по особовому складу про виведення в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ; Після надходження витягу з ЄРДР підготувати проект наказу про призупинення служби гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 .
Начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 : На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу підготувати проект наказу по стройовій частині про виведення в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ; На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу підготувати проект наказу по стройовій частині про призупинення служби гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із вказаним наказом, а також припиненням виплати грошового забезпечення у зв'язку із полоном ОСОБА_2 , позивач звернулась в суд з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновками службового розслідування, оформленого актом від 09.08.2024 №3504, та спірним наказом від 09.08.2024 №4942 обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_2 добровільно здався в полон, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, брав участь у штурмі позицій Збройних Сил України, зі зброєю, тому відсутні підстави для виплати позивачу грошового забезпечення на підставі вимог Порядку №884.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ч.4 ст.2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі ст.26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України», дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV затверджено статут Внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до ст.11 якого необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Щодо спірного наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2024 №4942 «Про результати службового розслідування за фактом добровільної здачі у полон та вчинення державної зради солдатом ОСОБА_2 », яким встановлено, що в діях згаданого військовослужбовця вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених ч.1 ст.430 та ч.2 ст.111 Кримінального Кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.4 Розділу ІІ Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року №604, доповіді та донесення про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, командири (начальники) військових частин надають своїм прямим начальникам за підпорядкованістю (керівники державних підприємств - керівнику структурного підрозділу Міністерства оборони України, на який покладено функціональне управління цим підприємством), повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку та керівника відповідної спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.
Доповіді та донесення надаються:
- негайно (протягом 15 хвилин) після отримання інформації про подію, кримінальне правопорушення, адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією,- усно (у доповіді мають зазначатися умовне найменування, пункт дислокації та підпорядкованість військової частини, дата і час скоєння правопорушення, стислий зміст, обставини та місце скоєння (вчинення), ким виявлено правопорушення, заподіяні матеріальні збитки, загибель, поранення людей, демографічні дані учасників, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові командира військової частини, номери телефонів для уточнення інформації);
- про обставини вчинення події, кримінального правопорушення - за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції; адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією,- за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції,- письмово протягом доби з моменту надання усної доповіді про подію, кримінальне правопорушення, адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. У разі вчинення військового адміністративного правопорушення завірена копія протоколу про військове адміністративне правопорушення протягом 5 діб надсилається до органу управління Військової служби правопорядку та до спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.
У разі скоєння підлеглим військовослужбовцем кримінального правопорушення командир (начальник) військової частини протягом робочого дня письмово повідомляє про це керівника відповідного органу досудового розслідування (з урахуванням підслідності, визначеної статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України), начальника органу управління Військової служби правопорядку та керівника відповідної спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.
Також, на підставі п.1 Розділу 2 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608), службове розслідування може призначатися у разі, зокрема: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань.
На підставі п.п.1-6 Розділу 5 Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акту службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акту службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акту службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акту службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акту службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до п.6 Розділу 6 Порядку №608 якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
З матеріалів справи вбачається, 03.08.2024 командир 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_4 склав та подав на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт (вх. від 03.08.2024 №29770) та доповідь від 03.08.2024 №03/08/1, відповідно до яких 03.08.2024 у відкритих джерелах мережі Інтернет, був виявлений відеофайл, з якого встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, у складі ворожої штурмової групи окремого загону ім. максима кривоноса, збройних сил рф, зі зброєю в руках, приймав участь у штурмі позицій Збройних Сил України, поблизу н.п. Красногорівка, де був поранений та загинув від крововтрати під час евакуації у ворожий шпиталь.
На підставі цієї доповіді, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2024 №5401 по вказаному факту було призначене службове розслідування, за наслідками якого складено акт від 09.08.2024 №3504 та виданий спірний наказ від 09.08.2024 №4942, якими зафіксовано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, у складі ворожої штурмової групи окремого загону ім. максима кривоноса, збройних сил рф, зі зброєю в руках, приймав участь у штурмі позицій Збройних Сил України, поблизу н.п. Красногорівка, де був поранений та загинув від крововтрати під час евакуації у ворожий шпиталь. Окрім того встановлено, що солдат ОСОБА_2 перед відеокамерою розповідає, що перебуваючи на бойових позиціях 110 ОМБР, добровільно вирішив здатися у полон та перейти на бік ворога. Добровільна здача в полон та перехід на бік ворога, в період збройного конфлікту та участь у штурмі позицій Збройних Сил України, зі зброєю в руках, поблизу н.п. Красногорівка, вчинені в умовах воєнного стану ОСОБА_2 нанесли шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, а в його діях вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених ч.1 ст.430 та ч.2 ст.111 Кримінального Кодексу України.
Матеріали службового розслідування підтверджують описані події.
Так, з наявних у матеріалах справи скріншотів з виявленого відповідачем у мережі інтернет відеофайлу вбачається наступна інформація:
« ІНФОРМАЦІЯ_3 на бойове завдання зі звільнення н.п. Красногорівка від націоналістичних бандформувань. «ОСОБА_2» знаходився у складі першої штурмової групи»;
«в запеклих боях за н.п. Красногорівка боєць штурмової групи загону ім. максима кривоноса ОСОБА_2 з позивним « ОСОБА_2 » при штурмі опорного пункту отримав поранення, після чого помер від крововтрати»;
« ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4-ІНФОРМАЦІЯ_5 Позивний « ОСОБА_2 ».
Як установлено з відкритих джерел у мережі інтернет, загін ім. максима кривоноса є воєнним формуванням збройних сил російської федерації, до складу якого входять військовослужбовці Збройних Сил України, що перейшли на бік ворога, та приймають участь у воєнних діях проти України.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновками службового розслідування, оформленого актом від 09.08.2024 №3504, та спірним наказом від 09.08.2024 №4942 обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_2 добровільно здався в полон, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, брав участь у штурмі позицій Збройних Сил України, зі зброєю, що свідчить про ознаки складу злочинів, передбачених ч.1 ст.430 та ч.2 ст.111 Кримінального Кодексу України, у зв'язку із чим повідомлено правоохоронні органи.
Вищевикладене вказує, що у цій частині наказ від 09.08.2024 №4942 є обґрунтованим та законним.
Щодо правомірності спірного наказу в частині призупинення виплати членам сім'ї ОСОБА_2 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, додаткової винагороди, інших виплат, колегія суддів зазначає наступне.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначений Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 (далі - Порядок №884).
Пунктами 2, 3, 4, 7, 8 Порядку №884 передбачено, що під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби.
За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
При цьому, відповідно до п.8 Порядку №884 виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (установи, організації), місця служби або дезертирували, не здійснюється.
Враховуючи, що висновками службового розслідування, оформленого актом від 09.08.2024 №3504, та спірним наказом від 09.08.2024 №4942 обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_2 добровільно здався в полон, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, брав участь у штурмі позицій Збройних Сил України, зі зброєю, відсутні підстави для виплати позивачу грошового забезпечення на підставі вимог Порядку №884.
Таким чином, спірний наказ від 09.08.2024 №4942 в частині призупинення виплати позивачу грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 15.04.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна