16 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34875/23
Перша інстанція: суддя Хом'якова В.В.,
повний текст судового рішення
складено 22.08.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
14.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправними дiї вiйськової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 10.03.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рiк без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здiйснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 10.03.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рiк з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рiк" станом на 01.01.2022, на вiдповiдний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дiї вiйськової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 10.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рiк, грошової компенсації за 33 невикористаних днi основної щорiчної вiдпустки за 2022-2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 10.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рiк, грошової компенсації за 33 невикористаних дні основної щорічної вiдпустки за 2022-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за вiйськовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рiк" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням ранiше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції військовою частиною НОМЕР_1 безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі військовою частиною НОМЕР_1 викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду скаржник вказує, що військовою частиною НОМЕР_1 28.02.2025 отримано (за підпорядкованістю від старшого начальника) звернення ОСОБА_2 (представника ОСОБА_1 ) на веб-сайт УКЦ від 25.02.2025 №ДЯ-18516404 щодо несплати виконавчого збору у розмірі 32000грн. та виконання рішення суду у справі №420/34875/23. Скаржник стверджує, що до участі в розгляді справи військова частина НОМЕР_1 не залучалась та про результат розгляду справи не повідомлялась. Однак, за результатом розгляду справи на військову частину НОМЕР_1 покладено певні обов'язки.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2025 визнано вказані військовою частиною НОМЕР_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 неповажними.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 - відмовлено.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами.
Роз'яснено скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали щодо подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із наведенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
На виконання вищеозначеного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду скеровано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду.
Мотивуючи таке звернення суб'єкт владних повноважень стверджує, що в спірних правовідносинах відповідачем по справі мала бути військова частина НОМЕР_1 , яка є розпорядником бюджетних коштів, замовляє нараховані кошти для здійснення видатків з бюджету та проводить оплату військовослужбовцям підпорядкованих підрозділів. Однак, до участі у справі в якості відповідача її залучено не було. Як зазначає військова частина НОМЕР_1 , про наявність оскаржуваного судового акту їй стало відомо лише 28.02.2025. Крім того, на думку скаржника, оформлення платіжної інструкції від 27.12.2024 №3245 про сплату судового збору за оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції по справі №420/34875/23 не вказує на дату, коли військова частина НОМЕР_1 дізналась про наявність відповідного судового акту.
Надаючи оцінку доводам скаржника щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства України, колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, таких причин військовою частиною НОМЕР_1 в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не наведено.
Апеляційний адміністративний суд зазначає, що наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини є суб'єктивними, залежали виключно від співпраці представників військової частини НОМЕР_2 із представниками військової частини НОМЕР_1 та належного виконання ними взятих на себе обов'язків відповідного суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п.8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Як установлено колегією суддів, ОСОБА_1 до 10.05.2023 перебував на грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.05.2023 №134 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вказує, що грошове забезпечення ОСОБА_1 виплачується за місцем його перебування на грошовому забезпеченні, тобто військовою частиною НОМЕР_2 .
При цьому, взаємодія військових частин щодо виплати військовослужбовцю грошового забезпечення не може бути визнана обставиною, що є об'єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи та пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
У вирішенні досліджуваного питання не є юридично спроможним також посилання військової частини НОМЕР_1 на те, що на виконання директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача ЗСУ від 24.11.2024 №Д-321/109/дск та наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 26.11.2024 №271/дск відповідні окремі батальйони територіальної оборони, у тому числі військову частину НОМЕР_2 , переформовано на попередніх фондах у військову частину НОМЕР_1 , а умовне найменування з кодом ЄДРПОУ з 20.02.2025 анульовано.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що про наявність рішення окружного адміністративного суду у справі №420/34875/23 військова частина НОМЕР_1 дізналась в грудні 2024 року.
Означене підтверджується змістом доданої до апеляційної скарги платіжної інструкції від 27.12.2024 №3425, у якій у розділі призначення платежу зазначено: «частк.опл.Суд.збір, за позов. ОСОБА_1 , на ріш.від 22.08.2024 по справі №420/34875/23, Одеський окруж.адмін.суд.».
Платником у названому платіжному документі визначено саме військову частину НОМЕР_1 .
Отже, за наслідком дослідження доводів військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції колегія суддів констатує, що вони є необґрунтованими, оскільки представником скаржника не зазначено та до апеляційного суду не подано жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подання даної скарги.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст. 299 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Визнати вказані військовою частиною НОМЕР_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 неповажними.
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/34875/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький