П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/34718/24
Перша інстанція суддя Скриль Ю.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Хаджибейського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 полковнику ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 197 від 25 вересня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_4 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2024 року залишено позов ОСОБА_1 без розгляду на підставі ч. 4 ст. 123 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність залишення позову без розгляду, так як позивачем у межах спірних правовідносин пропущено строку звернення до суду з поважних причин.
При цьому, позивач наголошує, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 21 жовтня 2024 року за наслідком отримання матеріалів виконавчого провадження щодо примусового виконання оскаржуваної постанови.
Крім того, апелянт категорично заперечує достовірність акта ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26 вересня 2024 року, як доказу, що підтверджує факт оголошення йому 26 вересня 2024 року про існування спірної постанови.
В свою чергу, суб'єктом владних повноважень подано відзив на апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про залишення без задоволення позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що до Київського районного суду м. Одеси 29 жовтня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправної та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2024 року № 197, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_4 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення, розміром 25 500,00 грн.
При цьому, згідно акта відмови ОСОБА_1 від отримання постанови про адміністративне правопорушення № 197 від 25 вересня 2024 року, який складено командиром взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , 26 вересня 2024 року ОСОБА_1 ознайомився зі змістом постанови та відмовився від отримання її копії.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про необхідність залишення без розгляду позову, так як позивачем пропущено встановлений 10-денний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В свою чергу, як встановлено судом першої інстанції та вбачається із зібраних матеріалів у справі, позивач не був присутній під час розгляду його справи про адміністративне правопорушення 25 вересня 2024 року.
При цьому, про існування оскаржуваної постанови, згідно висновків суду першої інстанції, позивач мав знати 26 вересня 2024 року за наслідком відвідування ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому оголошено зміст оскаржуваної постанови, що підтверджується актом відмови ОСОБА_1 від отримання постанови про адміністративне правопорушення № 197 від 25 вересня 2024 року, який складено командиром взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 26 вересня 2024 року.
Внаслідок чого, судом першої інстанції зроблено висновок, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом 29 жовтня 2024 року позивачем пропущено встановлений 10-денний строк звернення до суду.
З іншого боку, позивач зазначає, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо лише за наслідком отримання 21 жовтня 2024 року матеріалів виконавчого провадження щодо примусового виконання оскаржуваної постанови.
При цьому, позивач категорично заперечує достовірність зазначеного акта та зазначає, що йому не оголошувалось 26 вересня 2024 року про існування спірної постанови.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду позову, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, як зазначено вище, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 29 жовтня 2024 року.
При цьому, 09 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Одеса 11 листопада 2024 року подано до суду першої інстанції заяву про залишення позову без розгляду, що обґрунтовувалась посиланнями на те, що копію оскаржуваної постанови направлено позивачу поштою 25 вересня 2024 року.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що будь-яких пояснень щодо існування вищезгаданого акта від 26 вересня 2024 року, як і копії такого акта, до суду з відповідною заявою не надавалось.
Аналогічним чином про існування зазначеного акта не зазначалось в інших процесуальних документах, що надавались до суду першої інстанції суб'єктом владних повноважень до дня постановлення оскаржуваної ухвали суду.
В свою чергу, колегія суддів наголошує, що відповідний акт про відмову від підпису долучено відповідачем до матеріалів судової справи лише у судовому засіданні, що відбулось 06 грудня 2024 року.
З іншого боку, як зазначає позивач та як вбачається із зібраних матеріалів у справі, 30 вересня 2024 року позивачем подано до ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Одеса запит про надання інформації, зокрема щодо наявності постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Доказів надання відповіді позивачу на зазначений запит до суду не надано.
Вказана обставина, на переконання колегії суддів, спростовує висновок суд першої інстанції про те, що позивач проявлено байдужість до наслідків розгляду його адміністративної справи та не вчинено належних дій для отримання спірної постанови.
Крім того, колегія суддів зазначає, що право особи на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема, строком звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, що установлений чинним процесуальним законодавством.
При цьому, положення КАС України передбачають можливість поновлення судом пропущених процесуальних строків, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.
В свою чергу, вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску позивачем строків звернення до суду, колегія суддів враховує встановлену хронологію оскарження позивачем постанови у справі про адміністративне правопорушення, обставини подання суб'єктом владних повноважень до суду акта від 26 вересня 2024 року, а також бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо розгляду запиту позивача на отримання інформації від 30 вересня 2024 року.
Крім того, за умови наявності суперечностей щодо дати ознайомлення позивача зі змістом оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує значний розмір накладеного на позивача адміністративного стягнення (штрафу) у якості обставини, що також має враховуватися при вирішенні питання допуску позивача, як фізичної особи, до правосуддя.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин наявні підстави для поновлення пропущених позивачем процесуальних строків.
При цьому, на переконання колегії суддів, висновки суду першої інстанції про необхідність залишення позову без розгляду є необґрунтованими, а як наслідок колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду про залишення позову без розгляду, як таку, що перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 120, 122, 169, 308, 311, 312, 315, 320, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2024 року, з направленням адміністративної справи № 947/34718/24 до Київського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький