15 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25739/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024, (суддя суду першої інстанції Рябчук О.С.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/25739/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 із зарахуванням до страхового стажу періоди роботи з 15.09.1982 по 25.10.1983, з 04.03.1985 по 21.03.1986, з 11.10.1995 по 01.02.1996 в зв'язку з тим, що в уточнюючій довідці від 25.11.2020 № С-296-2020 відсутня дата звільнення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.09.1982 по 25.10.1983, з 04.03.1985 по 21.03.1986,з 11.10.1995 по 01.02.1996 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2024 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що маючи необхідний страховий стаж звернувся з необхідним пакетом документів та заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок призначеної пенсії за віком. Проте, після розгляду заяви відповідачем було відмовлено у перерахунку пенсії за віком через певні недоліки в оформленні уточнюючих довідок. Позивач наголошує, що відповідальність за заповнення та ведення трудових книжок несе роботодавець та наслідком його дій не може бути позбавлення права позивача на пенсійне забезпечення.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27.11.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , що оформлене листом від 25.04.2024р. № 25195-16658/С-01/8-0400/24. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.09.1982 по 25.10.1983, з 04.03.1985 по 21.03.1986, з 11.10.1995 по 01.02.1996, з 02.02.1996 по 14.06.1996 та з 24.01.1999 по 31.05.1999року. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду про протиправність неврахування періодів трудової діяльності позивача з 15.09.1982 по 25.10.1983, з 04.03.1985 по 21.03.1986, з 11.10.1995 по 01.02.1996, з 02.02.1996 по 14.06.1996 та з 24.01.1999 по 31.05.1999року. В решті позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до загального страхового стажу Позивача не враховані періоди роботи з 15.09.1982 по 25.10.1983, з 04.03.1985 по 21.03.1986, з 11.10.1995 по 01.02.1996 у зв'язку з тим, що в уточнюючій довідці від 25.11.2020 № С-296-2020 відсутня дата звільнення. Також, не враховано періоди роботи з 02.02.1996 по 14.06.1996, з 24.01.1999 по 31.05.1999 оскільки ПІБ на титульній сторінці не відповідає ПІБ в паспорті ( виправлення по батькові не відповідає Інструкціям № 58 та № 162). Відповідач зазначає, що перерахунок його пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу, відтак суд протиправно зобов'язав відповідача здійснити зарахування та перерахунок пенсії.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням всього наявного страхового стажу.
У відповідь на звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано лист № 25195-16658/С-014/8-0400/24 від 25.04.2024 року, яким відмовлено у вчиненні перерахунку через відсутність правових підстав, а також повідомлено про наступні періоди, які не було включено до страхового стажу позивача:
“До вашого загального страхового стажу не враховані періоди роботи з 15.09.1982 по 25.10.1983, з 04.03.1985 по 21.03.1986, з 11.10.1995 по 01.02.1996 у зв'язку з тим, що в уточнюючій довідці від 25.11.2020 № С-296-2020 відсутня дата звільнення. Також, не враховано періоди роботи з 02.02.1996 по 14.06.1996, з 24.01.1999 по 31.05.1999 оскільки ПІБ на титульній сторінці не відповідає ПІБ в паспорті ( виправлення по батькові не відповідає Інструкціям № 58 та № 162).
Не погоджуючись з наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України відмовою у призначенні пенсії за віком позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не зарахував частину стажу позивача для умов призначення пенсії, оскільки позивач не може нести відповідальність за заповнення роботодавцем трудової книжки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058).
Згідно до ст. 8 Закону №1058 передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно із ст. 1 Закону “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону №1788 визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Державного комітету Ради міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати від 20.06.1974 р. № 162 (далі - Інструкція № 162) (чинної на момент виникнення спірних правовідносин щодо періоду роботи позивача з 02.07.1984 року по 01.10.1991 рік) в графі 3 розділу “Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, в графі 2 вказується дата прийняття на роботу.
В графі 3 пишеться: “Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, дільницю, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії чи посади та присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії чи посади, на яку прийнято працівника, здійснюються: для робітників - у відповідно до найменувань професій, вказаних в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт та професій для робітників; для службовців - у відповідно до найменувань посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розпису.
Згідно до п. 2.25 Інструкції № 162 записи про причини звільнення повинні здійснюватися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюваннями чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Запис про звільнення в трудовій книжці працівника проводиться з додержанням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 - дата звільнення; в графі 3 - причина звільнення; в графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата та номер.
Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 р. “Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Згідно до п. 2.4 Інструкції “Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 (далі - Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник,
виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Відповідно до п. 4.1 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і
нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Згідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки» від 27.04.1993 р. № 301 за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 15.09.1982р. наявні наступні записи щодо роботи у спірних періодах:
-Тушкинський машинобудівний завод;
- 15.09.1982 прийнятий вантажником до відділу забезпечення. Наказ № 110 від 15.09.1982р.;
-18.10.1982 переведений учнем оператора станків ЧПУ через брак кадрів. Наказ № 204 від 15.10.1982р.;
-25.10.1983р. звільнений за власним бажанням. Наказ № 21Р від 25.10.19832р.;
-Дніпровське виробниче об'єднання “ Дніпростройіндустрії»;
-04.03.1985р. прийнятий слюсарем 4 розряду в цех велико - панельного домобудівництва. Наказ № 75к від 28.02.1985р.;
-01.07.1985р. переведений в цех металоконструкцій . Наказ № 193к від 01.07.1985р.;
-21.03.1986р. звільнений з рботи за власним бажанням. Наказ № 70 к від 24.03.1986р.;
-11.10.19985 прийнятий водієм в гараж. Наказ № 1146-к від 11.10.1995р.;
-01.02.1996 звільнений по переводу п. 5 ст. 36 КЗпП України. Наказ № 127-к від 10.03.1996;
-02.02.1996 прийнятий по переводу в гараж водієм. Наказ № 87-к від 14.03.1996р.;
-14.06.1996 звільнений за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України. Наказ № 313к від 20.06.1996р.
Відповідно дублікату трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 03.09.1996р. наявні наступні записи щодо спірних періодів роботи:
-Приватне підприємство “Ранок +»;
-24.01.1999 прийнятий на посаду водія 2 класу. Наказ № 10к від 24.01.1999;
-06.07.2001 року звільнений за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України. Наказ № 06/07 від 06.07.2001р.
Дати наказів про прийняття на роботу та звільнення є повними.
Записи скріплені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб.
Таким чином, наведені записи є такими, що, незважаючи на виявлені органом Пенсійного фонду недоліки, дають можливість підтвердити страховий стаж позивача.
Позивач не несе відповідальності за заповнення та зберігання трудових книжок.
Не належний порядок заповнення трудової книжки з вини відповідальної особи підприємства не може бути підставою для обмеження права особи на призначення пенсії.
Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24.05.2018 р. № 490/12392/16-а, від 29.03.2019 р. № 548/2056/16-а,від 28.02.2018 р. № 428/7863/17, від 04.09.2018 р. № 423/1881/17.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії позивачу на підставі поданої ним заяви та долучених до неї документів, яка оформлена листом від 25.04.2024р. № 25195-16658/С-01/8-0400/24, вчинена відповідачем у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством, та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Поряд із цим суд першої інстанції обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок зарахувати відповідний стаж позивача, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду про протиправність неврахування періодів роботи з 15.09.1982 по 25.10.1983, з 04.03.1985 по 21.03.1986, з 11.10.1995 по 01.02.1996, з 02.02.1996 по 14.06.1996 та з 24.01.1999 по 31.05.1999року.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 в адміністративній справі № 160/25739/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак