16 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 383/1634/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2025 р. (суддя Замша О.) в адміністративній справі №383/1634/24 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Гаврилюка Сергія Володимировича, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3717067 від 23.12.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на нього застосовано штраф в сумі 510 грн. на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування протиправності спірної постанови позивач вказував на відсутність доказів скоєння правопорушення та обставин події.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2025 р. в адміністративному позові ОСОБА_1 відмовлено, спірна постанова залишена судом без змін.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на те, що відеозапис подій зроблений поліцейським невідомим пристроєм, суд першої інстанції докази не витребував, сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є свідченням наявності складу, події правопорушення та вини позивача у його вчиненні.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління патрульної поліції в Кіровоградській області просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, наполягаючи на правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ним п.п.9.2 "б" ПДР та ч. 2 ст. 122 КУпАП, яке зафіксовано на нагрудну відеокамеру поліцейського.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження наведено в ухвалі суду від 14 березня 2025 р.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Обставини справи:
Постановою серії ЕНА № 3717067 від 23.12.2024, винесеною поліцейським відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Гаврилюком С.В., притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення п.9.2 "б" ПДР та накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу на суму510 грн. (а.с.15).
Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови.
Скаржник/позивач наполягає на відсутності доказів порушення, яке поставлено йому у провину.
Колегія суддів зазначає наступне.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 73 Кодексу адміністративного судочинства України). Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи (Стаття 96 Кодексу адміністративного судочинства України). Крім того, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) також визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно змісту спірної постанови, 23.12.2024 о 20:16:13 у м. Бобринець по вулиці Незламності, 78 водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ RENO SANDERO НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушив п. 9.2 "б" Правил дорожнього руху - "Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом".
За вимогами п. 9.2 "б" Правил дорожнього руху (ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Відповідальність за це порушення частиною 2 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області до суду першої інстанції на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності надано DVD-R з відеозаписом подій, зафіксованих на технічний пристрій (а.с.48).
Доводи скаржника про те, що відеозапис є неналежним доказом колегія суддів вважає неспроможними, оскільки технічний прилад, на який зафіксовано порушення позивачем Правил дорожнього руху, використовується патрульними поліцейськими на підставі статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Інформація про наявність відеозапису зазначена у спірній постанові, у зв'язку із чим підстави для виключення його із кола доказової бази відсутні.
Суд першої інстанції прийняв зазначений відеозапис як такий, що відповідає критеріям щодо належності, достовірності, допустимості і достатності доказів, встановлених статтями 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, і такий висновок суду підтримується колегією суддів за результатами перегляду справи в апеляційному провадженні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2025 р. в адміністративній справі №383/1634/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили 16 квітня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник