16 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8760/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 р. (суддя Татаринов Д.ВА) в адміністративній справі №280/8760/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку та виплаті пенсії без її обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію з 01 лютого 2022 р. без обмеження її максимальним розміром, із урахуванням суми індексації пенсії, виходячи з розрахунку грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 04 грудня 2023 р. №859/с, із урахуванням усіх видів грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію з 01 лютого 2023 р. без обмеження максимальним розміром, із урахуванням суми індексації пенсії, виходячи з розрахунку грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 04 грудня 2023 р. №860/с, із урахуванням усіх видів грошового забезпечення.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення суду у справі № 280/2132/24 з 01 лютого 2022 р. та 01 лютого 2023 р. йому проведено перерахунок пенсії, однак відповідач обмежив розмір пенсії максимальним, що є протиправним.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує про порушення позивачем строку звернення до суду. Також вказує, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 20 грудня
2016 р. № 7-рп/2016 є безпідставним, оскільки Законом України від 06 грудня 2016 р. №1774-VIII (надбав чинності з 01 січня 2017 р., тобто пізніше рішення Конституційного Суду України) внесено зміни до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо обмеження пенсії максимальним розміром. Крім того, ч.2 Розділу II Закону України від 08 липня 2011 р. №3668-VI також визначено обмеження пенсії максимальним розміром. Міністерство соціальної політики України листом від 02 травня 2023 р. № 5605/0/2-23/54 надало роз'яснення, що виходячи з мотивувальної та резолютивної частини Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. № 7-р(ІІ)/2022 підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12 квітня 2023 р. особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 р. Оскільки позивач не відноситься до зазначеної категорії осіб, розмір його пенсії було обмежено максимальним. Також вказує про необхідність в частині доплати до пенсії 2000,00 грн. зупинити провадження у справі до розгляду Верховним Судом зразкової справи №400/6254/24.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду першої інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 р. у справі № 280/2132/24, яке набрало законної сили 23 травня 2024 р., Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов'язано з 01 лютого 2022 р. провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №859/с від 04 грудня 2023 р. та з 01 лютого 2023 р., виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №860/с від 04 грудня 2023 р.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22 липня 2024 р. №12853-12531/З-02/8-0800/24 позивача повідомлено про здійснений перерахунок пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду, а також про те, що статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено максимальний розмір пенсії.
Станом на 01 лютого 2022 р. та 01 лютого 2023 р. підсумок пенсії ОСОБА_1 із урахуванням максимального розміру становить 22 497,31 грн. Підсумок пенсії із надбавками без застосування обмежень станом на 01 лютого 2022 р. становить 27 745,87 грн., а станом на 01 лютого 2023 р. - 35 885,31 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності здійснення відповідачем на користь позивача виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно частин 1,2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24 грудня 2015 р. визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 р., в частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та в частині 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 р.".
Водночас, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Також не підлягають застосуванню положення постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118, від 24 лютого 2023 р. № 168, від 23 лютого 2024 р. № 185 щодо обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки вони суперечать приписам частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 12 квітня 2023 р.
Таким чином, до 12 квітня 2023 р. мала місце колізія між приписами частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016, та статтею 2 Закону № 3668-VI, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022, в частині обмеження пенсії максимальним розміром.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 р. у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових доказів, розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2022 р. становить 27 745,87 грн., а станом на 01 лютого 2023 р. - 35 885,31 грн. Вказані розмірі пенсії обмежено відповідачем максимальним 22 497,31 грн. (а.с.32,34).
Дані обставини свідчать про вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо необхідності здійснення відповідачем на користь позивача виплати пенсії з 01 лютого 2022 р. та з 01 лютого 2023 р. в повному розмірі без обмеження максимальним розміром.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення позивачем строку звернення до суду слід вказати, що в даному випадку порушення прав позивача виникло після виконання відповідачем рішення суду від 22 квітня 2024 р. у справі № 280/2132/24, про відповідачем було повідомлено позивача в листі від 22 липня 2024 (а.с.11). До суду позивач звернувся 18 вересня 2024 р., тобто в межах встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку.
Щодо доводів апеляційної скарги відносно необхідності зупинити провадження у справі в частині щомісячної доплати 2000,00 грн. до розгляду зразкової справи №400/6254/24 то слід зазначити, що Верховним Судом ухвалено постанову від 13 березня 2025 р., однак ОСОБА_1 позовні вимоги по вищевказаній доплаті не заявляв.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 р. в адміністративній справі №280/8760/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 квітня 2025 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник