16 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4089/24
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року по справі № 160/4089/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
14 квітня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , направлена через підсистему “Електронний суд».
Під час перевірки апеляційної скарги встановлено, що вона подана відповідачем з пропуском строку, встановленого КАС України.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України (в редакції на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження 05.06.2024.
За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У частині шостій наведеної статті також визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно довідки про доставку електронного листа вказане рішення суду першої інстанції від 05.06.2024 було надіслано одержувачу (ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) через підсистему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 05.06.2024 о 14:15 год., що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаного рішення, з урахуванням приписів ч.6 ст.251 КАС України, є 05.06.2024.
Отже, відлік строку на апеляційне оскарження, що визначений п.1 ч.2 ст.295 КАС
України, з огляду на положення статті 120 КАС України, розпочинається 06.06.2024 та останнім днем такого строку є 05.07.2024.
Разом з тим, апеляційна скарга ГУ ПФУ в Дніпропетровській області сформована в підсистемі "Електронний суд" та подана до суду лише 14.04.2025, тобто з пропуском строків на апеляційне оскарження, що встановлені статті 295 КАС України.
В апеляційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначаючи, що оскаржуване судове рішення отримано Головним управлінням 06.06.2024 вх. № 43627/7, яке в свою чергу набрало законної сили 06.07.2024 року. Зазначене рішення суду відповідно до доповідної записки від 09.04.2025 № 54354/01-16 відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, залишено без виконання, оскільки останнє підлягає апеляційному оскарженню, тому, користуючись своїм законним правом на апеляційне оскарження зазначеного рішення, Головне управління звертається з цією апеляційною скаргою.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Отже, учасники справи мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, установлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк апеляційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак наведені скаржником обставини є суб'єктивними та пов'язані виключно з неналежною організацією відповідачем процесу щодо оскарження судового рішення.
Скаржник не повідомляє суду жодних обставин особливого і непереборного характеру, які об'єктивно унеможливили звернення відповідача з апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку та виправдовували подання скарги з пропуском такого значного строку (звернення відбулося після спливу більше десяти місяців від дати вручення судового рішення).
Суд зауважує на тому, що з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливають на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
Суд зазначає, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (задля визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.
Суд зауважує, що скаржник є державним органом і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
Згідно частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Керуючись ч.3 ст.298 КАС України, суддя -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року по справі № 160/4089/24 - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний кабінет, а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили 16 квітня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.В. Семененко