про відмову у відкритті апеляційного провадження
16 квітня 2025 року справа №200/7951/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши апеляційну скаргу представника позивача Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №200/7951/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга представника позивача Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №200/7951/24.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для такого поновлення, доказів сплати судового збору.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано представником 25.03.2025 року.
Через систему «Електронний суд» до апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача в якому апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначив, що первісна апеляційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, однак через несплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто, також зазначив, що представник позивача не мав зв'язку з позивачем, через відсутність зв'язку у м. Покровськ Донецької області, а тому був позбавлений можливості узгодити дії щодо усунення недоліків, та сплати судового збору.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Отже, приписи вказаної норми дозволяють поновити пропущенний строк у разі , якщо учасником справи не було вручено текст рішення в день проголошення або складення.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, наведені мотиви колегія суддів не вважає поважними причинами пропуску строку.
Так, з матеріалів справи встановлено, що відповідно довідки про доставку електронного документа копія оскаржуваного рішення від 19.12.2024 року по справі №200/7951/24 надіслано до Електронного кабінету учасника процесу представнику позивача Сакуну Віталію Анатолійовичу - 23.12.2024 року. о 20:01 год, тобто вважається врученою 24.12.2024 року.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
З моменту отримання учасником справи повного тексту рішення в електронній формі на офіційну електронну адресу учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (в Електронний кабінет), вважається, що ним належним чином отримано судове рішення і з цього моменту розпочинається перебіг строку на його апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Суддя-доповідач вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Жодних інших доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить.
З огляду на вищенаведене, строк з дня отримання рішення пропущено, будь-яких поважних причин пропуску вищезазначеного процесуального строку апелянтом не зазначено та доказів неможливості звернення з апеляційною скаргою в строк, передбачений ст. 286 КАС України скаржником не надано.
Як було зазначено вище, первісна апеляційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, однак через несплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто 03.03.2025 року, вдруге апелянт звернувся 14.03.2025 року.
Як встановлено судом, оскаржуване рішення місцевого суду було направлено судом першої інстанції відповідачу через підсистему "Електронний суд", даний електронний документ доставлено в електронний кабінет учасника справи 24.12.2024 року.
Апеляційну скаргу направлено на адресу апеляційного суду 14.03.2025 року через систему «Електронний суд», тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Посилання апелянта на наявність обмеження телефонного зв'язку, через які позивач не мав можливості зв'язатися з представником в період з 24.12.2025 по 03.03.2025, що позбавило можливості вчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, жодними доказами не підтверджене.
Слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено 26.03.2025 року відповідно до платіжного документу № 0258-7322-3787-0436 у розмірі 1453,44 грн, що не свідчить про те, що позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
При цьому позивач при зверненні як до суду першої, так і апеляційної інстанцій діяв через свого представника - адвоката. Слід зауважити, що вручення судового рішення представникові позивача належить вважати врученням судового рішення і особі, яку він представляє.
Взагалі, неоплата апеляційної скарги судовим збором не перешкоджає її подачі, такий недолік є лише підставою для залишення її без руху.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, необхідно надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск такого строку. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Однак, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.
Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання відносно поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Серед іншого, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У п.46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», т.б. принципу «остаточності рішення», згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Частиною 2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права із урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, наведені мотиви колегія суддів не вважає поважними причинами пропуску строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно частини 3 зазначеної статті, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 121, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №200/7951/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 квітня 2025 року.
Судді Т.Г. Гаврищук
А.А. Блохін
І.В. Сіваченко