Провадження 11-кп/824/2719/2025 Категорія: ч. 1 ст. 162 КК України
ЄУН 370/3160/24 Головуючий у суді 1 інстанції - ОСОБА_1
10 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12024116210000114, внесеному до ЄРДР 5 жовтня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 162 КК України, за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Макарівського районного суду Київської області від 1 листопада 2024 року, яким
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фасова Макарівського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 16 листопада 1995 року Макарівським районним судом Київської області за частиною третьою статті 140, статті 17 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 43 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 6 квітня 1995 року на строк 5 років посиленого режиму з конфіскацією майна; 7 грудня 1998 року на підставі ст. 43 КК України, ст. 407 КПК України звільнений умовно-достроково з Менської виправної колонії (№ 91);
- 21 грудня 1999 року Макарівським районним судом Київської області за частиною третьою статті 140, статті 43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 29 квітня 2004 року звільнений з Березанської виправної колонії (№ 95) у зв'язку із відбуттям строку покарання;
- 10 листопада 2006 року Кагарлицьким районним судом Київської області за частиною другою статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 19 серпня 2009 року звільнений з Білоцерківської виправної колонії (№ 35) у зв'язку із відбуттям строку покарання;
- 25 лютого 2010 року Ірпінським міським судом Київської області за частиною другою статті 185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
- 11 квітня 2011 року Макарівським районним судом Київської області за частиною третьою статті 15, частиною другою статті 185, статтями 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 10 жовтня 2014 року звільнений з Білоцерківської виправної колонії (№ 35) умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 8 місяців 18 днів;
- 2 липня 2015 року Макарівським районним судом Київської області за частиною другою статті 185, стаття 71 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі; 22 грудня 2016 року звільнений з Бучанської виправної колонії (№ 85) у зв'язку із відбуттям строку покарання;
- 13 квітня 2018 року Макарівським районним судом Київської області за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 9 вересня 2019 року Макарівським районним судом Київської області за частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 186, частиною третьою статті 186, статтею 395, статтями 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 24 жовтня 2019 року Макарівським районним судом Київської області за частиною другою статті 185, частиною другою статті 15 частиною другою статті 185, частинами першою, четвертою статті КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі; звільнений 10 вересня 2024 року з Державної установи «Білоцерківська виправна колонія № 35» у зв'язку з відбуттям покарання,
визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та йому призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі,
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що4 жовтня 2024 року у вечірній час доби з прямим умислом, з метою ночівлі в будинку, з мотивів неповаги до права власності особи, порушуючи статтю 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла, всупереч волі власника, заздалегідь впевнився, що у будинку ніхто не проживає, зайшов на територію домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_9 , переконався, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив лівою рукою скло у вікні та через утворений отвір проник до будинку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфікуються за частиною першою статті 162 Кримінального кодексу України, як незаконне проникнення до житла.
Цим же вироком вирішено питання судових витрат та доля речових доказів.
Не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеності його вини, вважаючи незаконним вирок суду в частині призначеного покарання, заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Потерпілий, захисник та обвинувачений повідомлялись про день, час та місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку.
Від потерпілого будь-яких заяв та клопотань не надійшло.
Захисник ОСОБА_10 надіслав до суду апеляційної інстанції заяву, за змістом якої він не здійснює захист інтересів обвинуваченого.
Щодо обвинуваченого прокурором надана копія актового запису про смерть та заявлено клопотання про скасування вироку відносно ОСОБА_7 та закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, дослідивши наявні матеріали, обговоривши доводи клопотання прокурора, колегія суддів доходить такого висновку.
Згідно з відомостями, викладеними у Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 9 квітня 2025 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , помер 18 лютого 2025 року, актовий запис 67 Макарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Згідно зі ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За змістом апеляційної скарги прокурора ним не оспорювались фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 визнаний винуватим, кваліфікація його дій, а ставилось питання про зміну вироку в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, тобто в апеляційній скарзі не ставилось питання про реабілітацію.
Обвинуваченим та захисником в інтересах обвинуваченого вказаний вирок не оскаржувався, що також свідчить про те, що питання про реабілітацію обвинуваченим не ставилось.
Будь-яких даних щодо місця проживання рідних та близьких обвинуваченого матеріали справи не містять, заяв і клопотань від таких осіб до суду апеляційної інстанції не надходило.
За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що, з урахуванням встановлених обставин, положень ст. 417, п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, клопотання прокурора підлягає до задоволення, а вирок суду, який наразі оскаржується, - скасуванню із закриттям кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у зв'язку зі смертю останнього.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Макарівського районного суду Київської області від 1 листопада 2024 рокущодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 162 КК України -скасувати,
Кримінальне провадження № 12024116210000114, внесеному до ЄРДР 5 жовтня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з дня її оголошення.
Судді:
____________________ ________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4