Ухвала від 16.04.2025 по справі 2-88/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-88/11 Головуючий у суді І інстанції Матійчук Г.О.

Провадження № 22-ц/824/9798/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

16 квітня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2025 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року, якою у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення її недоліків.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, а саме неналежним чином оформлена та не оплачена судовим збором.

Суд апеляційної інстанції встановив, що у прохальній частині апеляційної скарги заявникпросить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року, утім за змістом апеляційної скарги заявник не погоджується саме з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року.

Відтак, апеляційний суд чітко і однозначно роз'яснив спосіб усунення цього недоліку апеляційної скарги, а саме заявнику необхідно було надіслати до суду апеляційної інстанції належним чином оформлену (виправлену) редакцію апеляційної скарги.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано засобами поштового зв'язку, заявнику відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України також необхідно було надіслати копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_1 мала сплатити 605,60 грн судового збору та надіслати документи, що підтверджують таку сплату.

07 квітня 2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Київського апеляційного суду надійшла заява представника заявника - адвоката Забальського Ю.П. про усунення недоліків, в якій з метою усунення недоліків він виклав зміст апеляційної скарги у відповідній редакції, яка є аналогічною первинно поданій апеляційній скарзі, за винятком її прохальної частини, в якій заявникуже просить апеляційний суд скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2024 року.

Також представник заявника надав квитанцію від 07 квітня 2025 року про сплату судового збору у встановлених судом порядку і розмірі та докази надсилання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.

Отже, сторона заявника не виконала у повній мірі вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у спосіб, який встановлений апеляційним судом, не подала належним чином оформлену редакцію (примірник) апеляційної скарги із виправленою її прохальною частиною щодо предмета апеляційного оскарження, а також примірники скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Суд звертає увагу сторони заявника на те, що відповідно до Глави 1 Розділу V ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення місцевих судів за апеляційними скаргами учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо відповідний суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, які за формою і змістом повинні відповідати вимогам статті 356 ЦПК України, а не на підставі поданих заяв про усунення недоліків таких апеляційних скарг, які за своєю правовою природою є лише заявами з процесуальних питань (стаття 182 ЦПК України) і загальні вимоги до форми та змісту яких встановлені у статті 183 ЦПК України.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з положеннями статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Закріплене за заявником право на усунення недоліків апеляційної скарги чи відмову від їх усунення є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (стаття 13 ЦПК України).

Положеннями статей 185, 357 ЦПК визначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно із статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається скаржнику.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху її вимоги заявником не виконанні у повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто належним чином і клопотання про продовження встановленого судом строку для їх виправлення не заявлялося, то відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Разом з тим, право заявника на апеляційний перегляд справи не порушено, оскільки вона не позбавлена можливості звернутися з апеляційного скаргою повторно на підставі частини восьмої статті 185 ЦПК України якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтями 185, 357 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року у справі № 2-88/11 вважати неподаною та повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати скаржнику разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами. Копію апеляційної скарги залишити у справі.

Роз'яснити скаржнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених в частині другій статті 389 ЦПК України.

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар

Д.О. Таргоній