15 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/1579/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Клопота С.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/1579/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні в повному обсязі.
14.04.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі №620/1579/25, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11500,00 грн.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.
Судом встановлено, що 11 квітня 2025 року судом постановлено рішення № 620/1579/25.
При прийнятті рішення судом не було вирішено питання щодо понесених позивачем судових витрат в повному обсязі, а саме правничої допомоги.
Надаючи правову оцінку доданим до заяви доказам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною першою та третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права, незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Тобто, на підтвердження витрат на правничу допомогу, суду повинні бути надані:
1) Договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),
2) Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
3) Акт приймання-передачі наданих послуг;
4) Розрахунок витрат на правову(правничу) допомогу
5) Докази відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481.
Представник позивача у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення, додав документи, що підтверджують понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката, а саме:
- копію Договору № 28/01/25/3 про надання правової (професійно правничої) допомоги від 28.01.2025;
- копію рахунку № 42 від 28.01.2025;
- копію квитанції про сплату послуг за надання професійної правничої допомоги.
В матеріалах справи відсутні: Акт приймання-передачі наданих послуг; розрахунок витрат на правову(правничу) допомогу), що не дає можливості суду оцінити правильність і співмірність оцінки наданої правової (професійно правничої) допомоги.
Відтак, з огляду на відсутність в матеріалах справи зазначених вище документів, вимоги про розподіл судових витрат задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Понний текст рішення виготовлено 15.04.2025.
Суддя Сергій КЛОПОТ